Зі зменшенням g11 зменшується різниця вхідний і вихідний провідності і полегшується узгодження каскадів між собою. В цьому випадку можна застосувати повне включення УП до смуговому фільтру, що значно спрощує міжкаскадні зв'язку, конструкцію п настройку резонансного підсилювача.
Використовуючи висновки теорії каскаду з постійними параметра-ми, оцінимо параметри підсилювача.
Коефіцієнт посилення напруги:
- еквівалентна провідність контуру.
За умови резонансу
Резонансний коефіцієнт посилення характеризує підсилювальні можливості каскаду. Еквівалентна провідність (опір) одиночного ко-лебательного контуру залежить Про т його параметрів і частоти підсилю ваемих коливань
де - узагальнена (відносна) расстройка.
абсолютна розладі (відхилення частоти від резонансної);
резонансна провідність навантаженого контура -
Q е - еквівалентна добротність контуру з урахуванням шунтуючих-ного дії вихідний провідності g22 і вхідний провідності наступного каскаду на частоті ώ0.
Комплексний коефіцієнт передачі по напрузі однокінна-турне каскаду залежить від частоти підсилюється сигналу:
Ця характеристика називається частотної (резонансної) харак-теристик підсилювального каскаду. Залежність окремо модуля
і фази φ (а) коефіцієнта передачі називають відповідно амплітудно-частотної (АЧХ) і фазочастотной (ФЧХ) характерис-тиками.
При частоті, рівній резонансній, (α = 0) коефіцієнт пере-дачі досягає максимального значення:
Нормована амплітудно-частотна характеристика
або зворотна їй залежність
звана характеристикою вибірковості (ослаблення або загасання), характеризує його частотну вибірковість. Обидві характеристики показані на рис. 2.34 суцільний і пунктирною лініями відповідно.
Область частот, в межах которойілі.
називають смугою пропускання
Оскільки резонансний. підсилю-тель служить для посилення сигна-лов з частотним спектром кінцевої ширини, то від каскаду потрібно цілком певна смуга про- пускання П1.
відповідає відсутності контурних конденсаторів.
Звуження смуги пропускання виробляють шляхом збільшення еквівалентної ємності контуру Се і одночасного зменшення його індуктивності Ь.
У резонансних підсилювачах резонансний коефіцієнт посилення і смуга пропускання є взаємозалежними параметрами АЧХ каскаду. Максимальне значення твору характеризує підсилювальні можливості в смузі частот і на-зване ефективністю або «площею» посилення каскаду, визначається провідністю прямої передачі і ємностями підсилювального каскаду, а також паразитними ємностями конструкції каскаду.
2.4.1. Способи фільтрації сигнальних коливань
Найбільш простими в налаштуванні і некритичними в експлуата-ції є ППЧ з поодинокими L, C-контурами, настроєними на одну частоту.
Підключення контуру до підсилювальному елементу і до входу наступного каскаду може бути як повне, так і часткове.
Розглянемо підсилювальні і виборчі властивості ППЧ з ідентичними каскадами, налаштованими на частоту f0.
Коефіцієнт посилення підсилювача на резонансній частоті при однакових N каскадах:
де- резонансний коефіцієнт посилення одного каскаду; - число каскадів.
Нормована амплітудно-частотна характеристика N-каскадного ППЧ
де Δf- величина розладу.
Прирівнюючи нормовану АЧХ до величини і вирішуючи отримане рівняння, знаходимо смугу пропускання ППЧ:
де П1 - смуга пропускання одного каскаду.
Значення величини наведено в табл. 2.3.
З таблиці випливає, що зі збільшенням числа ідентичних кас-Кадова смуга пропускання всього підсилювача порівняно умень-шается. Це є основним недоліком методу формування адміністративно-господарської роботи за допомогою одиночних однаково налаштованих контурів. Крім того, вибірковість у цього підсилювача мала в силу того, що АЧХ має пологі схили. Тому в тих випадках, коли необхідно забезпечити широку відносну смугу пропускання, застосовують інші методи формування амплітудно-частотних характеристик.
Характерною особливістю розглянутих підсилювачів з рас-пределеніе вибірковістю є те, що коливальних, системи, що забезпечують необхідну вибірковість, одночасним-аме визначають і посилення каскаду, оскільки є на-Грузьке його активних елементів. Тому зміна вибірковості викликає зміна посилення і навпаки. Це обстоятельст-во не дозволяє в деяких випадках незалежно змінювати зусилля-ня і вибірковість, що є одним з істотних недоліків.
Щоб усунути цей небажаний ефект, функції посилення і вибірковості поділяють між каскадами. В одному кас-Каде ставиться складний фільтр, так званий фільтр зосередженої вибірковості (ФСІ). Коефіцієнт посилення цього каскаду не регулюється. Решта каскади виконуються зі зна-ве більшою пропускною здатністю і на смугу пропускання підсилювача практично не впливають, забезпечуючи тільки необхідний коефіцієнт посилення. У цих каскадах здійснюють регулюються-ження посилення без побоювання, що це вплине на смугу пропускання і вибірковість підсилювача в цілому.
У радіоприймальних пристроях в якості ФСИ застосовують LС- фільтри різної складності, п'єзоелектричні фільтри на об'ємних акустичних хвилях (ОАВ) і поверхневих акустичних хвилях (ПАР), дискретні та цифрові фільтри.