«Полювання на Снарка» (англ. The Hunting of the Snark) - поема Льюїса Керролла. написана в 1876 році. зразок літератури абсурду. Основа сюжету - полювання команди з дев'яти чоловік і бобра за таємничим Снарком. Твір описує «з нескінченним гумором неможливе подорож неймовірною команди в пошуках неймовірного істоти». [1] Поема використовує деякі образи «Бармаглота» (Jubjub. В перекладі «Снарка» Г. М. гурткової - хвороба [2]).
Крик перший. Висадка на берег. Крик другий. Мова капітана. Крик третій. Розповідь булочника. Крик четвертий. Початок полювання. Крик п'ятий. Урок Бобра. Крик шостий. Сон Барабанщика. Крик сьомий. Доля Банкіра. Крик восьмий. Зникнення.
Короткий переказ сюжету
Перепливши море по карті балабонами - чистому шматку паперу, мисливці прибутку в дивну землю. Булочник розповідає, що його дядько одного разу попереджав його, що при лові Снарка варто бути обережним, так як можна переплутати Снарка з Буджумом, і тоді
Я без слуху і духу тоді пропаду
І в природі зустрічатися не буду.
З цими думками вони приступили до полювання. Незабаром Браконьєр і Бобер стають друзями, Барабанщик засинає, а Банкір божеволіє після зустрічі з Кровопіром. Нарешті, Булочник кричить, що знайшов Снарка. але, коли інші добираються до нього, він таємничо зникає
Видно, Буджум ошібістей Снарка!
For the Snark was a Boojum, you see.
Діючі лиця
Всі головні дійові особи мають імена, що починаються з літери B (в оригіналі). У перекладі Кружкова ця тенденція витримана - все починаються з Б.
Балабон, капітан і ватажок (Bellman)
капелюшний Болванщик (Bonnet maker)
відставний кози Барабанщик, він же Колишній суддя (Barrister)
У 1940-х роках з'явилася така теорія. що Снарк - це атомна енергія (і взагалі науковий прогрес), а Буджум - жахлива атомна бомба (і взагалі все, чим ми за прогрес розплачуємося). [3]
«Снарк» писався для дітей, але відомим математиком. У ньому можна побачити як принца, в якому розчарувалася маленька дівчинка, так і страшну атомну бомбу.
«Коли ти прочитаєш" Снарка ", - писав Керролл однієї зі своїх приятельок-дівчаток, - то, сподіваюся, напишеш мені, як він тобі сподобався і все було зрозуміло. Деякі діти в ньому так і не розібралися. Ти, звичайно, знаєш, хто такий Снарк? Якщо знаєш, то скажи мені, тому що я не маю про нього жодного уявлення ». [4]
Він також говорив: «Під Снарком я мав на увазі тільки те, що Снарк - це і є Буджум ... Я добре пам'ятаю, що коли я писав поему, ніякого іншого значення у мене і в думках не було, але з тих пір люди весь час намагаються знайти в Снарке значення. Мені особисто найбільше подобається, коли Снарка вважають алегорією Погоні за Щастям ».