Так правду сказать.Мягко і зрозуміло пояснити. Рано чи пізно дитина сталкнётся з поняттям смерть. Нехай буде готовий до етому.Не треба боятися дитячих емоцій, це непогано, що так любить тварин. Я б і сама ридала нишком, якби з нашим таке трапилося (нашому вже 11 років). Якщо не заперечуєте, то скажіть, що разом з дитиною підете і виберете йому нового друга (може навіть схожого на колишнього). А якщо вмирає близька людина (не дай бог), а у нас в родині так сталося, то що, теж "гуляти на веселку" пішов? Що говорити? Заснув навічно?
Ваша дитина вже достатньо доросла. Вважаю, треба пояснити. Просто, але є. ". Хворів, йому було погано, зараз йому добре. Та ін." Коли моєму синові було 2, помер пес у моїх батьків. Ми не живемо разом, але коли приїхали до них, і дитина не побачив собаку, питання були вже тоді.
Краще сказати, але якось м'яко. Хоча в деяких книжках пишуть, що якщо занадто рано розтиражувати поняття смерті, то почне ставитися до неї не як до чогось екстраординарного. а як до звичайного події і моральний акцент зміститься. А ось вік і психічну підготовку дитини - коли він уже готовий усвідомити важливість і безповоротність того, що сталося, але не зазнає жахливий стрес - це треба судити по кожній конкретній дитині.
мої співчуття з приводу кота.
У нас була морська свинка. Померла, коли дочка була в таборі. Ми сказали захворів і лежить в лікарні. Повірила. Клітку прибрали, через деякий час забулася.
я приєднаюся - у нас недавно кішка померла :(
я намагалася спочатку говорити, що вона пішла в країну вічної полювання. або на веселку. занадто незрозуміло це, абстрактно бо.
а у дітей наочно-образне мислення ..
конкретику подавай
а потім сказали - киця померла і її поклали в земельку ..
дитина спокійно реагує, розуміє, що немає, розповідає, що лежить в землі, померла бо
У нас днями померли два хомяка.Я кажу, що старенькі стали, захворіли і поїхали в лікарню лікуватися.
У нас була оч стара собачка (17 років), за добу до усипляння у нього віднялися задні ноги. Доньці (було 1,10) сказали, що дядько лікар не зміг вилікувати ніжки і пришив мусик крильця. Тепер він полетів на небо і живе з пташками.
Собака нашого доча згадує майже кожен день, говорить, що він живе у нас у ванній.
Ось така ситуація :(. Я розгублена. Не знаю як пояснити синові куди подівся наш котик :(. Може бути у кого-то був такий же сумний досвід, підкажіть.
Я б збрехала чогось - на зразок того, що котик поїхав далеко, відвідати своїх котячих родичів, йому там сподобалося і він там і залишився.
Спасибі всім, хто відгукнувся. Син запитав один раз вчора, де кіт, я перевела тему, відвернула. Поки більше не питає, але ж запитає, я впевнена. Обманювати не хочеться, хочеться якось пояснити поняття "смерть", а як не знаю.