ДИДАКТИКА ЯК СИСТЕМА
У поняттях, якими користується кожна наука, відображаються накопичені людським суспільством знання. Всі наукові поняття діляться на дві основні групи: філософські та частнонаучние, тобто специфічні для даної науки. Крім того, з'явилася необхідність виділення особливої групи понять - загальнонаукових. Дидактика користується поняттями, які належать всім цим групам.
Дидактика як одна з педагогічних наукових дисциплін користується загальними поняттями педагогіки: «педагогіка», «виховання», «педагогічна діяльність», «педагогічна дійсність» і т.д.
Нарешті, в дидактичних дослідженнях можна виділити і поняття, запозичені у суміжних наук: психології ( «сприйняття», «засвоєння», «розумовий розвиток», «запам'ятовування», «вміння», «навички»), кібернетики ( «зворотний зв'язок», «динамічна система»).
ПЕДАГОГІКА. Навчальний посібник для студентів педагогічних вузів
Викладання - упорядкована діяльність педагога з реалізації мети навчання (освітніх завдань), забезпечення інформування, виховання, усвідомлення і практичного застосування знань.
Вчення - процес (точніше, сопроцесс), в ході якого на основі пізнання, вправи та набутого досвіду виникають нові форми поведінки і діяльності, змінюються раніше придбані.
Навчання - впорядкована взаємодія педагога з учнями, спрямоване на досягнення поставленої мети.
Освіта - система придбаних в процесі навчання знань, умінь, навичок, способів мислення.
Знання - сукупність ідей людини, в яких виражається теоретичне оволодіння цим предметом (П.В. Копнін).
Уміння - оволодіння способами (прийомами, діями) застосування засвоєних знань на практиці.
Навички - вміння, доведені до автоматизму, високого ступеня досконалості.
Мета (навчальна, освітня) - те, до чого прагне навчання, майбутнє, на яке спрямовані його зусилля.
Організація - впорядкування дидактичного процесу за певними критеріями, надання йому необхідної форми з метою найкращої реалізації поставленої мети.
Форма (від лат. «Forma» - зовнішній вигляд, оболонка) - спосіб існування навчального процесу, оболонка для його внутрішньої сутності, логіки і змісту. Форма насамперед пов'язана з кількістю учнів, часом і місцем навчання, порядком його здійснення і т.п.
Метод (від лат. «Metodos» - шлях, спосіб) - шлях досягнення (реалізації) цілі і завдань навчання.
Засіб - предметна підтримка навчального процесу. Засобами є голос (мова) педагога, його майстерність в широкому сенсі, підручники, класне обладнання і т.д. Це поняття вживається і в інших значеннях, які розглянемо нижче.
Результати (продукти навчання) - це те, до чого приходить навчання, кінцеві слідства навчального процесу, ступінь реалізації наміченої мети.
Зв'язок цих понять будується на певних філософських, методологічних і психолого-педагогічних підставах. Залежно від обраних підстав конструюються різні дидактичні системи, що забезпечують досягнення саме тих смислових цілей, які задаються на глобальному світоглядному рівні. Питаннями такого рівня можуть бути наступні: Хто є людина? Що таке світ? Яка місія людини в світі? Відповіді на подібні питання задають смислове орієнтацію дидактичної системи, яка розгортається потім у відповідних цілях і способах їх досягнення.
На завершення зробимо зауваження про дидактичної системі самонавчання. Вище стверджувалося, що практично всі люди навчають інших, роблячи це явно або побічно. Але кожен людини навчає і себе. На думку деяких вчених, навчати взагалі можна тільки себе, але не інших.
Хуторський А.В. Сучасна дидактика:
Метою навчання, спрямованого на різнобічний розвиток особистості, є забезпечення всім учням оптимального - з урахуванням їх можливостей - інтелектуального розвитку, свідомого і міцного засвоєння знань основ наук, оволодіння вміннями користуватися цими знаннями на практиці, творчо застосовувати їх для вирішення нових проблем, забезпечувати самореалізацію як особистості. Ця мета виступає в єдності з цілями виховання, спрямованого на формування особистості учня в цілому, залучення школярів до самоосвіти та самовиховання.
У сучасній школі воно включає систему знань про природу, суспільство, техніку, людину; систему способів діяльності, що втілюються в результаті їх засвоєння в вміння і навички; досвід творчої діяльності, що забезпечує розвиток творчих здібностей учнів; систему норм ставлення до світу і один до одного, в сукупності забезпечують різнобічні якості особистості, її спрямованість, моральну, естетичну, емоційну культуру, її цінності і ідеали.
Зазначені цілі освіти досяжні при дотриманні основних принципів. розроблених на основі постійних і минущих цілей навчання, закономірностей процесу навчання.
Взаімсвязанная діяльність вчителя і учнів реалізується в методах навчання.
Слово, образ і практика використовуються як засоби навчання. Велика кількість форм і засобів навчання викликає необмежену кількість прийомів навчання, які охоплюються і пояснюється названими методами навчання.
Взаємозв'язок елементів змісту освіти і випливає їх цього взаємозв'язок методів навчання при обліку потребностно-мотиваційної сфери учнів забезпечують єдність навчальної, розвиваючої і виховує функцій.
Єдиний навчальний процес має свою принципову логіку: учні обов'язково проходять через три рівня засвоєння знань і умінь - усвідомлене сприйняття і запам'ятовування, що втілюються в відтворенні знань, застосування знань у схожій з зразком або злегка зміненій ситуації, застосування їх в новій ситуації, що вимагає творчого підходу.
українська педагогічна енциклопедія: У 2 тт. / Гл. ред. В.В. Давидов.