Прп. Феодор Студит
Преподобний Феодор Студит народився в 758 році в Константинополі в сім'ї збирача царських податків Фотина і його дружини Феоктисти, благочестивих християн. Серйозне і систематичну освіту преподобний Феодор отримав у кращих риторів, філософів і богословів столиці.
У той час в імперії широко поширилася єресь іконоборців, яку підтримував злочестівий імператор Костянтин Копроним (741 - 775). Погляди імператора-іконоборці і його двору рішуче суперечили релігійному почуттю Фотина, ревного прихильника Православ'я, і він залишив державну службу. Потім батьки святого Феодора, за обопільною згодою, роздавши свій маєток бідним, розлучилися і прийняли чернечий постриг. Їхній син Феодор незабаром став широко відомий в столиці, беручи участь в численних тоді диспутах про іконопочитання. Досконале ораторське мистецтво, вільне володіння термінологією та логікою філософів і, найголовніше, глибоке знання християнського догматизму, букви і духу Святого Письма незмінно приносили перемогу в диспутах святому Феодору - ревному викривачу иконоборческой єресі.
Залишивши Константинополь, вони вирушили в містечко Сакудіан, недалеко від Олімпу. Самітність і краса того місця, його важкодоступність для людей пустопорожніх, сподобалися старця і його племінникам, і вони вирішили залишитися тут. Поступово до храму в ім'я святого Іоанна Богослова, який побудували брати, почали стікатися спраглі чернечого подвигу. Так виник монастир, ігуменом якого став блаженний Платон.
Життя ченця Феодора була воістину подвижницькою. Він працював на найважчих чорних роботах. Він строго зберігав пост, кожен день сповідався у свого духовного батька - старця Платона, відкриваючи йому всі справи і помисли, ретельно виконував його поради і настанови. Щодня Феодор приділяв час духовним роздумам, мав бути Богу з душею, що не замутненої ніяким життєвим піклуванням, роблячи як би якесь таємне служіння Йому. Преподобний Феодор не опускаючи читав Святе Письмо і святоотеческие творіння, серед яких найбільш близькі були йому твори святителя Василя Великого.
Через кілька років чернечого життя, за наполяганням духівника. преподобний Феодор прийняв сан пресвітера. Коли блаженний Платон пішов на спочинок, братія одностайно обрала преподобного Феодора ігуменом монастиря. Схиляючись перед бажанням свого духівника, преподобний Феодор прийняв це обрання, але з ним поклав на себе ще більші подвиги. Братію він напучував прикладом своєї доброчесного життя, а також серцевими батьківськими повчаннями.
Коли імператор переступив церковні канони, події зовнішнього життя порушили побожну тишу чернечих келій. Преподобний Феодор мужньо розіслав по монастирях послання, в яких оголосив імператора Костянтина VI (780 - 797) відлученим від Церкви за розорення Божественних встановленні про християнський шлюб. Преподобного Феодора і десятьох його сподвижників відправили на заслання в місто Солунь. Але і звідти продовжував звучати викриває голос преподобного. Свята Ірина, яка повернула собі престол, звільнила преподобного Феодора в 796 році, передала йому спорожнілий при Копрониме Студийский монастир. Скоро в обителі святого зібралося близько 1000 ченців. Для управління монастирем преподобний Феодор написав статут чернечого життя, який отримав назву Студійського. Преподобний Феодор виступав з багатьма посланнями проти іконоборців. За догматичні твори, а також написані ним канони і тріпеснци блаженний Феостірікт назвав преподобного Феодора "полум'яним учителем Церкви".
Коли імператорський престол захопив Никифор, поваливши благочестиву імператрицю Ірину, і грубо порушив церковні встановлення, своєю владою залучивши до Церкви раніше відлученого пресвітера, преподобний Феодор знову виступив з викриттям імператора. Після катувань преподобного знову відправили на заслання, де він пробув більше двох років. Звільнив преподобного лагідний і благочестивий імператор Михайло, який змінив на престолі убитих на війні з варварами Никифора і його сина Ставрікія. Смерть їх задовго була передбачена преподобним Феодором.
Щоб уникнути міжусобної брані, імператор Михайло поступився престол своєму воєначальнику Льву Вірменину. Новий імператор виявився іконоборцем. Святителі і учителі Церкви намагалися напоумити нечестивого царя, але безуспішно. Лев заборонив іконопочитання і віддав на поталу святі ікони. У відповідь на таке беззаконня преподобний Феодор звершив з братією хресний хід навколо монастиря з високо піднятими іконами і співом тропаря Нерукотворному образу Спасителя. Імператор гнівно погрожував святому смертю, але Преподобний продовжував відкрито стверджувати віруючих в Православ'ї. Тоді імператор відправив преподобного Феодора і його учня Миколи на заслання, спочатку в Іллірії в фортецю метопах, потім в Анатолію в Боніту. Але з ув'язнення сповідник продовжував боротьбу з єрессю.
Катування катами, яких посилав в Боніту імператор, майже позбавлені їжі і пиття, покриті виразками, ледь живі, Феодор і Микола все переносили з молитвою і подякою Господу. У Смірні, куди мучеників перевели з Боніти, преподобний зцілив від лютої хвороби воєводу - царського племінника і однодумця, звелівши йому покаятися в скоєних злочинах іконоборства. Однак той знову впав у єресь і помер.
Льва Вірменина, убитого його ж воїнами, змінив, хоча і безбожний, але віротерпимий імператор Михайло II Травлій. Новий імператор звільнив з ув'язнення всіх православних отців і сповідників, проте заборонив іконопочитання в столиці. Преподобний не захотів повернутися в Константинополь і вирішив оселитися в Віфінії в місті Херсонесі, поблизу церкви святого мученика Трифона. Незважаючи на важку недугу, преподобний Феодор щодня звершував Божественну літургію, повчав братію. Предуведав свою кончину, святий закликав братію і наказав їм зберігати Православ'я, почитати святі ікони і дотримуватися монастирський устав. Потім він звелів братії взяти свічки і співати канон на результат душі. При співі слів "на віки не забуду наказів Твоїх, яко в них оживив мене єси" - преподобний Феодор відійшов до Господа, в 826 році.
Преподобний Феодор за життя своєї і по смерті зробив багато чудес: закликають його ім'я позбувалися від пожеж, від нападів диких звірів, отримували зцілення, віддаючи подяку Богові і Його святому угоднику - преподобному Феодора Студита.