На основі сформульованої проблеми і встановлених причин відбувається постановка педагогічного завдання. Правильно поставлена педагогічна задача відображає рівень профес-сійної майстерності педагога.
У педагогіці немає однозначно прийнятого розуміння педагогічного завдання. Одні дослідники розглядають педагогічну задачу як складову частину мети виховання (завдання - мета виховання в конкретних умовах), інші - як фрагмент навчального матеріалу, треті розуміють як засіб навчання. Традиційним стало розуміння педагогічного завдання як системи.
При постановці завдання необхідно мати на увазі, що педагогічна задача має триєдиний характер, педагог завжди повинен бачити далеку, середню і найближчу перспективу в її реалізації. У педагогіці прийнято розрізняти три великі групи педагогічних завдань - стратегічні, тактичні й оперативні. Стратегічні завдання - це своєрідні "надзавдання". Витікаючи із загальної мети освіти, вони формуються у вигляді деяких уявлень про базову культуру людини. Вони визначають вихідні цілі і кінцеві результати педагогічної діяльності. У реальному педагогічному процесі стратегічні завдання перетворюються в завдання тактичні. Зберігаючи свою спрямованість на підсумковий результат освіти, вони приурочені до тієї чи іншої окремої етапу вирішення стратегічних завдань. Оперативні завдання - це завдання поточні, найближчі, що постають перед педагогом в кожен окремо взятий момент його практичної діяльності. Як «клітинки» педагогічного процесу слід прийняти оперативні завдання, ряд яких призводить до вирішення тактичних, а потім і стратегічних завдань [19].
В.А. Кан-Калик і Н.Д. Нікандров вважають, що в творчому процесі педагога одночасно або послідовно повинні осмислюватися різні педагогічні завдання. Перш за все, це повинна бути загальна педагогічна завдання всієї діяльності вчителя, яка в кінцевому підсумку визначає і всі деталі творчого процесу, виступаючи як його загальна концепція. Потім повинна осмислюватися етапна педагогічна задача, пов'язана з конкретним етапом педагогічної діяльності в навчальній або виховної сфері, що відображає певну ступінь у формуванні особистості. Нарешті, в кожному мікроелементі педагогічного процесу повинні осмислюватися постійно виникають ситуативні (приватні) педагогічні завдання [20].
На етапі постановки завдання визначається, що треба зробити для зняття проблеми - всі наступні стадії і етапи технології будуть визначати, як це зробити. Основні труднощі в постановці завдання полягає у визначенні правильного напрямку її вирішення, так як можливих напрямків багато, а вибрати треба одне - педагогічно гуманне, правильне. Постановка завдань - надзвичайно складний і тонкий процес, він пронизує всю діяльність педагога і завжди пов'язаний з педагогічним творчістю.
У процесі постановки завдання в свідомості педагога виникає так на-зване момент взаємодії між теорією і практикою. коли в конкретній діяльності про-виходить злиття знань і діяльності. Якщо практик самостійно-тельно формулює завдання, використовуючи для її вирішення дані науки, то це дозволяє йому цілеспрямовано звертатися до науки за допомогою, що говорить про високий рівень розвитку професійно важливих якостей [21].
При постановці завдань педагогу необхідно враховувати основні закони, закономірності та принципи педагогіки, в основі яких лежить любов до дитини, гуманний характер виховання.
Різноманіття педагогічних проблем викликає необхідність в упорядкуванні педагогічних завдань. У педагогіці існує кілька класифікацій педагогічних завдань.