Портальна гіпертензія у дитини - відділення дитячої торакальної хірургії в москві

Портальна гіпертензія - важке хірургічне захворювання, яке полягає в підвищенні тиску в басейні ворітної вени. Портальна гіпертензія у дитини може протягом довгого часу не проявлятися клінічно, проте портальна гіпертензія може викликати важко кровотеча з вен стравоходу і шлунка. Особистий досвід відділення налічує понад 500 операцій виполеннних з приводу портальної гіпертензії на венах портальної системи. Статистика післяопераційних спостережень дітей з портальною гіпертензією протягом 15 років свідчить, що 98% дітей з портальною гіпертензією оперуються один раз без ризику повторних кровотеч і без зниження якості життя. 30% наших пацієнтів звернулися до нас після невдалих спроб оперативного лікування в клініках нашої країни і за кордоном. 17% пацієнтів поступають в екстреному порядку на висоті кровотечі з варикозних вен стравоходу.

У відділенні виконують всі можливі на сьогоднішній день види шунтуючих і нешунтірующіх операцій при різних причинах портальної гіпертензії у дітей.

1/3 наших пацієнтів з портальною гіпертензією вдалося виконати операції з повного відновлення кровотоку в печінку - мезо-портальний шунтування. Всі пацієнти з портальною гіпертензією в післяопераційному періоді мають можливість амбулаторного спостереження і контрольного обстеження у віддаленому періоді.

Портальна гіпертензія у дитини - відділення дитячої торакальної хірургії в москві

Портальна гіпертензія у дитини - відділення дитячої торакальної хірургії в москві

А - Мезопортальное шунтування. Реконструкція ворітної вени аутовенозного вставкою при внепеченочной портальної гіпертензії. При цьому повністю відновлюється портальний кровотік у печінці.
Б - Ангіограма у пацієнта з внепеченочной портальною гіпертензією після мезопортального шунтування. Повністю відновлено кровоток по ворітної вени.

Рівень післяопераційних ускладнень після мезопортального шунтування не вище, ніж після стандартних шунтуючих операцій. Найбільші труднощі пов'язані з виділенням гілок ворітної вени у дітей, які перенесли пупковий сепсис, а також в тому випадку, якщо для виділення судин доводиться перетинати місток паренхіми печінки між III і IV сегментом. При цьому ризик пошкодження сегментарних жовчних проток зростає. Зараз ми прагнемо уникати використання електрокоагуляції при виділенні гілок ворітної вени в паренхімі печінки.

Найбільш наочно ефект мезопортального шунтування демонструють дані УЗД та ангіо-графії. За даними УЗД, швидкість портальної перфузії порівнянна з показниками у здорової дитини. При ангіографії чітко видно відновлення нормального анатомо-фізіологічного будови портальної системи.

Відновлення портальної перфузії підтверджують і дані психоневрологічного дослідження. Нормалізація неврологічних і психоемоційних показників після мезопортального шунтування свідчить про посилення дезінтоксикаційної функції печінки.

Таким чином, на сучасному етапі можливості хірургії портальної гіпертензії дозволяють не тільки позбавити дитину від загрожують життю кровотеч, але у частини дітей повністю відновити нормальну анатомію і фізіологію портальної системи.

Подивіться інші напрямки

Обрання професора Олександра Юрійовича Розумовського членом - кореспондентом РАН

"Московська медицина": організація медичної допомоги дітям. Професор Олексадр Юрійович Розумовський в гостях у радіо Москви.

Схожі статті