5.27. Повітродувні станції для аерування стічних вод слід розміщувати на території очисних споруд в безпосередній близькості від місця споживання стисненого повітря і електророзподільних пристроїв.
5.28. Повітродувне обладнання повинно вибиратися на підставі технологічного розрахунку аераційних споруд з урахуванням інших потреб-ностей майданчики а стислому повітрі.
5.29. Число робочих агрегатів при продуктивності станції понад 5000 м 3 повітря в 1 год слід приймати не менше двох, при меншій продуктивності допускається приймати один робочий агрегат.
Число резервних агрегатів слід приймати при числі робочих: до трьох - один, чотири і більше - два.
5.30. У будівлі повітродувної станції допускається передбачати розміщення пристроїв для очищення повітря, насосів для виробничої води, активного мулу, спорожнення аеротенків, а також центральної диспетчерської, розподіли-них пристроїв, трансформаторної підстанції, допоміжних і побутових приміщень.
5.31. Машинний зал повинен бути відділений від інших приміщень і мати безпосередній вихід назовні.
Розміри машинного залу а плані слід визна-ділячи згідно СНиП 2.04.02-84.
5.32. Пристрій для забору атмосферного повітря необхідно передбачати відповідно до СНиП II-33-75.
Очищення повітря слід передбачати на рулонних та інших фільтрах. Компонування фільтрів повинна забезпечувати можливість відключити-ня окремих фільтрів для заміни при регенера-ції.
При числі робітників фільтрів до трьох необхідно передбачати один резервний фільтр, понад три - два резервних.
При використанні в аеротенках дірчастих труб допускається подача повітря без очищення.
5.33. Швидкість руху повітря слід при-розуміти, м / с: в камерах фільтрів - до 4, в під-ведучих каналах - до 6, в трубопроводах - до 40.
5.34. Розрахунок, повітропроводів слід вироб-дить з урахуванням стиснення повітря, підвищення його температури і необхідності забезпечення міні-бітної різниці тиску в окремих секцій споруд.
Розрахункову величину втрат тиску в аераторах (з урахуванням збільшення опору за час експлуатації) слід приймати, кПа (м вод. Ст.):
для дрібнопухирцевих аераторів - не більше 7 (0,7);
для среднепузирчатих, заглиблених понад 3 м, - 1,5 (0,15);
при низьконапірної аерації - 0,15-0,5 (0,015-0,05).
5.35. При числі секцій аеротенків понад подружжя-рьох подачу повітря від повітродувної станції не-обходимо передбачати не менше ніж з двох воздуховодам.
6.1. Ступінь очищення стічних вод необхідно визначати в залежності від місцевих умов і з урахуванням можливого використання очищених стічних вод та поверхневого стоку для виробничих-них або сільськогосподарських потреб.
Ступінь очищення стічних вод, що скидаються у водні об'єкти, повинна відповідати вимогам "Правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами", затверджених Мінводгоспом СРСР, Міністерством охорони здоров'я СРСР і Мінрибгоспом СРСР, і "Санітарних правил і норм охорони прибережних вод мо-рей", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР і Погодьтеся-ванних Держбудом СРСР, повторно використовуваних - санітарно-гігієнічним, а також технологічним вимогам споживача.
Необхідно виявляти також можливість ис-користування знешкоджених осадів стічних вод для добрива та інших цілей.
Ступінь змішування і розбавлення стічних вод з водою водного об'єкта слід визначати відповідно до "Методичних вказівок щодо застосування правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами".
6.2. Допустимі концентрації основних забруднюючих-няющих речовин в суміші побутових і виробничих стічних вод при надходженні на споруди біологічної очистки (в середньодобової пробілу також ступінь їх видалення а процесі очищення сле-дует приймати згідно з "Правилами прийому виробничих стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затвердженим Мінжитлокомунгоспом РРФСР і узгодженим ГСЕУ МОЗ СРСР, Мінрибгоспом СРСР, Мінводгоспом СРСР і Держбудом СРСР.
Примітки: 1. При неможливості забезпечити гранично допустиму концентрацію (ГДК) забруднюючих речовин у воді водного об'єкта з урахуванням ефекту очищення і ступеня розбавлення їх водою водного об'єкта концентрацію цих речовин, вступників не очисні споруди. належить знижувати за рахунок влаштування локальних очисних споруд.
6.3. Середню швидкість окислення многокомпо-нентних сумішей слід приймати по експеримен-тальний даними; при відсутності їх допускається приймати швидкість окислення як средневзвешен-ву величину швидкостей окислення речовин, входячи-щих в багатокомпонентну суміш.
6.4. Кількість забруднюючих воду речовин на одного жителя для визначення їх концентрації в побутових стічних водах необхідно приймати по табл. 25. Концентрацію забруднюючих речовин над-лежить визначати виходячи з питомої водовідведення на одного жителя.
Кількість забруднюючих речовин на одного жителя, г / сут
Примітки: 1. Кількість забруднюючих речовин від населення, що проживає в неканалізованих районах, слід враховувати в розмірі 33% від зазначених в табл. 25.
2. При скиданні побутових стічних вод промислових підприємств в каналізацію населеного пункту кількість забруднюючих речовин від експлуатаційного персоналу додатково не враховується.
6.6. Розрахунок споруд для очищення виробниц-дарських стічних вод і обробки їх опадів сле-дует виконувати на підставі цих норм, норм будівельного проектування підприємств, будівель і споруд відповідних галузей промисловості, даних науково-дослідних інститутів і досвіду експлуатації діючих споруд.
6.7. Розрахункові витрати стічних вод необхідно визначати за сумарним графіком припливу як при подачі їх насосами, так і при самопливному по-дження на очисні споруди.
6.8. Розрахунок споруд біологічного очищення стічних вод слід проводити на суму органічних забруднень, виражених БПКполн (для побутових стічних вод величину БПКполн належить приймати на рівні БПК20).
6.9. При спільної біологічної очищенні вироб-вальних і побутових стічних вод допускається передбачати як спільну, так і роздільне їх механічну очистку.
Для вибухонебезпечних виробничих стічних вод, а також при необхідності хімічної чи фізико-хімічної очистки виробничих стічних вод і при різних методах обробки осадів виробничих і побутових стічних вод слід застосовувати роздільну механічну очистку.
6.10. Склад споруд слід вибирати в за-лежно від характеристики і кількості сточ-них вод, що надходять на очистку, необхідної сте-пені їх очищення, методу обробки осаду і місць-них умов.
6.11. Майданчик очисних споруд стічних вод слід розташовувати, як правило, з подвет-ренной боку для панівних вітрів тепло-го періоду року по відношенню до житлової забудови і нижче населеного пункту за течією водотоку.
6.12. Компонування споруд на майданчику долж-на забезпечувати:
раціональне використання території з урахуванням перспективного розширення споруд і можли-ність будівництва по чергах;
блокування споруд і будівель різного призначення і мінімальну протяжність внутрішньо-майданчикових комунікацій;
самопливне проходження основного потоку сточ-них вод через споруди з урахуванням всіх втрат напору і з використанням ухилу місцевості.
6.13. У складі очисних спорудженні слід передбачати:
пристрою для рівномірного розподілу стічних вод і осаду між окремими елементами споруд, а також для відключення споруд, каналів і трубопроводів на ремонт, для спорожнити-ня і промивання;
пристрою для вимірювання витрат стічних вод і осаду;
апаратуру і лабораторне обладнання для контролю якості вступників та очищених стічних вод.
6.14. Канали очисних споруд каналізації та лотки споруд слід розраховувати на максі-мінімальний секундний витрата стічних вод з коефі-цієнт 1,4.
6.15. Склад і площі допоміжних і лабо-раторно приміщень необхідно приймати по табл. 26.
Склад і площі приміщень гардеробних, ду-шевих, санвузлів та ін. Слід приймати згідно зі СНиП II-92-76 в залежності від чисельності обслуговуючого персоналу та групи санітарної характеристики виробничих процесів, при-приймаються по табл. 65.