Податки і податкова система
Податки і позики - два основних джерела надходження фінансових ресурсів до бюджету. Податків належить вирішальна роль (до 90% надходжень до центрального бюджету і 70% на місцевому рівні). В цьому випадку податки виконують фіскальну функцію. (Фіск - державна скарбниця). Але зростає і роль податків як регулятора економіки.
Податки - це обов'язкові платежі, які держава стягує з окремих громадян, установ, організація в центральний і місцевий бюджети.
Існує три принципи справляння обов'язкових платежів. пропорційне оподаткування, прогресивне і регресивне оподаткування.
При прогресивному оподаткуванні: податкові ставки збільшуються зі збільшенням доходу, тим самим обмежується зростання і перерозподіл доходів.
При регресивному оподаткування податкові ставки зменшуються зі збільшенням доходу.
При пропорційному оподаткуванні: податкова ставка незмінна і не залежить від рівня доходу, зберігається зацікавленість в зростанні доходу.
По об'єктах оподаткування податки поділяються на прямі - податки на доходи і непрямі - податки на споживання.
-індивідуальний прибутковий податок - платять наймані працівники і власники підприємств. У розвинених країнах співвідношення 70-75% працівники і 25-30% власники підприємств.
-податок на прибуток корпорацій - платник - юридичні особи - корпорації.
-податки на капітал (на багатство) - об'єктом оподаткування є вартість особистого багатства (будинків, квартир, земельних ділянок, цінних паперів та ін.) в період володіння ними або при переході власності до іншої особи, при продажу або успадкування.
Акцизи - це податок на споживання. Вони стягуються з споживачів в момент покупки певних товарів. В Україні ставки оподаткування коливаються від 20-40% до 75-80%. Ними обкладаються високорентабельні товари і товари, вироблені монополістами.
Податок на додану вартість - універсальний акциз, який міститься в ціні всіх товарів і стягується в залежності від величини їх обороту, тобто від варіації за реалізацію. Формально ПДВ сплачують підприємці, а фактично покупець в момент придбання товару.
Мито - податок на експортовані та імпортовані товари, а також товари, що перевозяться по території країни транзитом. Використовується для захисту власного ринку: ставка від 10% до 30%.
Банки - це кредитно-фінансові установи, головне призначення яких акумулювати тимчасово вільні грошові кошти підприємств, населення і бюджетних установ і надавати їх в кредит своїм клієнтам і обслуговувати грошовий оборот. Banko - «лавка», «контора» (іт.)
Основні функції банків:
-кредитування підприємств, держави,
-контроль осіб, а також операцій з цінними паперами;
-регулювання грошового обороту;
-залучення тимчасово вільних грошових коштів, накопичення і перетворення їх в позичковий капітал;
-здійснення грошових розрахунків і платежів у господарстві;
-випуск кредитних коштів обігу (депозитно-чекова емісія);
-консультація та надання економічної та фінансової інформації.
Банківська система має трирівневу структуру.
Перший рівень - центральний банк (НБУ). Другий рівень - комерційні банки. Третій рівень - спеціалізовані фінансові інститути.
Центральний (національний) банк.
-емісія кредитних грошей і вилучення їх з обігу;
-акумулювання і заощадження кредитних резервів інших кредитних установ;
-збереження офіційних золотовалютних резервів;
-надання кредитів і виконання розрахункових операцій для урядових органів;
-здійснення розрахунків і перевідних операцій для комерційних банків;
-грошово-кредитне регулювання економіки;
-контроль діяльності кредитних установ, надання ліцензій на операції з іноземною валютою;
-обслуговування державного боргу країни.
Облікова ставка відсотка - це норма відсотка, по якій ЦБ надає короткострокові кредити комерційним банкам. Комерційні банки для здійснення своєї діяльності беруть кредит у ЦБ під певний відсоток, т. Е. Облікову ставку (скажімо, 80%). Банки надають отримані кошти своїм клієнтам під відсоток, який вище облікового (скажімо, 100%). Якщо ЦБ підвищить облікову ставку відсотка, то комерційні банки піднімуть ставку відсотка своїм клієнтам. Якщо ЦБ знизить облікову ставку, то ж са-моє зроблять комерційні банки. Таким чином, ЦБ впливає на економіку, проводячи політику «дешевих» або «дорогих» грошей, щоб стимулювати або охолодити ділову активність.
Управління величиною грошової маси здійснюється посеред-ством визначення норми обов'язкових резервів. Відповідно до за-коном комерційні банки частину своїх коштів зобов'язані зберігати у вигляді резерву в ЦБ. Розмір цього резерву встановлює ЦБ. При зменшенні його величини у комерційних банків зростає можливість роз-щать гроші серед своїх клієнтів, і грошова маса в країні зростає. Зі збільшенням резерву пропозицію грошей зменшується, ціна на них, т. Е. Рівень відсотка, зростає, гроші стають «дорогими». Політика резервів, що проводиться ЦБ, є найбільш жорстким інструментом грошово-кредитного регулювання. Вона застосовується як засіб для швидкого стиснення чи розширення кредитної маси в країні.
ДРУГИЙ РІВЕНЬ КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ ПРЕДСТАВЛЕНИЙ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ, які безпосередньо робота-ють з клієнтами: фізичними або юридичними особами.
Серед послуг комерційних банків, ви-ділячи наступні види:
1. Пряме кредитування, т. Е. Видача позики на умовах возвратнос-ти, платності, терміновості.
2. Банківські інвестиції, т. Е. Придбання банком акцій і обли-гацій.
3. Лізинг, т. Е. Опосередкована банком оренда різних видів майна і обладнання.
4. Факторинг, т. Е. Інкасування дебіторської заборгованості клієнта з виплатою суми рахунків негайно або в міру пога-шення заборгованості.
5. Трастові операції, т. Е. Операції з управління капіталом клієнтів.
ТРЕТІЙ РІВЕНЬ КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ ПРЕДСТАВЛЕНИЙ I спеціалізовані кредитно-фінансові ІНСТИТУТАМИ: пенсійними фондами, страховими компаніями, інвестиційними та іпотечними банками, позиково-ощадними асоціаціями і т. Д. Вони зосереджують у себе величезні грошові ресурси і тому мають великий вплив на грошову політику.
Для нормального функціонування економіки важливо, щоб бан-ковського система була стабільна.
До причин, що викликають порушення в функціонуванні бан-ської системи, відносяться:
- нестабільність курсу національної валюти;
- невдала грошово-кредитна політика ЦБ;
- нерозумна фіскальна (податкова) політика;
До заходів щодо стабілізації кредитно-банківської системи відносяться:
- вдосконалення банківського законодавства;
- приведення у відповідність рівня мінімальних банківських ре-резерву і рівня облікової ставки;
- розвиток нових форм кредитно-банківських послуг і регулирова-ня ємності кредитного ринку.
Банківські операції приносять прибуток. Банківський прибуток - це різниця між сумою відсотків позичальників (активні операції) і сумою відсотків вкладників (непрямі операції). У дохід банків також включається прибуток від інвестицій, від біржових операцій і комісійну винагороду (банківські послуги).
Фінансова система включає в себе і ринок цінних паперів або фінансовий ринок. Фондова біржа - це форма організації торгівлі цінними паперами, що здійснюється регулярно по заздалегідь встановленим правилам.
Фондова біржа визначає ринкову ціну цінних паперів, поширює інформацію про них. Виконання цих функцій сприяють брокери і дилери.
Ринок цінних паперів доповнює систему банківського кредиту. Цінні папери дають можливість отримати гроші на тривалий період (на десятиліття - (облігації) або в безстрокове користування (акції)).
Всі цінні папери, що перебувають в обігу на ринку можна розділити на три види: акції, облігації та спеціальні цінні папери. Ринок цінних паперів можна поділити на два види:
-первинний - це ринок, на якому розміщуються уперше випущені папери.
-вторинний - це ринок, на якому продаються і купуються випущені раніше цінні папери.
Біржова гра - угоди на поставку цінних паперів за заздалегідь визначеною ціною через певний термін.
Спекулянти, які відіграють на підвищення ( "бики") фіксують ціну акції в розрахунку, що вона буде нижче курсу в момент ліквідації угоди. Спекулянти, грають на пониження ( «ведмеді») розраховують, що ця ціна акцій буде вище курсу акцій в момент ліквідації угоди.
Курс акцій залежить від дивіденду, який вони приносять власникові (чим більше дивіденд, тим більше ринкова ціна акції) і від рівня прибутковості при іншому використанні грошей - при вкладанні їх у банк (відсоток) або при купівлі землі (рента). Чим більший дохід забезпечує інше використання грошей, тим менше буде попит на акції і відповідно курс акцій.
Запитання і завдання до лекції: