Курс «Директор з персоналу. Третій рівень »
Це курс підвищення кваліфікації, спрямований на підготовку кваліфікованих керівників в галузі управління персоналом (HR-менеджменту). Ви навчитеся ефективно вирішувати комплекс стратегічних і операційних завдань, а також освоїте нові знання і навички в області управління персоналом під керівництвом успішних професіоналів - викладачів НСК: діючих HR-директорів великих компаній і відомих експертів і консультантів галузі.
В.В. Глазирін. канд. юрид. наук, провідний науковий співробітник Інституту законодавства і порівняльного правознавства при Уряді РФ.
У чому полягають обмеження в участі іноземних громадян у трудових відносинах?
По-перше, роботодавець і замовник робіт (послуг) мають право залучати і використовувати іноземних працівників тільки за наявності дозволу на залучення і використання іноземних працівників.
Роботодавцем за Законом про правове становище іноземних громадян є фізична або юридична особа, яка отримала в установленому порядку дозвіл на залучення і використання іноземних працівників і використовує їх працю на підставі трудових договорів. Роботодавцями можуть бути як російські організації, так і організації з іноземними інвестиціями або повністю належать іноземним інвесторам, міжнародні організації, іноземні юридичні особи. В якості роботодавця може виступати, зокрема, іноземний громадянин, зареєстрований як індивідуальний підприємець.
Іноземний працівник - іноземний громадянин, тимчасово перебуває в Російській Федерації та здійснює в установленому порядку трудову діяльність на підставі трудового договору або цивільно-правового договору на виконання робіт (надання послуг). Тимчасово перебувають є особа, що прибула в РФ на підставі візи або в порядку, що не вимагає отримання візи, і не має її дозволу на тимчасове проживання або дозвіл на проживання.
По-друге, іноземний громадянин має право здійснювати трудову діяльність тільки при наявності дозволу на роботу.
У чому відмінність дозволу на залучення іноземних працівників від дозволу на роботу?
Дозвіл на залучення і використання іноземних працівників - документ, що підтверджує право роботодавця на укладення з іноземними працівниками трудових договорів і право замовника робіт (послуг) на укладення відповідних цивільно-правових договорів. Дозвіл на роботу - документ, що підтверджує право іноземного працівника на тимчасове здійснення на території Росії трудової діяльності або право іноземного громадянина на здійснення підприємницької діяльності. Таким чином виходить, що дозвіл на залучення і використання іноземних працівників видається роботодавцю, а дозвіл на роботу - самому іноземному громадянину - працівникові.
б) структурні підрозділи по захисту державної таємниці і підрозділи, які здійснюють роботи, пов'язані з використанням відомостей, що становлять державну таємницю, органів державної влади та організацій;
в) організації, до складу яких входять радіаційно-небезпечні і ядерно-небезпечні виробництва та об'єкти, на яких здійснюються розробка, виробництво, експлуатація, зберігання, транспортування й утилізація ядерної зброї, радіаційно-небезпечних матеріалів і виробів;
6) займатися іншою діяльністю і заміщати інші посади, допуск до яких обмежений федеральним законом. Так, тільки громадяни РФ можуть бути:
Обмеження при прийомі на роботу іноземців можуть складаються не тільки в забороні займатися окремими видами діяльності, а й бути пов'язані з обмеженнями на перебування на певних територіях, об'єктах, і в організаціях, що, природно, виключає або обмежує можливість їх трудової діяльності.
Так, тимчасово проживає в РФ іноземний громадянин (особа без громадянства) не має права змінювати місце свого проживання і здійснювати трудову діяльність поза межами суб'єкта РФ, на території якого йому дозволено тимчасове проживання (п. 2 ст. 11 і п. 5 ст. 13 Закону про правове становище іноземних громадян).
Крім того, закріплюючи право іноземних громадян на свободу пересування в особистих і ділових цілях в межах РФ, виключено вільне відвідування іноземними громадянами територій, організацій та об'єктів, для в'їзду на які потрібно спеціальний дозвіл (п. 1 ст. 11 Закону про правове становище іноземних громадян ).
Нормативна база:
Конституція Російської Федерації
Трудовий кодекс Російської Федерації, ст. 3
Повітряний кодекс Російської Федерації, ст. 56
Кодекс торговельного мореплавства Російської Федерації, ст. 56
Договір між Україною і Російською Федерацією і Республікою Білорусь від 08.12.99 "Про створення Союзної держави"
Закон Російської Федерації від 26.06.92 № 3132-1 "Про статус суддів в Російській Федерації" (з ізм. І доп.)
Основи законодавства Російської Федерації про нотаріат, затв. Верховною Радою Російської Федерації 11.02.93 № 4462-1
Федеральний закон від 22.08.96 № 125-ФЗ "Про вищу і післявузівську професійну освіту" (зі зм. І доп.)
Федеральний закон від 25.07.02 № 115-ФЗ "Про правове становище іноземних громадян у Російській Федерації"
Указ Президента Російської Федерації від 16.12.93 № 2146 "Про залучення і використання в Російській Федерації іноземної робочої сили" (з ізм. І доп.)
Постанова Уряду Російської Федерації від 11.10.02 № 754 "Про затвердження переліку територій, організацій та об'єктів, для в'їзду на які іноземним громадянам потрібен спеціальний дозвіл"
Постанова Уряду Російської Федерації від 11.10.02 № 755 "Про затвердження переліку об'єктів та організацій, в які іноземні громадяни не мають права бути прийнятими на роботу"
Постанова Уряду Російської Федерації від 01.11.02 № 789 "Про затвердження положення про видачу іноземним громадянам і особам без громадянства дозволу на тимчасове проживання"
Постанова Уряду Російської Федерації від 01.11.02 № 790 "Про квоти на видачу іноземним громадянам і особам без громадянства дозволів на тимчасове мешкання в Російській Федерації"
Постанова Уряду Російської Федерації від 01.11.02 № 794 "Про затвердження положення про видачу іноземним громадянам і особам без громадянства посвідки на проживання".