Принципи адаптації діагностичних методик

При обстеженні дітей з порушеннями зору на предмет готовності до навчання в школі

Проведення психологічної діагностики дітей з порушеннями зору вимагає спеціальних методик, яких, на жаль, мало. Адаптація стимульного матеріалу при дослідженні дітей з порушеннями зору викликається необхідністю його чіткого і точного сприйняття дітьми і вимагає від Тіфлопсіхологіі знання діагнозу захворювання і стану основних зорові функцій досліджуваного дитини: гостроти зору, колірного зору, характеру зору та ін.

У зв'язку з цим стомлений матеріал для обстеження повинен враховувати індивідуальні особливості і труднощі сприйнятті матеріалу кожною дитиною. Пропоновані для обстеження завдання можуть складатися з реальних об'єктів, геометричних площинних і об'ємних форм, рельєфних і площинних зображень в контурному або силуетне вигляді, виконаних в різному кольоровій гамі.

Для вивчення психологічної готовності дітей з порушеннями зору до шкільного навчання в умовах ДОУ можна застосовувати скринінговий тест шкільної зрілості (стшз).

Інтелектуальний компонент включає в себе здатність виділяти суттєві ознаки явищ і встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між ними, здатність відтворювати зразок, раціональний підхід до дійсності (відносне послаблення значення фантазії), логічне запам'ятовування, інтерес до напруженої діяльності, до нових знань, оволодіння розмовною мовою і здатність розуміти і використовувати символи, розвиток дрібної моторики руки і зорово-рухової координації.

Ознаки емоційного компонента «ШЗ» - досягнення певного рівня емоційної стійкості (ослаблення імпульсивних реакцій), розвиток навчальної мотивації.

Період підготовки і переходу дитини з порушеннями зору

До шкільного навчання

У цей період психолог повинен визначити:

- готовність дитини до навчальної діяльності;

- можливості дитини у використанні в нових умовах зна-ний і навичок, набутих в попередній період;

- сформованість мотивації до навчальної діяльності.

Особливу увагу слід приділити тому, що процес навчальної діяльності у дітей з порушеннями зору в початковий період протікає в уповільненому темпі, так як необхідно створити поле діяльності на основі дотику або порушеного зору, дотику і пропріоцептивної чутливості. Таке поле діяльності включає в себе просторові уявлення, автомати-зації руху торкалися руки, контроль за перебігом і ре-результативності діяльності.

Становлення навчальної діяльності є дли-них процес, під час якого відбувається адаптація дітей до вимог шкільного навчання. Ці вимоги включають в себе розвиток довільності, теоретичного, абстрактного мис-лення, що, безумовно, дозволяє дітям успішно вирішувати школь-ні завдання. На цьому ж етапі важливо визначити:

- ступінь ізольованості дитини, відчуття дискомфорту в новій для нього ситуації;

- ступінь непевності або компетентності дитини;

- залежність самосвідомості дитини від оцінки його дефекту.

Підготовка дитини до школи описується в багатьох роботах.

- збільшення часу для виконання завдань;

- збільшення розмірів, контрастності зображуваних фігур;

- нанесення рельєфності контурів або барельєфного зображення.

Загальні положення про тифлопедагога

У спеціальних (корекційних) ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Проводить профілактичну та корекційно-розвиваючу роботу з дітьми з урахуванням патології зору і інших порушень. Несе відповідальність за охорону життя і здоров'я дітей, здійснює роз'яснювальну роботу з населенням і дошкільними установами з охорони зору дітей.

2. Відповідно до діючого Положення про спеціальному дитячому дошкільному закладі тифлопедагог може бути особа, яка має вищу дефектологическое освіту (спеціальність тифлопедагог). Його робота спрямовується і контролюється завідувачем установою.

3. Тижневе навантаження тифлопедагога становить 20 годин. Оформлення документації та підготовка до занять в робочий час не входить.

4. Основними документами в роботі тифлопедагога є:

- календарний план спільної роботи з вихователем на місяць з виділенням основних напрямків в корекційно-розвиваючої діяльності, за бажанням план може бути роздільний і тижневі рекомендації по його реалізації;

- карта індивідуального розвитку дитини;

- графік роботи (циклограмма роботи тифлопедагога);

- перспективний план роботи;

- табель відвідуваності дітьми занять.

1. Волкова Л.С. Виявлення і корекція усного мовлення у сліпих і слабозорих дітей. - Л, 1982.

2. Питання навчання і виховання сліпих і слабовідящіх.- Л, 1984.

3. Виховання аномальних дітей в дошкільних учрежденіях.- М, 1978.

5. На допомогу директору спеціальної школи // Під. ред. В.В.Грібовой, А.В.Мехеніной, А.Н.Міроновой. - М, 1982.

6. Веретенникова С.А. Ознайомлення дошкільнят з пріродой.- М, 1980.

7. Виноградова Н.Ф. Розумове виховання дітей в процесі ознайомлення з природою. - М, 1982.

8. Жоково В.П. Кормакова І.А. Плаксина Л.І. Реабілітація дітей, які страждають співдружніх косоокістю і амбліопії. - М, 1989.

10. Жильцова О.Л. Індивідуальні особливості розвитку мови і фонематичного слуху у старших дошкільників з глибокими порушеннями зору .// Дефектологія, 1971 -№ 2.

11. Земцова М.І. Громадське дошкільне виховання дітей з порушенням зору і його корекційна спрямованість. Матеріали Всесоюзного симпозіуму з дошкільного виховання дітей з порушеннями зору (отв.ред. А.Н.Кондратов) - М, 1980.

12. Ковальов Л.П. До питання про психолого-педагогічному вивченні слабозорих дошкільників, що надходять в дитячий сад. Питання навчання виховання сліпих і слабозорих. - Л, 1981.

14. Коробко С.Л. Корекція мовленнєвих вад у слабозорих школярів.- М, 1973.

15. Лукошевічене А.Л. До питання про особливості смислової сторони мови слабозорих дошкільників .// Дефектологія, 1985.- № 6.

16. Морозова Н.Г. Виховання активного пізнавального ставлення до навколишньої дійсності у дошкільнят з порушенням зору. Питання активізації навчання в школах для дітей з порушеннями зору .// Сб.научних праць НІА дефектології АПН СРСР - М, 1976.

22. Плаксина Л.І. Корекційно-виховне значення рухливих ігор у розвитку дітей з амбліопії і косоокістю. Виховання аномальних дітей в дошкільних установах .// Сб.научних праць НДІ дефектології АПН СРСР.- М, 1978.

23. Плаксина Л.І. Про роботу тифлопедагога. \\ Дефектологія, 1983. - № 3.

24. Плаксина Л.І. Гладких Л.П. Корекційна робота з малювання з натури в дитячому садку для дітей з порушенням зору //. Дефектологія, 1988. - № 2.

26. Плаксина Л.І. Теоретичні основи корекційної роботи в дитячому садку для дітей з порушенням зренія.- М, 1988.

27. Рудакова Л.В. Основні напрямки роботи спеціалізованого дитячого садка для дітей з порушенням зору. Питання виховання сліпих і слабозорих. - М, 1982.

28. Рудакова Л.В. Про готовність слабозорих дітей до навчання. Особливості навчальної та трудової діяльності при глибоких порушеннях зренія.- Л, 1983.

29. Свіредюк Т.П. Корекційно-виховна робота зі слабким зором дітьми дошкільного віку.- Київ, 1981.

30. Свіредюк Л.І. Підготовка слабозорих дітей до школи. Київ, 1984.

31. Сековец Л.С. Організація рухового режиму дітей дошкільного віку з порушенням зору. \\ Дефектологія, 1987. - № 6.

32. Слабовідящие діти. / Под ред. Ю.А.Кулагіна, Н.Г.Морозовой, М.Б.Ейдіновой.- М, 1967.

33. Удосконалення процесу навчання і виховання сліпих і слабозорих дітей под.ред. Л.І.Солнцевой, В.П.Ермакова, М.І.Земцовой.- М, 1986.

34. Солнцева Л.І. Виховання сліпого дошкольніка.- М, 1967.

35. Солнцева Л.І. Значення дошкільного виховання в корекції недоліків в психічному розвитку дітей з порушеннями зору. \\ Дефектологія, 1983.- № 4.

36. Самбікін Л.Б. Ігри для сліпих дітей віком.- М, 1979.

40. Феоктистова В.А. Біля витоків навчання сліпих вУкаіни. // Дефектологія, 1984. - № 4.

41. Гарний С.М. Іграшка як засіб пізнання навколишнього світу сліпими дошкільнятами .// Дефектологія, 1983.- № 2.

42. Хрестоматія з історії тифлопедагогіки // Дефектологія, 1983.- № 2.

43. Шапіро С.Л. Про деякі особливості розвитку мовлення дітей з глибокими порушеннями зренія.- Л, 1972.

Схожі статті