Право природокористування як правовий інститут пред-ставлять собою сукупність правових норм, що регулюють по-рядок і умови раціонального використання іріродних ре-сурсів.
Загальна природокористування обумовлено природними життєвими процесами взаємодії людини і природи і може здійснюватися без жодних нормативних приписів. Громадянам гарантується право загального користування природні-ми ресурсами для задоволення їх потреб. B силу того, що загальне природокористування не робить істотного віз-дії на природне середовище, воно здійснюється безоплатно без закріплення природних ресурсів за користувачами і без по-одержанні відповідних дозволів.
Однак законодавство передбачає, що таке право може бути обмежено, найчастіше в інтересах самих суб'єктів-тов, ero здійснюють. Наприклад, право загального водопользо-вання здійснюється відповідно до правил поведінки на водах, право загального лісокористування обмежується або за-прещается пожежонебезпечний період і т. Д.
Спеціальне природокористування на відміну від загального тре-бует правового регулювання Це обумовлено в першу оче-гу тим, що за законодавством Республіки Білорусь природ-ні ресурси - надра, води, ліси, тваринний світ. а також біль-Шая частина земель - є об'єктом державної собст-ності, і фізичним і юридичним особам можуть бути пре-доставлені лише в користування. Особливий правовий підхід до спе-циальному природокористування обумовлений також і тим, що воно спрямоване на вилучення з природного середовища матеріальних-них благ, необхідних людині, здійснюється, як правило, із застосуванням технічних засобів, а значить, зі значним впливом на природне середовище.
Здійснення природокористування в процесі економіч-ської діяльності (спеціальне природокористування) дозволив-ється юридичним особам і індивідуальним підприємцям за плату, якщо інше не встановлено законодавчими актами, на підставі рішень державних органів, в компетен-цію яких входить прийняття таких рішень, спеціального дозволу (ліцензії ), договору оренди, концесійного договору і на інших підставах, передбачених законодавств-вом. Законодавець закріплює порядок надання природних ресурсів у користування, а також права та обов'язки суб'єктів незалежно-тів при використанні природних ресурсів. Людина в своїй господарській діяльності використовує землю, її надра, води, раетшельний і тваринний світ, атмосферне повітря. Кожен з перерахованих природних об'єктів має особливості пра-вового регулювання, які обумовлені, зокрема, фі-зичних властивостями самих природних ресурсів.
Право спеціального природокористування має дотримуюся-ські ознаками.
1. Дозвільний порядок. Право спеціального природо-користування виникає на підставі рішення спеціально Уполу-женого державного органу.
2. Ліцензійний порядок виникнення права спеціально-го природокористування. Ліцензування природокористування проводиться з метою максимального зниження шкідливого воздейст-вия господарської та іншої діяльності на навколишнє середовище, забезпечення раціонального використання природних ресур-сов. Воно є засобом контролю з боку держави за якістю підлягає ліцензуванню деяіельності, а так-
ж засобом захисту інтересів споживачів. Стосовно до області природокористування ліцензування є також і формою контролю за раціональним використанням природ-них ресурсів і охороною навколишнього середовища в процесі госпо-кої діяльності.
3. Цільовий характер. Суттєвою ознакою спеці-ного природокористування є його цільовий характер, по-кільки природні ресурси планети обмежені, то кожну їх частина слід використовувати найбільш доцільним способом. Надаючи природний ресурс в користування, державним-ний орган вказує мета, для здійснення якої він переді-ставлен. Використання природного ресурсу не відповідно до зазначеної в документі метою є підставою для припи-щення права спеціального природокористування, що врегулює-вано спеціальним законодавством.
4. Раціональність природокористування. Раціональним відповідно до екологічним законодавством визнається використання природного ресурсу без зниження його первона-чільного кадастрової оцінки.
5. Платність природокористування. Раціональному харак-теру природокористування сприяє і його платність. Першим кроком до введення платності природокористування з'явився Закон «Про оренду», який встановив, що земля та інші природні ресурси можуть бути об'єктом орендних відносин. Орендна плата на природні ресурси встановлюється за згодою сторін, однією з яких є власник - в наших усло-віях це найчастіше держава.
B даний час платність природокористування має не стільки економічний, скільки екологічний характер. Це-ллю її, крім отримання економічної вигоди, є відшкодування шкоди, завданої природному середовищу в результаті правомірної господарської діяльності, що в загальному вигляді врегульовано ГК.
Платність природокористування відповідно до Закону «Про охорону навколишнього середовища» включає платежі за користу-вання природними ресурсами, платежі за викиди (скиди) за-забруднюючих речовин і плату за розміщення відходів. Норма-тивно-правову основу платності природокористування склад-ляють Закони Республіки Білорусь «Про платежі за землю», «Про податок за користування природними ресурсами (екологічний податок)», «Про відходи». Про екологічного характеру платності природокористування свідчить те, що кошти, надійшли-ющие у вигляді таких платежів, витрачаються на цілі оздоровлено-ня навколишнього середовища і здійснення програм і мероприя-тий з охорони навколишнього середовища і відтворення природ-них ресурсів.
Природокористування здійснюється з метою отримання корисних властивостей природного ресурсу і подальшого їх по-споживання або звернення, тому істотним правом для природопользователя є право власності на резуль-тати своєї діяльності (наприклад, посіви, посадки сельскохо-господарських культур і насаджень, вироблену сельскохо-ську продукцію і доходи від її реалізації, заготовлений-ву деревину, видобуті корисні копалини та ін.). B процес-се господарської діяльності з вилучення корисних властивостей природного ресурсу право державної власності на природний об'єкт в цілому (землю, надра, води, ліси) перетворюється в право власності природопользователя на результати діяльності, в тому числі і на витягнуті з при-рідний середовища ресурси.
Використовувані людиною природні ресурси знаходяться в природному взаємозв'язку, власне складаю-щей природне середовище. B силу цього в природному середовищі достатній-але складно використовувати тільки один природний ресурс, не за-трагівая господарською діяльністю інші. Незважаючи на те що законодавець передбачає надання в користування земельними діл-ня саме окремих ділянок природних ресурсів - земель, надр, вод, одночасно допускається використання в установ-леному порядку інших природних ресурсів, якщо це не протидії речіт мети природокористування. Так, Кодекс про землю надавати пріоритет-ляет землевласникам і землекористувачам право використовувати в установленому порядку для своїх потреб наявні на земель-ном ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, водні об'єкти, а також експлуатувати інші корисні властивості землі.
Права і обов'язки природокористувачів виникають з моменту отримання документів, що засвідчують право приро-допользованія. Законодавством передбачається можли-ність використання ділянки природного ресурсу до видачі со-ответствуй документа за умови визначення меж ділянки на місцевості.