Ваш голос: Немає
Підставою для направлення закінченою дисертаційної роботи до спеціалізованої вченої ради за відповідною спеціальністю є її успішна апробація на науковій конференції в рамках проблемно-планової комісії НДІ або кафедрального наради вузу. При цьому має бути присутнім на менше трьох докторів медичних наук за тією спеціальністю, за якою передбачається захист докторської дисертації і не менш двох докторів наук - для кандидатської.
Якщо дисертацію планується захищати в своєму закладі, вона разом з висновком про успішну апробацію (попередній експертизі) і заявою дисертанта надходить до спеціалізованої вченої ради і запускається стандартний механізм оформлення, про який буде сказано нижче.
Якщо дисертація повинна бути захищена в дисертаційну раду іншої установи, її необхідно супроводити напрямком з проханням прийому даної роботи до публічного захисту, при цьому вказують, що дисертація є до захисту вперше. Офіційно такого вимоги в даний час немає, але бувають випадки відхилень від прийому до захисту з тих чи інших причин і, якщо вони виявляються постфактум, можуть бути неприємні несподіванки в ході захисту.
Після отримання дисертації, супровідного листа та заяви дисертанта керівництво спеціалізованої вченої ради формує комісію з членів ради, яка вивчає дисертацію і дає висновок про її відповідність профілю ради, тобто однією з тих спеціальностей, захист за якими в даному раді дозволена.
Висновок комісії має містити ті ж розділи, що і висновок попередньої експертизи за місцем виконання дисертаційної роботи. Крім того, на закінчення комісії спеціалізованої вченої ради включаються пропозиції про призначення офіційних опонентів, провідної організації і про введення до спеціалізованої вченої ради додаткових членів (у випадках захисту за двома спеціальностями).
Якщо дисертація приймається до захисту, затверджуються офіційні опоненти і провідна організація, та ж комісія готує проект висновку спеціалізованої вченої ради по даній дисертаційній роботі.
Оформлення за місцем публічного захисту дисертації займає чимало часу, тому що:
Відгук провідної організації, також затверджений керівником цієї організації і завірений гербовою печаткою, повинен бути представлений до спеціалізованої вченої ради не пізніш як за 10 днів до захисту.
Всі ці відгуки повинні бути оголошені вченим секретарем спеціалізованої вченої ради та прийняті (або не прийняті) до уваги членами ради. Спроба приховати факт отримання такого відкликання означає порушення процедури публічного захисту, такий захист вважається недійсною.
Що стосується процедури захисту, то вона детально прописана в документах ВАК і за неї відповідають голова і вчений секретар ради.
Звичайно, здобувач наукового ступеня повинен забезпечити участь в засіданні хоча б одного з опонентів для кандидатської дисертації і двох - для докторської. Допускається відсутність з поважної причини одного з опонентів. У таких випадках його відгук зачитується вченим секретарем, а здобувач дає відповіді на питання, поставлені в цьому відкликання.
Завдання здобувача - спокійно і чітко викласти суть дисертації протягом 18-19 хв. Перевищувати ліміт в 20 хв. не можна, голова має право зупинити доповідача. Скорочувати доповідь до 14-15 хв. значить, демонструвати убогість отриманих результатів.
Після доповіді голова пропонує ставити питання спочатку членам спеціалізованої вченої ради, потім - присутнім. Питання, по мірі їх надходження, слід записувати, для чого претендент повинен мати підготовлені заздалегідь листи чистого паперу і ручку. Бажано позначати, які питання задавали члени ради, швидко записуючи ім'я та по батькові. Зазвичай в цьому допомагає або голова, або сидить поруч з трибуною вчений секретар.
При відповідях на питання добре вихований дисертант звертається до того, хто задав питання, на ім'я та по батькові. Форма відповідей повинна бути поважна. Не можна «зупиняти» запитувача, кажучи, що ці факти були вже освітлені в доповіді, а терпляче ще раз їх викласти. Не можна відповідати в поблажливому тоні, типу «як би Вам це простіше пояснити». При наявності великої кількості питань різних членів ради їх доцільно згрупувати за змістом і дати одну відповідь.
Головуючий після кожної відповіді на питання уточнює, чи задоволений член спеціалізованої вченої ради відповіддю.
Якщо член ради відповіддю задоволений не повністю, він може продовжувати ставити уточнюючі питання, на кожен з яких слід спокійно відповідати, погоджуючись або не погоджуючись з цим фахівцем. Нервувати при цьому не треба, це нормальний, хороший тон захисту. Гірше, коли ніяких питань не виникає.
Ці ж рекомендації стосуються і до відповідей офіційним і неофіційним опонентам. Останні можуть бути з числа членів вченої ради, але можуть бути і з яка прийшла на захист публіки.
Всім їм дають слово на захист при наступних умовах: вони повинні бути фахівцями в даній області знань і говорити по суті виконаної дисертаційної роботи.
Після цього відбувається процедура таємного голосування. Правила пристойності вимагають, щоб претендент вислухав виступ голови рахункової комісії стоячи.
Після оголошення результатів таємного голосування вченої ради ухвалює висновок про присудження здобувачеві шуканого ступеня, і далі йдуть привітання.
Але оформлення наукової праці цим не закінчується. Вченому секретарю необхідно підготувати масу документів і відправити особиста справа дисертанта (а при захисті докторської дисертації ще й екземпляр дисертації) в ВАК.
Однак при цьому не можна допускати, щоб свої службові обов'язки вчений секретар, технічна служба та інші учасники оформлення прийнятої до захисту і захищеною дисертації перекладали на плечі роботодавців та, більш того, вимагали матеріальної винагороди від здобувача.
Не можна забувати про можливість негативного розвитку подій.
Якщо серйозні недоліки роботи були виявлені при її розгляді вже на засіданні експертної ради ВАК, дисертант також має право зняти свою роботу з подальшого розгляду. Але він це повинен зробити до оформлення висновку експертної ради.
У чому позитивна сторона таких дій? У таких випадках дисертант має право, переробивши дисертацію з урахуванням зроблених зауважень, повторно подати її до захисту як нову роботу, припустимо, через рік.