Походження крилатих виразів, які ми вживаємо, часто не знаючи, звідки вони походять. Хто це за тебе робити буде? Пушкін? Є кілька версій походження цієї відомої ідіоми. З одного боку, згадував цю фразу герой Булгакова Никанор Іванович Босий в романі «Майстер і Маргарита»: «Никанор Іванович до свого сну абсолютно не знав [...]
source = LIKE-A "> Походження крилатих виразів, які ми вживаємо, часто не знаючи, звідки вони походять. Хто це за тебе робити буде? Пушкін? Є кілька версій походження цієї відомої ідіоми. З одного боку, згадував цю фразу герой Булгакова Никанор Іванович Босий в романі «Майстер і Маргарита»: «Никанор Іванович до свого сну абсолютно не знав [...]
Походження крилатих виразів, які ми вживаємо, часто не знаючи, звідки вони походять.
Хто це за тебе робити буде? Пушкін?
Є кілька версій походження цієї відомої ідіоми. З одного боку, згадував цю фразу герой Булгакова Никанор Іванович Босий в романі «Майстер і Маргарита»: «Никанор Іванович до свого сну абсолютно не знав творів поета Пушкіна, але самого його знав прекрасно і щодня по кілька разів виголошував фрази на кшталт:" А за квартиру Пушкін платити буде? "Або" Лампочку на сходах, стало бути, Пушкін вигвинтив? "," Нафта, стало бути, Пушкін купувати буде? "».
Але, швидше за все, ця фраза виникла ще до написання роману, а Булгаков просто включив в твір популярну в радянські часи ідіому. Справа в тому, що в 1937 році в СРСР широко святкувалося сторіччя від дня смерті великого поета. Саме тоді Пушкін став «нашим всім», пам'ятники йому з'явилися практично у всіх містах, у багатьох і по кілька, а в публічних місцях тепер висіли його портрети.
Деякі експерти вважають, що саме це і посприяло популяризації вираження: в будь-якій спірній ситуації можна було легко вказати на зображення Олександра Сергійовича і запитати, чи не бажає опонент перекласти свої обов'язки, наприклад, на Пушкіна.
бігати похапцем
Попихах на Русі називалася різновид нижньої білизни, щось на зразок панталонів. Якщо люди бігають в нижній білизні, значить, сталося щось надзвичайне - наприклад пожежа в будинку, або ще якесь нещастя. У таких випадках люди забувають про пристойність і тікають в чому були, в поспіху і суєті. Звідси і пішов вислів «бігати похапцем» - дуже поспішати.
До біса в зуби
Куличками на Русі називалися лісові галявини або острова на болоті. У народі вважалося, що там любить селитися нечиста сила. А оскільки такі місця часто знаходяться глибоко в лісі, далеко від людських осель, «у чорта на задвірках» стало означати: дуже неблизько.
дати добро
Добром в дореволюційній абетці називала буква «Д». У зводі сигналів на флоті тих часів прапор, відповідний цієї букві, означав: «так, дозволяю». Саме звідси пішов вислів «дати добро», а пізніше і похідне «схвалити».
Місця не настільки віддалені
Дійти до ручки
На Русі калачі часто випікали у формі замку, що має круглу дужку. Дужка потрібна була з міркувань гігієни: калачі - популярна вулична їжа, а руки на вулиці мити було ніде. Тому людина, поїдаючи калач, тримав його за ручку, яку потім віддавали або собакам, або жебракам (викидати залишки їжі було не прийнято). Саме про тих, хто не гребував доїдати дужки, і стали говорити «дійшов до ручки». Значить - зовсім опуститися.
Буде і на нашій вулиці свято
За часів середньовічної Русі городяни селилися разом, виходячи з роду своїх занять: були вулиці м'ясників, гончарів, майстрів швейних справ. Жили досить відособлено, але на свята, які у кожної вулиці були свої, запрошувалися люди і з навколишніх районів. Кожен запрошений знав: сьогодні він в гостях, але скоро і на його вулиці буде свято.
Шиворіт-навиворіт
Комір - розкішний розшитий комір, який вельможі за часів Івана Грозного носили як один із знаків гідності. Якщо боярин потрапляв в опалу, його піддавали ганебного покарання: саджали на худу кобилу спиною вперед, в одязі, що вивернула навиворіт, тобто комір був навиворіт. З тих цей вислів став означати щось, зроблене неправильно, навпаки.
вішати собак
«Повісити всіх собак» зараз означає звинувачувати, засуджувати, іноді навіть незаслужено. Насправді тварини до цієї приказки не мають ніякого відношення. Собакою називали суцвіття реп'яха, тобто колючки. Які, дійсно, можна на когось «повісити».
Зайти на вогник
Вираз, пов'язане з традицією гостинності - в маленьких містах дореволюціоннойУкаіни був звичай запрошувати в гості, ставлячи в вікні високу свічку. Якщо з вулиці видно палаючий на підвіконні вогник, значить, господарі будинку будуть раді гостям. Зараз цей вислів означає «прийти в гості без запрошення», а тоді саме вогонь свічки запрошенням і служив.
Кінь не валявся
Приказка пов'язана з незвичайною звичкою тварини. Скакуни будь-якої масті любили гарненько повалятися по землі і тільки після цього дозволяли надіти на себе хомут. Оскільки ця звичка істотно затримувала процес початку оранки або закладання вози, зараз такий вислів означає, що до виконання важливої роботи ще навіть не приступали.
світський лев
Щасливих в жіночому суспільстві чоловіків стали так називати два століття назад. Тоді їх жартівливо порівнювали з левами, що жили в лондонському Тауері: ці тварини користувалися великим успіхом у публіки. Пізніше жарт забулася, а вираз залишилося.
Повернемось до наших баранів
Така вигадлива прохання не відволікатися від теми прийшла до нас з анонімного французького фарсу XV століття про хитрого адвоката П'єр Патлене. Він обдурив сукнороба, взявши у нього товар і не заплативши за нього. Розсерджений торговець вирішив зігнати гнів на своєму слузі і викликав його до суду відповідати за пропажу овець (яких, до слова, слуга дійсно крав).
На суді в адвокаті обвинуваченого суконщик раптово дізнався обманув його патли і став вимагати повернути борг. Оскільки розмова постійно йшов від основного питання тяжби, суддя був змушений кілька разів нагадувати присутнім про вкрадені баранах. (Ілюстрація: Адвокат патли на суді. Середньовічна французька гравюра).
Козел відпущення
Звичай шукати винуватого у всіх невдачах придумали стародавні євреї. Відповідно до одного з описаних в Біблії обрядів, за допомогою козла громада час від часу позбавлялася від своїх гріхів. Вважалося, що коли священнослужитель покладав на рогатої мученика руки, все людські провини переходили на тварину. Після обряду козла виганяли в пустелю.
На козі НЕ під'їдеш
Часто фразеологізм трохи розширюють, роблячи козу кульгавий або кривої. Але суті це не міняє: підхід до якоїсь людини чи знайдеш. За старих часів їзда на козі була звичним розвагою на ярмарках - так блазні і скоморохи звеселяли поміщиків і купців. Однак дуже важливі і серйозні особи подібних номерів не бачили: до них артисти боялися під'їжджати, щоб не викликати праведного гніву і подальшого покарання.
собаку з'їв
Словосполучення, культивує жорстоке поводження з тваринами з метою стати професіоналом, - це усічений варіант приказки «собаку з'їв, а хвостом подавився». Хто має кулінарні розбіжності з корейцями, український народ вважав, що м'ясо собак несмачно, а з'їсти цілком тварина а то й неможливо, то надзвичайно важко. А той, кому вдається зробити що-небудь важке, вважається майстром своєї справи. Звідси сучасне значення фразеологізму.
На пташиних правах
Грошей кури не клюють
Оборот має два джерела. З одного боку, він пов'язаний зі святочними ворожіннями. В хаті чи в курнику було прийнято класти золоте, срібне, мідне кільця і інші предмети. По тому, що з розкладеного клювали кури, визначали багатство нареченого. З іншого боку, фразеологізм відображає звички домашньої птиці: кури не клюють зерно тільки тоді, коли його багато і вони вже наситилися.
заморити черв'ячка
Черв'як в легкий перекус «заповз» з французького фразеологізму tuer le ver. Він широко використовується в переносному значенні ( «випити спиртного натщесерце»), але буквально перекладається як «вбити хробака».
Комар носа не підточить
Словосполучення, що означає акуратну і точну роботу, спочатку відносилося до столярних і ювелірним виробам. Висококваліфіковані ремісники дуже пишалися своїми гладко відполірованими і відшліфованими творіннями. Вони стверджували, що на них немає навіть крихітних шорсткостей, про які комар міг би зачепити свого носа.
тихою сапою
Спочатку це вираз мало на увазі приховано вирити підкоп або потайний тунель. Слово «Цаппа» (в перекладі з італійської) означає «лопата для земляний роботи». Запозичене у французьку мову, слово перетворилося у французьке «сап» і отримало значення «земляних, окопних і подкопних робіт», від цього слова також виникло слово «сапер».
в українській мові слово «сапа» і вираз «тиха сапа» означало роботи, які ведуться з особливою обережністю, без шуму, для того, щоб підібратися до супротивника непомітно, в повній таємниці. Після широкого поширення вираз отримало значення: обережно, в глибокій таємниці і не поспішаючи (наприклад, «Так він тихою сапою всю їжу з кухні перетягав!»).
Ні зги не видно
Згідно з однією з версій, слово «зга» походить від назви частини кінської упряжі - колечка у верхній частині дуги, в яке просували привід, щоб не бовтався. Коли ямщику потрібно було распрячь кінь, і було так темно, що цього колечка (зги) не видно було, говорили, що «ні зги не видно».
Згідно з іншою версією слово «зга» походить від давньоукраїнського «с'тьга» - «дорога, шлях, стезя». В такому випадку зміст виразу трактують - «так темно, що не видно навіть дороги, стежки». Сьогодні вираз «ні зги не видно», «ні зги не видно» означає «нічого не видно», «непроглядна темрява». Сліпий сліпого водить, а обидва зги не бачать. (Ост.)
Танцювати від грубки
Вираз «танцювати від печі» вперше з'явилося в романі українського письменника XIX століття Василя Слєпцова «Хороша людина». Книга вийшла в 1871 році. У ній є епізод, коли головний герой Сергій Теребенев згадує, як його вчили танцювати, а що вимагаються від вчителя танців «па» у нього не виходили. У книзі є фраза: - Ех, який ти, брате! - з докором каже батько. - Ну, іди знову до печі, починаймо її знову.
в українській мові цей вислів стали вживати, кажучи про людей, у яких звичка діяти по затверджених сценарієм замінює знання. Людина може виконати певні дії тільки «від грубки», з самого початку, з самого простого і звичного дії.
затрапезний вид
За часів царя Петра I жив Іван Затрапезніков - підприємець, який отримав від імператора Ярославську текстильну мануфактуру. Фабрика випускала матерію під назвою «пістрі», або «пістрявій», в народі прозваний «затрапезом», «затрапезніком» - грубе і низькоякісне сукно з пеньки (конопляного волокна). З затрапеза шили одяг в основному бідні люди, які не могли купити собі щось краще.
точити ляси
Точити ляси означає даремні, займатися марною балаканиною. Ляси (баляси) - це точені фігурні стовпчики поручнів біля хати. Спочатку «точити баляси» означало вести витончену, химерну, вітіювату (як баляси) бесіду. Однак умільців вести таку розмову було трохи і з часом вираз стало позначати порожню балаканину.
Марення сивої кобили
За однією з версій, вираз «марення сивої кобили» походить від «бреше, як сивий мерин» (по суті, ці дві фрази є синонімами)
Також існує версія, що вираз «марення сивої кобили» пішло від імені одного вченого - Brad Steve Cobile, який якось написав дуже безглузду статтю. Його ім'я, співзвучне зі словами «марення сивої кобили» співвіднесли з наукової нісенітницею.
За іншою версією, «марення сивої кобили» - вираз, що позначають дурне висловлювання або думка; з'явилося через вірувань слов'ян в те, що сива кінь (сіра з домішкою іншого кольору) була самим нетямущим тваринам. Була прикмета, згідно з якою якщо присниться сива кобила, то наяву сновидіння обдурять.
Справу зроблено
Одна з вічних проблем вУкаіни, крім дурнів і доріг, - взятничество посадових осіб - існувала ще в XVII-XIX століттях. До продажним чиновникам зверталися прохачі, щоб за певну мзду отримати гарантію успішного результату своєї справи. Ці гроші державні службовці мали звичай ховати до себе в головні убори. Звідси і пішов вислів «справа в капелюсі».
Як кіт наплакав (пуп і т.д.)
Гулька - так ще називали в старовину голуба. Відповідно всі частини тіла цього птаха вважалися синонімом чогось невеликого.