правосуб'єктність індивіда

Суб'єкти права: поняття та види.

Види правовідносин і їх характеристика.

Види правових відносин:

За способом індивідуалізації суб'єктів: загальні (правові зв'язки, засновані на загальних правах і обов'язках, суб'єкти яких не мають поіменної індивідуалізації); конкретні (правові зв'язку, суб'єкти яких, у всякому разі один з них (носій суб'єктивного права), визначені шляхом поіменної індивідуалізації).

За способом індивідуалізації суб'єктів в конкретних відносинах: відносні (ті, в яких поіменно визначені всі учасники (носії суб'єктивного права і носії юридичного обов'язку)); абсолютні (ті, в яких поіменно визначена лише одна сторона - носій суб'єктивного права, а зобов'язаними є всі інші особи).

За функціями права: регулятивні (складаються на основі регулятивних норм і проводять регулятивну функцію права); охоронні (складаються на основі охоронних норм і проводять охоронну функцію права).

По галузях права: конституційно-правові; цивільно-правові; кримінально-правові; адміністративно-правові; інші.

Суб'єкти правовідносин - учасники правових відносин, що мають суб'єктивні права і юридичні обов'язки.

Види суб'єктів права:

1. Індивіди (фізичні особи) - громадяни держави, іноземці, особи без громадянства (апатриди), особи з подвійним громадянством (біпатриди).

2. Колективи (юридичні особи) - державні і недержавні організації, держава в цілому.

Правосуб'єктність (праводееспособность) - здатність бути суб'єктом права.

Склад правосуб'єктності індивідів:

1. Правоздатність - здатність індивіда мати в силу норм права суб'єктивні права та нести юридичні обов'язки (виникає в момент народження і припиняється смертю).

2. Дієздатність - здатність своїми діями здійснювати права і обов'язки.

3. Деликтоспособность - здатність особи нести юридичну відповідальність за вчинене правопорушення.

1. Загальна - можливість мати будь-які права і обов'язки, передбачені законодавством.

2. Галузева - можливість купувати права і обов'язки в тих чи інших галузях права

3. Спеціальна (посадова, професійна) - здатність, при якій потрібні спеціальні пізнання або талант (судді, лікаря, вченого тощо).

1. Повна - настає з моменту повноліття

2. Часткова - до 14 років (малолітніх); з 14 до 18 років (неповнолітніх)

3. Обмежена - полягає в обмеженні дієздатності по суду (хронічні алкоголіки, наркомани).