Серцево-судинні захворювання в економічно розвинених країнах стали основною причиною як смертності (до початку 70-х рр. Склала 40 і більше відсотків), так і інвалідності, в т. Ч. В найбільш цінних для суспільства вікових групах. Особливого значення набули проблеми ішемічної хвороби серця (в т. Ч. Інфаркту міокарда), гіпертонічної хвороби та судинних уражень центральної нервової системи, на к-які припадає 80-85% всіх випадків смерті від серцево-судинних захворювань. Фактори, що збільшують ризик їх виникнення (нервове напруження, недостатня физич. Активність, нераціональне надмірне харчування, зловживання алкоголем і курінням), говорять про соц. їх обумовленості, про їх зв'язок зі способом життя населення економічно розвинених країн. Успіхи діагностики та лікування цих захворювань безсумнівні. Так, за 30 років втричі збільшилися шанси хворого інфарктом міокарда на одужання і повернення до трудової діяльності. Боротьба з серцево-судинними захворюваннями вимагає масових систематич. заходів держ. суспільного і мед. характеру (організація раціонального режиму праці, харчування, відпочинку, розвиток масових форм фізкультури, створення оптимального "психологічного клімату", активне виявлення хворих, своєчасне амбулаторне та стаціонарне лікування, працевлаштування і т. д.).
Гостра проблема медицини - злоякісні новоутворення. Смертність від них в більшості економічно розвинених країн збільшилася за 50 років в 2-3 рази. З 1937 р вони займають 2-е місце в (16-23%). Щорічно в світі помирає від раку не менше 2 млн. Чоловік. Це пояснюється, зокрема, забрудненням атмосфери, триваючим поширенням куріння і т. Д. Природа пухлинного росту повністю не розкрита, треба багато чого дізнатися про механізми дії хімічних. канцерогенних речовин, випромінювань, опухолеродних вірусів і про захисні механізми організму. За даними Загальнонаціональної протиракової програми США (1971), з трьох хворих на рак вдається врятувати одного (в 1930 р.- з п'яти хворих одного). Поліпшенню результатів лікування пухлин сприяли вдосконалення діагностики та оперативних методів, застосування потужних апаратів для променевої терапії та радіоактивних ізотопів. Найбільш ефективним виявилося комбіноване (хірургічне, променеве, хіміотерапевтичне) лікування. Багато наукові прогнози дозволяють вважати, що проблема раку може бути вирішена в 20 в.
Важлива проблема сучасності - зростання числа нервово-псіхіч. розладів, к-які в ряді капіталістичних. країн називають проблемою номер один охорони здоров'я. Вони охоплюють не менше 6-8% всього населення. У США до 10% населення уражено психозами і неврозами. В кінці 60-х - початку 70-х рр. у всіх країнах зареєстровано не менше 65-70 млн. психічно хворих, які потребують стаціонарного лікування. У багатьох країнах національним лихом стали алкоголізм і наркоманія. Розвиток транспорту, інтенсифікація праці, нервово-псіхіч. перевтома ведуть до зростання травматизму.
Гостре соц. значення набула проблема охорони і оздоровлення навколишнього середовища. забруднення атмосфери в ряді р-нів планети перевищено поріг самозахисту природи - підірвані процеси спонтанного оздоровлення середовища, відбувається накопичення в ній речовин, небезпечних для людини. Боротьба за оздоровлення навколишнього середовища, охорона природи набули міжнародного значення. У багатьох країнах в законодавчому порядку закріплені права санітарно-епідеміологічної служби в здійсненні заходів щодо охорони води, повітря, грунту від забруднень; заборонено, зокрема, введення в експлуатацію промислових підприємств без очисних споруд; будівництво будь-якого об'єкта, так само як і планування населених місць, здійснюється тільки при дотриманні санітарних норм і правил; приписи санітарного лікаря обов'язкові для виконання всіма держ. громадськими організаціями та установами і окремими громадянами.
Змінилася картина захворюваності знаходиться в тісному причинному зв'язку зі зрушеннями в демографич. процесах, к-які в економічно розвинених країнах характеризуються тенденцією до зниження народжуваності (приблизно до 15-18 на 1 тис. жителів), відносною стабілізацією загальної (9-12 на 1 тис. жителів) і дитячої (15-25 на 1 тис. живонароджених) смертності і високою середньою тривалістю життя (69-73 роки). Відбувається загальне "постаріння" населення, т. Е. Збільшення відсотка (в ряді країн до 15-18) осіб 60 років і старше.
У багатьох країнах, що розвиваються зберігаються колишній інфекційний тип патології з високим рівнем захворюваності та смертності від інф. і паразитарних хвороб і демографич. процеси, к-які характеризуються високими показниками народжуваності, загальної і дитячої смертності, швидкою зміною поколінь.
Крім наукових проблем, перед сучасною М. гостріше, ніж будь-коли, стоять етичні проблеми, що стосуються взаємин лікаря і хворого, меж допустимого втручання (напр. Впливу на психіку психотропними засобами), донорства при пересадках органів і т. Д. Про небезпеку забуття етичної сторони М. свідоцтв затишок, напр. такі громадські факти, як проведення антигуманних експериментів на людях у фашистській Німеччині або участь лікарів у підготовці бактеріологіч. війни.