Підвищення ферментативної активності солоду за допомогою біостимуляторів при зменшенні загальної тривалості пророщування сприяє скорочення питомих втрат крах-мала.
Приготування солодового МОЛОКА
Готовий солод, що направляється у виробництво, враховують за масою або об'ємом. Кращий спосіб його подачі - гідравлічний: він зручний, солод добре промивається водою і очищається від мікроорганізмів. Недоліки гідроподачі - велика витрата води (близько 1000% маси солоду) і втрата частини відламаних корінців зі стічною водою.
Солод разом з водою насосом перекачується на барабанне розділову сито, транспортна вода проходить через влови-тель корінців, а солод направляється в дробарку і далі в бак для приготування солодового молока. Щоб поліпшити доступ ферментів до розвареної масі сировини, солод подрібнюють на молоткових, дискових або вальцьових дробарках. Більш тщатель-ве подрібнення досягається на дискових дробарках.
Робочий орган дискової дробарки - два вертикальних сталь-них диска, з яких один встановлений нерухомо, інший обертається з частотою 750 об / хв. Зуби дисків поставлені так, що зуб одного диска входить у виїмку між зубами другого, утворюючи борозенки, по яких солод проходить від центру до пери-ферії дисків. Відстань між зубами дисків регулюється за допомогою спеціального пристосування, розташованого між підтримують вал підшипниками і складається з коробки і двох регулюючих маховичков. У деяких конструкціях дискових дробарок для кращого подрібнення солоду предусмот-рена багаторазова циркуляція його між дисками дробарки і баком. У таких циркуляційних дробарках корпус уліткообраз-ний, а зуби привариваются тангенциально.
Для дезінфекції солоду при гідротранспортування в транспортну воду додають хлорне вапно або хлорамін ХБ технічний. Розчин хлорного вапна готують з розрахунку 400 мг активного хлору на 1 л води. Наприклад, хлорного вапна марки Б II сорту, що містить не менше 32% активного хлору, беруть 125 г на 100 л води. У воді з вказаною концентрацією активно-го хлору солод витримують 25 .30 хв.
При подачі стрічковим транспортером або ковшовим Ельовіт-тором солод обробляють протягом 25 .30 хв в збірнику із мішалкою водним розчином хлорного вапна, який затік спускають в каналізацію. При відсутності хлорного вапна ис-товують формалін з розрахунку 2,8 л 30% -ного формальдегіду на 1 м3 води.
Тонкоподрібнений солод додатково обробляють фор-малину в збірнику з мішалкою. У цій ємності солод сміши-вають з водою у співвідношенні 1: (2 .2,5), після чого в солодове молоко (на 1 м3) доливають 25 .28 мл 37% розчину фор-малина з таким розрахунком, щоб концентрація його в суслі з-складала 0,025%. Розчин витримують протягом 25 .30 хв, розбавляють чистою водою і перекачують в видатковий збірник. Загальний витрата води 4 .5 л на 1 кг солоду.
При осахаривании розвареної маси сумішшю солодов, перебуваючи-щей, наприклад, з 70% ячмінного і 30% просяного солодов, з нерозчиненого крохмалем в бражці втрачається до 20 .40% крохмалю солоду, так як крохмалю ячмінного солоду розчиняється
60 .64%, просяного - 24%. При пророщування на солод НЕ-стандартного зерна, що має знижену прорастаемость, ці втрати можуть бути значними тільки за рахунок непророслих зерен.
ОТРИМАННЯ МІКРОБНИХ ФЕРМЕНТНИХ ПРЕПАРАТОВ
Мікроорганізми здатні синтезувати різноманітні ферменти. Залежно від складу живильного середовища і усло-вий культивування вони легко переключаються з синтезу одного ферменту на синтез іншого. У мікроорганізмів порівняно короткий цикл розвитку (10. 100 ч), внаслідок чого можна по-променя сотні «урожаїв» в рік.
Продуцентами ферментів можуть бути бактерії, гриби, дрож-жи і актиноміцети. Для промислового отримання фермент-них препаратів використовують як природні штами мікроорга-низмов, виділені з природних середовищ, так і мутантні,
відселекціонованих в результаті впливу на природні штами фізичних і хімічних мутагенів.
Мікроорганізми синтезують одночасно комплекс фер-ментів, але деякі з них, особливо мутантні штами, продукують один фермент в значних кількостях. Для кращого використання крахмалсодержащего сировини в спиртовому виробництві осахаривающих матеріали повинні містити не тільки амилолитические ферменти, а й ферменти, гідроліз-щие інші вуглеводи сировини - целюлозу і геміцелюлози. Для забезпечення дріжджів азотистих харчуванням мають значення і протеолітичні ферменти.
Незважаючи на те, що для успішного оцукрювання потрібен кому-плекс ферментів, відбір мікроорганізмів-продуцентів досі проводився головним чином по високій активності амило-літичних ферментів - a-амілази і глюкоамілази.
МІКРООРГАНІЗМИ - ПРОДУЦЕНТИ ФЕРМЕНТОВ
Найбільш часто в якості продуцентів амілолітичних фер-ментів в спиртовому виробництві використовують мікроскопічні гриби, рідше - дріжджоподібні організми і спорові бактерії.
Для отримання амілаз широко застосовують мікроскопічні гриби роду Aspergillus, видів: niger, oryzae, usamii, awamori, bata-tae, роду Rhizopus, видів: delemar, tonkinensis, niveus, japonicum та ін. А також окремі штами Neurospora grassa і Mucor.
Мікроскопічні гриби дуже широко поширені в природі; основне місце їх проживання - грунт. Незважаючи на на-відмінність багатьох родів і видів мікроскопічних грибів, всі вони характеризуються нитковидним будовою тіла і специфічною будовою плодоносних органів. Тіло гриба складається з довжин-них переплетених ниток сіруватого або білого кольору, називає-мих гіфами. Вони поширюються по поверхні поживно-го субстрату, утворюючи міцелій, і частково вростають в нього. Деякі гіфи, що піднімаються над поверхнею у вигляді ліг-кого гармата, мають більш складну будову і являють собою органи плодоношення, звані конідіе- або спорангієносцями. У мукорових грибів на кінці спорангієносцями знахо-диться кулясте здуття, оточене оболонкою, всередині кото-рого утворюються спори. У аспергиллов кінець конидиеносца має булавовидное потовщення, від якого відходять подовжені клітини, звані стеригмами; від стеригм отшнуровиваются більш дрібні круглі клітини - конідії.
Відокремилися конідії або спори, потрапляючи в сприятливі умови, починають проростати, потім гіфи гілкуються, утворюючи ми-
целій; при виснаженні поживних речовин в середовищі гриб пере-ходить в стадію споро- або конідіеобразованія. Спори і коні-дии мікроскопічних грибів містять пігменти, що і надає зрілим культурам характерного забарвлення.