Про Чорнобиль знають всі. Але якось так вийшло, що дуже велика кількість людей, що чули про Чорнобильську аварію 1986 року, переконані, що після катастрофи атомну електростанцію накрили величезним Саркофагом, і тепер там по всій території, в кращому випадку, бігають кабани і коні Пржевальського, а в гіршому - восьминогие чупакабри і різні дрібні Ктулху. Що відбувається на Чорнобильській АЕС сьогодні? Чи працюють там люди? Чи небезпечно там перебувати?
Ще більше дивуються потенційні сталкери, коли дізнаються, що і зараз на одній лише Чорнобильської АЕС працює близько 2500 чоловік, це не рахуючи інших підприємств зони відчуження. Що ж роблять всі ці люди на не генерує енергію атомному об'єкті в даний момент і що там буде відбуватися в майбутньому?
Умовно все, що відбувається на ЧАЕС сьогодні можна розділити на три взаємно напрямки:
1) остаточний висновок підприємства з експлуатації;
2) робота з міжнародних проектів;
3) перетворення об'єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему, або, якщо дуже спрощено, будівництво «Арки».
Перший напрямок передбачає активну діяльність на промисловому майданчику аж до 2065 року. На сьогоднішній момент з усіх зупинених реакторів і басейнів витримки все ядерне паливо (більше 20 тисяч відпрацьованих тепловиділяючих збірок) вивантажено і переміщено для тимчасового зберігання в сховищі відпрацьованого ядерного палива (за винятком 53 пошкоджених тепловиділяючих збірок, що знаходяться в басейнах витримки 1-го і 2 го блоків, їх витягнуть протягом наступного року і розмістять в СВЯП-1 в спеціальних каналах).
До 2022 року передбачається остаточно закривати і консервувати всі реактори і найбільш «брудна» обладнання, після чого протягом більше 20 років (до 2045 року) планується тривалий період «очікування», під час якого за розрахунками відбудеться природний піврозпад радіонуклідів, а значить і зниження радіоактивності обладнання і конструкцій. У цей час будуть демонтуватися зовнішні конструкції.
Потім ще 20 років все обладнання всередині приміщень, а заодно і нестабільні елементи будівель, також будуть демонтувати, що можна - дезактивувати і виводити з-під регулюючого контролю, пускати на металобрухт, що не можна - захоронювати, намети блоків будуть спускати, майданчик очищати.
Спочатку планувалося, що найправильніше - це до 2065 року перетворити проммайданчик в «Буре пляма» і «забути» про цю територію. Однак, з огляду на специфіку зони відчуження, потенціал персоналу та інші фактори, зараз мова йде про те, що найбільш оптимально буде інтегрувати майданчик ЧАЕС в промисловий комплекс України. Т. е. Створити там «околоядерние» виробництва - наприклад, по переробці і зберіганню радіоактивних відходів, відпрацьованого палива і т. Д. Що вже і сьогодні частково реалізується в рамках другого згаданого напряму «міжнародні проекти».
На даний момент в рамках проектів міжнародної технічної допомоги (яка передбачає спільне фінансування Заходом і Україною) на ЧАЕС реалізується більше 10 проектів, без яких зняти енергоблоки з експлуатації просто нереально.
Наприклад, за час експлуатації на ЧАЕС накопичилося близько 20 тисяч метрів кубічних рідких радіоактивних відходів і більше 300 тисяч метрів кубічних твердих радіоактивних відходів. Як уже згадувалося вище, належить демонтувати і дезактивувати обладнання, конструкції активної зони, включаючи графіт, пісок, метал і т. Д. Щоб якось розібратися з усіма цими озерами і горами радіоактивних матеріалів, були побудовані завод з переробки рідких радіоактивних відходів (ЗПРРВ ) і комплекс з поводження з твердими радіоактивними відходами (ПКПТРВ). У першому планується упаковувати більше сорока 200-літрових бочок на добу, у другому - 20 метрів кубічних ТО на добу. Для того, щоб було в що пакувати РВ, на майданчику був побудований комплекс з виробництва бочок і контейнерів (близько 35 тисяч металевих бочок і 700 залізобетонних контейнерів на рік). Щоб подрібнювати «негабаритні» відходи, здійснюється модернізація установки з різання довгомірних відходів. Щоб зберігати вийняте з реакторів відпрацьоване ядерне паливо, побудовано сховище (СВЯП-2, 21 тисяча ВТВЗ).
І це - лише частина робіт за міжнародними проектами.
Нарешті, третій напрямок діяльності ЧАЕС - це Новий Безпечний Конфайнмент, більше відомий як «Арка».
Щоб одним махом вирішити всі ці проблеми, було вирішено на найближчі 100 років накрити весь «Саркофаг» здоровенною аркою з прольотом в 257 метрів, зростанням вище 100 метрів (це 35-поверховий будинок), більше 160 метрів завдовжки (це півтора футбольних поля) і вагою в 30 тисяч тонн з лишком. Немає потреби зупинятися на тому, який нереальний обсяг підготовчих робіт був проведений, щоб просто почати будівництво (лише один штришок: з місця майбутнього будівництва було вивезено більше 55 тисяч метрів кубічних твердих радіоактивних відходів і технологічних матеріалів), ми говоримо про теперішньому моменті.
Тепер ви знаєте про ЧАЕС трошки більше. І хочеться сподіватися, що це знання трансформується в висновок, озвучений директором підприємства Ігорем Грамоткіним: «Персонал ЧАЕС - це унікальні фахівці найвищого рівня, в силу свого професіоналізму легко перебудувати з завдань по експлуатації атомної електростанції і вироблення електроенергії на завдання забезпечення захисту населення і навколишнього середовища від впливу іонізуючого випромінювання. Чорнобильська АЕС - це наочний приклад динаміки професіоналізму. Наша основна задача сьогодні - це турбота про людей, турбота про безпечне майбутнє.