Головна | Про нас | Зворотній зв'язок
Географічні назви Латинської Америки проливають яскраве «топонімічний світло» на багато історичних, етнографічні, природні та інші особливості цього регіону. Умовно всі їх можна поділити на дві групи: назви, дані корінними індіанськими народами, і назви, привнесені європейськими завойовниками.
Так, назва «Гватемала» іспанці переводили з індіанських мов як «місце великих дерев» і як «гора, що вивергає воду». Для пояснення вихідного значення назви «Панама» залучалися схожі слова з різних індіанських мов, що означали то велика кількість метеликів панама, то велика кількість риби. Втім, походження назви вулкана Попокатепетль в Мексиці, очевидно, більш вірогідно. Воно складається з ацтекських слів попокані ( «диміти, курити») і тепетль ( «гора»). Точно так же назва р. Парана в перекладі з індіанського означає «велика вода». До речі, слово пара ( «вода») лежить і в основі назви Парагваю.
Початок вторгнення іспанських назв в Латинську Америку було покладено плаваннями Христофора Колумба, які визначили в подальшому і характер, і «стилістику» цих назв. Під час свого першого плавання в 1492 році він відкрив острови в Багамському архіпелазі, яким дав назви Сан-Сальвадор ( «Святий Спаситель»), а також Фердинанд і Ізабелла - на честь короля і королеви Іспанії. Потім були відкриті о. Куба, якому Колумб дав назву Хуана - по імені спадкоємця іспанського престолу, і о. Гаїті, який він назвав Еспаньола, що буквально означає «іспанка», але за змістом це назва правильніше перевести як «іспанський острів».
Серед послеколумбовскіх географічних назв Латинської Америки також переважають назви в честь тих чи інших святих, які зазвичай давалися за католицьким календарем. Це численні назви Санта-Крус ( «Святий хрест»), Веракрус ( «Істинний хрест»), Санта-Фе ( «Свята віра»), Сан-Сальвадор ( «Святий Спаситель»), Сантьяго ( «Святий Яго», т. е. Яків), Натал ( «Різдво») і ін. Назва міст Консепсьон в Чилі і Парагваї означає «зачаття», так як вони були закладені в день католицького свята зачаття Христа дівою Марією. Зазвичай подібних назв типу Сан-Карлос, Сан-Крістобаль, Сан-Франциско, Сан-Хосе, Сан-Хуан, Санта-Ана, Санта-Барбара в кожній з іспано-мовних країн Латинської Америки - десятки. Наприклад, у Венесуелі їх більше 70.
Всіх Святих. Та й первісна назва Бразилії - Земля Святого Хреста.
Як і в США, в Латинській Америці дуже широке поширення набула міграція назв, але на цей раз іспанських з Європи до Нового Світу. Однак в цьому випадку особлива винахідливість була відсутня: колишнє держава ацтеків стали називати Новою Іспанією, в Південній Америці з'явилася Нова Гранада. І в наші дні на карті регіону можна знайти чимало назв, свого часу разом з конкістадорами мігрували з Іспанії. Такі, наприклад, назви міст Гвадалахара, Саламанка, Вальядолід, Меріда в Мексиці, Валенсія і Барселона в Венесуелі, Толедо в Колумбії та Уругваї, Кордова в Аргентині і в Перу. А місто Трухільо в Перу Пісарро назвав так на ім'я свого рідного міста в Іспанії. Залишилися на карті регіону і назви, які увічнили пам'ять насамперед іспанських першовідкривачів-конкістадорів: Хуана Бермудеса (Бермудські о-ви), Васко Нуньєса Бальбоа (місто в Панамі), Педро де Вальдівія (місто в Чилі) і ін. В честь самого Колумба були названі країна Колумбія, гора Колон (так звучить прізвище мандрівника по-іспанськи) в тій же Колумбії і місто Колон в Панамі. А після кругосвітнього плавання Магеллана його ім'ям було названо протоку, що відокремлює Південну Америку від Вогненної Землі.
Звичайно, в Латинській Америці є і досить численні назви переважно іспанського і португальського походження, які відображають різні природні особливості тієї чи іншої місцевості. Так, багато річок носять іспанське ім'я Ріо-Гранде або португальське ім'я Ріу-Гранді, що означає «велика ріка». До цієї ж серії відносяться численні Ріо-Негро, Ріу-Негру ( «чорна річка»), Ріо-Бранко і Ріу-Бранку ( «біла ріка»), Баїя-Гранде ( «великий затока»), Баїя-Бланка ( «білий затока ») та інші подібні назви. Широко відомо також, що назва Галапагоських островів походить від іспанського слова Галапаго - черепаха, а назва Бразилії - від назви сандалового дерева пау-Бразил, деревина якого використовувалася для отримання барвника червоного кольору. Особливості географічного положення найбільш яскраво відображає іспанська назва Еквадор ( «екватор»). А назва бразильського міста Белу-Орізонті означає «прекрасний горизонт».
Загалом, помилково отримала свою назву і Ла-Плата - широке і довге устя р. Парана. Себастьян Кабот, що був у той час на іспанській службі, побував тут в 1527 р У пошуках «срібного царства» він піднявся далеко вгору по Парані, але так нічого і не виявив. Проте після повернення Кабота в Іспанію цю річку стали називати Ріо-де-Ла-Плата, т. Е. «Срібна річка». У 1810 році тут почалося повстання проти іспанського панування, яке призвело до утворення Об'єднаної провінції Срібної річки. А в 1826 р нову державу проголосила себе республікою Аргентина (від лат. Аргентум - срібло).
До числа свого роду географічних курйозів можна віднести також історію виникнення назви Венесуели. Ще в 1499 р іспанська експедиція під керівництвом Охери виявила в затоці Мара-Кайба індіанське село, побудовану на палях. Це нагадало іспанцям знамениту Венецію, і вони назвали село Венесуела ( «маленька Венеція»). Потім це найменування перейшло до навколишньої території, а після утворення в 1830 р незалежної республіки поширилося на всю країну.
Назви багатьох географічних об'єктів в Латинській Америці протягом часу неодноразово змінювалися. Але рекордсменом в цьому відношенні є, мабуть, Фолклендські о-ва. Оскільки першим з європейців їх виявив в 1592 р англійський мореплавець Джон Девіс, вони були названі Землею Девіса. Через два роки англійський же мореплавець Д. Хокінс перейменував їх в Хокінсову Землю Діви - в свою честь і на честь королеви Єлизавети. Ще через чотири роки голландець Себальда ван Веерт назвав їх за власним імені - Себальдіни. Ще через сто років англійська експедиція Дж. Стронга привласнила їм назву Фолклендських островів - на честь лорда Фолкленда. Треба мати також на увазі, що в Аргентині ці острови називають Мальвінськими, що пояснюється частими відвідинами їх в XVIII в. малуінамі (або Мальвінами) - так називали тут французьких купців з м Сен-Мало в Бретані. Відповідно два головні острови архіпелагу англійці називають Західний і Східний Фолкленд, а аргентинці - Гран-Мальвіна ( «великий Мальвінські») і Соледад ( «самотній»).