1. Сильні багатоосновні кислоти (Hn X) у водних розчинах дисоціюють повністю з рівняння:
Hn X → nH + + X n-
отже: [Н +] = n C (Hn X) і рН = -lgn C (Hn X)
Приклад сильної двухосновной кислоти - сірчана кислота H2 SO4. Наприклад, в 0,1 М розчині H2 SO4:
2. Слабкі багатоосновні кислоти (Hn A) у водних розчинах дисоціюють ступінчасто і кожного ступеня дисоціації відповідає своя ступінчаста константа кислотної дисоціації Kai. При цьому величина кожної наступної константи перевищує значення попередньої. Наприклад, для двоосновних слабких кислот Н2 А процеси дисоціації виглядають наступним чином:
I ступінь: Н2 А ↔ Н + + НА - - перша константа дисоціації
II ступінь: НА - ↔ Н + + А 2 - друга константа дисоціації
Ka1> Ka2. так як позитивно зарядженого іона водню легше відірватися від нейтральної молекули кислоти, ніж від негативно зарядженого гідроаніона.
У таблиці наведено ступінчасті константи дисоціації деяких двоосновний кислот:
Формально сумарне рівняння дисоціації двухосновной слабкої кислоти має вигляд:
Н2 А ↔ 2Н + + А 2
і йому відповідає загальна (сумарна) константа кислотної дисоціації:
чиє значення дорівнює добутку східчастих констант дисоціації. Так як дисоціація багатоосновної кислоти по першій ступені завжди протікає значно сильніше, то і розрахунок рН в її розчині проводиться з використанням першої константи дисоціації і за умови, що а маємо
Тоді, якщо # 945; <0, то . .
при # 945;> 0,1 для визначення вирішують квадратне рівняння. Потім розраховують pH.
Рівноважну концентрацію аніону [А 2] знаходять з другої константи дисоціації кислоти:
За першого ступеня розраховується рН і в розчинах інших многоосновних кислот, наприклад, триосновними H3 PO4. H3 AsO4. H3 SbO3 і т.д.