Питання помилок і її види розглядаються в теорії кримінального права стосовно до суб'єктивної сторони злочину.
Помилка - є оману (невірне уявлення, невірна оцінка) особи щодо юридичних або фактичних властивостей вчиненого ним діяння.
1) Помилка особи може бути викликано суб'єктивними особливостями і об'єктивними умовами скоєного їм діяння.
У теорії кримінального права розрізняють кілька видів помилок.
Так, П.С. Дагель класифікує помилки: по-перше, по предмету - на помилку юридичну і фактичну; по-друге, з причин виникнення - на вибачливо і неізвінітельним; по-третє, за своєю значимістю на істотну і несуттєву; по-четверте, за ступенем виправданості - на винну і невинну.
Найбільш поширена точка зору на види помилок в юридичній літературі, пов'язана з розподілом помилки на юридичну і фактичну.
Юридична помилка - це помилка особи щодо юридичної сутності та правових наслідків вчиненого ним діяння.
У кримінальному праві виділяють наступні види юридичних помилок:
1) оману особи щодо вчиненого діяння, тобто особа вважає, що в його діях є злочин ( «уявне злочин»), тоді як в кримінальному законі немає такого складу злочину.
2) Помилка щодо неприступної діяння, насправді воно передбачено кримінальним законом як злочин. В даному випадку повинен діяти принцип «незнання закону не звільняє від кримінальної відповідальності».
3) Помилка суб'єкта про юридичних властивості вчиненого злочину:
а) про вид і розмір покарання (санкції)
б) про його кваліфікації.
Фактична помилка - це помилка особи щодо фактичних обставин, пов'язане з ознаками об'єктивної сторони злочину.
Видами фактичних обставин є:
1) Помилка в об'єкті;
2) Помилка в предметі посягання;
3) Помилка щодо характеру вчиненого діяння;
4) Помилка щодо суспільної небезпеки наслідків;
5) Помилка щодо причинного зв'язку;
6) Помилка в обставинах, що обтяжують відповідальність.
7) Помилка в об'єкті.
Помилка в предметі - шкода заподіюється передбачуваному об'єкту, хоча фактично шкода заподіяна іншому предмету. Наприклад, особа викрадає пістолет, при цьому думає, що це вогнепальна зброя, а фактично пістолет виявляється газовим. Така помилка також буде кваліфікуватися за спрямованістю умислу.
Помилка щодо характеру вчиненого діяння - особа оцінює свої дії як злочини, фактично вони такими не є, і навпаки. У таких випадках кримінальна відповідальність настає за замах на злочин, а коли навпаки - тільки якщо буде встановлена недбалість особи.
Помилка щодо суспільної небезпеки наслідків - це помилка особи щодо якісної або кількісної характеристики розміру заподіяної їм шкоди.
Якщо заподіяну шкоду виявиться більшим, то кримінальна відповідальність настає лише тоді, коли скоєний злочин передбачає необережну форму провини. У разі коли заподіяну шкоду виявиться меншим, як передбачало особа, то він буде відповідати за замах на злочин з обтяжуючими обставинами.
Помилка щодо причинного зв'язку це помилка особи про причинно-наслідкового зв'язку між його дією (бездіяльністю) і суспільно небезпечним наслідком. Такий вид помилки має кримінально-правове значення лише в тому випадку, якщо призводить до настання іншого результату, ніж того, що він очікував.