«Поганий» - слово походить від латинського "paganus" що в перекладі означає "язичницький" або "сільський". В англійській мові позначається словом pagan, в польській мові позначається словом poganin, в болгарському - поганець, в словацькому - pohan, в російській мові - погань. Слово має християнське значення, яке визначає язичництво і багатобожжя. Витоки походження терміна знаходять в Давньому Римі. До християнства словом "Пагані" (похідним від слова "Пагус" - "поле") називали селян, хліборобів. Слово стало приймати інше значення, коли стала поширюватися нова релігія - християнство. Так як сільські жителі довгий час залишалися відданими своїм язичницьким богам, селяни "Пагані" були одночасно і позначенням язичника. У міру поширення християнської релігії на землі, це слово перекочувало як в російську мову, так і в мови інших народів світу з невеликими відмінностями.
Напевно всім відомі такі вирази: ідолище погане, поганський звичай, поганські танці, поганські пісні. Всі ці та багато інших словосполучення визначаються, як позначення язичницьких традицій і звичаїв, а також самих носіїв віри предків. Ось тут і зупинимося, щоб докладніше розібрати - що ж таке "погань" в наш час, як його використовувати і як до нього ставиться.
По-перше, варто було б сказати, що абсолютно немислимо язичника називати поганим або поганню, ніж, наприклад, займаються різні недоязическіе об'єднання. На їхню думку, погань - це язичники, які займаються діяльністю, яка відрізняється від традиційної, але на ділі виходить, що сам термін суперечить їхніми поняттями (зокрема поганню вони називають інглінгів і лінгвофріков, що абсолютно неприйнятно). Поганий язичник - це масло масляне.
Слово "поганий", безумовно, за багато століть набуло досить неприємний відтінок. Однак для язичника просто не може бути образливим, так як завжди використовувалося як викриття людини в язичництві. У багатьох мовах світу воно настільки прижилося, що словом pagan і деякими іншими варіаціями називається саме язичницька віра. Навіть дивно, чому в нашій країні вкоренилася слово "язичник", а не, наприклад, "Паганіні" або "поганин", адже це слова загальні за змістом. Найімовірніше, термін "язичник" був ближчий слов'янському народу ( "мова", "мова").
Для язичника звинувачення в поганство є визнанням того факту, що він дійсно є справжнім язичником. Однак при цьому не варто забувати, що за багато століть свого існування на Русі воно набуло і образливий зміст, так що радіти і посміхатися, що тебе назвали таким, що не варто. Щоб стало зрозуміліше, можна звернутися до мови порівнянь. Назвати язичника поганим - це все одно що бодибилдеру сказати, що він Перекачана купа м'язів, багатої людини назвати буржуєм, а літератора - писакою. В основі ж своїй, термін "pagan" не є поганим словом, і використання його в різних видах мистецтв і життя, наприклад, в позначенні жанрів музики, цілком прийнятно.