Полювання на тетерева
Тетерів (або, як часто його називають косач, рідше - чорниш, польовика, поляш) зустрічається по всій лісовій і лісостеповій смузі нашої країни. Немає його в лісах Криму, Кавказу, Камчатки і Сахаліну. Найбільш численний він в зоні острівних лісів, що чергуються з луками і полями. Обрані ним місця - початківці заростати вирубки і гару, ягод¬нікі. Суцільних масивів темнохвойной тайги тетерев уникає. Контрольовані рубки лісу покращують угіддя для тетерева і збільшують ареал його поширення.
Полювання на тетерева на току
Під час струмів тетерева бувають менш обережні. Користуючись цим, на них полюють з куренів, які влаштовуються на місці струму. Весняне полювання на тетеревів на току люблять багато мисливців, але вона разре¬шена не скрізь, і терміни її визначаються щорічно по-новому, а при низькій чисельності птиці весняне полювання слід забороняти. Місце для спорудження куреня визначають, обережно підходячи ранком до токующім тетеревам. Вибрати місце можна і вдень, оглянувши галявину з численними слідами струму - тетеруків послідом. За всіма цими ознаками неважко визначити центр струму. Неподалік від нього, близько кущика або деревця, споруджують курінь з молодих ялинок або гілок іншого дерева. Ретельно закривають гілками низ куреня, щоб птахи не могли помітити руху знаходиться в ньому мисливця. Курінь роблять просторим, щоб при русі не зачіпати за його стінки. Підлогу вистилають ялиновим гіллям. Перші 2-3 дні після установки курені на ток зазвичай не ходять, даючи тетеревам час звикнути до його видом. В курінь сідають з вечора або ночі до того, як тетерева почнуть злітати на струм. Сидіти потрібно тихо, не починати стрільби до тих пір, поки не буде ясно видно рушнична мушка і струм не буде в самому розпалі. Після пострілу з куреня не виходять, тому що буває, що частина тетеревів не відлітає, і після деякої паузи струм може поновитися. Якщо навіть всі тетерева полетіли від звуку пострілу, то через деякий час вони знову дружно злітаються. В даний час число птахів, яке дозволяється стріляти на току за одну зорю, зазвичай обмежується 1-2 штуками. При помірному відстріл ток весь час поповнюється за рахунок поодиноко токующих тетеревів. Ходити щодня на один і той же струм не слід, краще відвідувати кілька разів на тиждень. Під час струмів можна полювати і з підходу, обережно підбираючись до місця струму в розпал бурмотіння і припиняючи рух, як тільки воно змовкає. З підходу полюють зазвичай по поодиноко токующім тетеревам. На великому току один-два тетерева обов'язково помітять мисливця і полетять, видавши застережливий крик, що змушує зірватися і інших.
Полювання на тетерева з собакою
Полювання на тетерева з підходу
Чим ближче зима, тим частіше тетерева годуються на березах, харчуючись виключно сережками і бруньками. Дуже охоче поїдають вони також і ягоди ялівцю. Годуючи, вони поділяють таку місця, опре¬деленной групи беріз, що стоять серед лук, боліт і т. Д. В цей час улюбленою полюванням багатьох мисливців є полювання з підходу. Восени з підходу полюють на поодиноко сидять тетеревів, так як спроби підійти до годується на деревах зграї закінчуються зазвичай невдачею. Коли глибина снігового покриву досягне 25-30 см, тетерева, раніше ночували під кущами можжевельні¬ка, ялиновим гіллям ялин, на деревах, починають на ніч зариватися в сніг. Кинувшись з дерева, або з літа в сніг, тетерев пробиває ямку, а потім, розгрібаючи сніг лапками, ущільнює її стінки, робить хід під снігом і ховається в ньому. Ці ямки і називають лун¬камі. Якщо сніг щільний і тетерева не можуть заритися в нього з літа, вони підбігають до кущів, де сніг менш ущільнений, і звідти роблять свої ходи під снігом. Зграя тетеревів, зарившаяся в сніг, не завжди вилітає відразу, і мисливцеві нерідко вдається зробити за 12-15 вистре¬лов. Багато мисливців, проте, не знають, як і де шукати лунки. Як вже говорилося, зграї тетеруків взимку прі¬держіваются певного місця кормежек. Ці місця слід тримати на обліку. Полянки, де зустрічалися ста¬рие лунки, регулярно перевіряють. Якщо була помічена годується зграя тетеруків або під березами виявлені накришені ними лусочки сережок або дрібні гілочки, то для відшукання лунок потрібно обстежити всі знаходяться поблизу галявини, так як перед тим, як заритися в сніг, тетерева завжди летять проти вітру, а в сніг зариваються з под¬ветренной боку галявини. Самі підходящі місця для тетеревиних лунок - березняк в кілька дерев на луках, по берегах річок, вирубки. Знайшовши лунки, покинуті тетере¬вамі вранці, по прочерку крил на снігу у злітної отвори лунки і напрямку вітру можна опреде¬літь подальший шлях зграї і вести пошуки її нових лунок. Найбільш вдалою таке полювання буває в хуртовини, відлиги зі снігопадом і в сильні морози, коли тетерева вилітають поодинці і не поспішають покинути лунки. Коли більша частина зграї вилетить, потрібно звертати увагу на лунки, які не мають вихідного отвору, і обстежити їх; дуже часто окремі тетерева вилітають лише тоді, коли кінці лиж виявляються над самою лункою. Відстріляних тетеревів підбирають зазвичай після вильоту всій зграї. Стріляти, звичайно, бажано тільки півнів.
Полювання на тетеревів самоловами і петлями
Полювання на тетеревів з опудалами
Можлива полювання на тетеревів з опудалами. Вона полягає в звичці зграї тетеруків підсаджуватися до годуються на деревах птахам. На групі беріз, куди часто вилітають тетерева, встановлюють кілька опудал, схожих на спокійно сидить тетерева. Опудала прив'язують до сукам беріз, але краще їх піднімати на довгих тонких жердинах. Опудало ставлять головою проти вітру, а в тиху погоду - в сторону зорі, абсолютно горизонтально, т. Е. Без задирания вгору голови або хвоста. Поміщають його не у стовбура дерева, а серед дрібних гілок під березами. З розрахунком, щоб якомога більше птахів знаходилося на відстані пострілу, будується курінь з віконцями для стрільби. Якщо при полюванні на токах потрібно, щоб щільним був низ куреня, то при полюванні з опудалами більш щільною роблять його верхню частину. Полюють на ранкової та вечірньої зорі. Ця полювання не складна - стріляти доводиться по сидить птиці і можна добре її вицеліть. Спочатку стріляють по ніжесідящім тетеревам. Іноді на цьому полюванні застосовують карабіни малих калібрів, тоді можна зробити кілька пострілів. Удачливість залежить не тільки від кількості в даній місцевості тетеревів, а й від вибору місця для установки опудал. Краще вибирати такі групи беріз, які підносяться над навколишньою місцевістю. Вдало проходить таке полювання удвох: один мисливець сидить в курені, а другий ходить по лісі, спугівая кор¬мящіхся на землі тетеруків, після чого вони найчастіше приєднуються до тих, які годуються на деревах біля опудал.