Успішність розвитку людини і міра позитивності його соціа-лізації, умови для яких створюються у виховних орга-нізації, в певній мірі залежать від того, який побут у них склався. Його структура і якісні характеристики можуть сприяти або перешкоджати розвитку і самореалізації людини в різних аспектах.
Побут виховної організації - це уклад повсякденного жит-ні входять до неї людей. Він включає в себе наявні в органі-зації просторові, матеріальні, часові та духовні умови для громадських видів занять її членів, а також есте недержавні, необхідні і звичні норми і цінності поведе-ня і взаємин.
Змістовно побут має характеристики: загальні для організа-цій певного типу (школи, літнього табору), особливі, зави-сящіе від соціокультурного середовища (побут сільської школи відрізняється від міської), і поодинокі, що визначаються складом членів орга-нізації (діти, підлітки, молодь) і сформованої в ній воспи-тательной системою.
Побут виховної організації визначається архітектурно-планувальними особливостями приміщень і організацією пред-метно-просторового середовища, її впорядкованістю і техниче-ської обладнання, а також режимом життя, етикетом і поруч традицій, що склалися в організації, і іншими параметрами.
Приміщення виховної організаціі.Архітектурно-планувальне рішення примі-щень, які займає виховна ор-нізація, може бути більш-менш удач-ним в залежності від ряду умов: призначе-значить вони для даного типу організації або всього лише при-способлени для її розміщення (наприклад, вдома творчості відданий колишній купецький особняк); чи враховані функції організації, особливості її половозрастного складу, кліматичні умови, етнічні традиції; адекватні готівку приміщення, їх раз-заходів і розташування типу і функцій організації; передбачено-ни чи можливості варіативного використання приміщень тощо.
Так, в школі уклад життя пов'язаний вже з тим, чи поміщається вона в одному та ще й в «унітарній» (без можливості відокремлення частин) будівлі або воно являє собою сукупність пов'язаний-них або окремих блоків, призначених для различ-них вікових груп і (або) для різних сфер жізнедеятель-ності (навчальний блок, спортивний, клубний і т. п.).
Побут дитячого будинку кардинально залежить від архітектурно-планувального рішення його приміщень. Будівля коридорного типу, будинок - сукупність відносно відокремлених функціональних блоків і житла для невеликих груп вихованців, окремі котеджі для «сімей» - це апріорно різні уклади повседнев-ної життя.
Предметно-просторове середовище приміщень впливає на побут організації, як мінімум, в зв'язку з трьома обставинами.
По-перше, грає роль наявність або відсутність її дифференци-вання на три види територій. Первинні території - по-ня, які тривалий час знаходяться в користуванні пер-первинних колективів (кімнати класні, спальні, для занять гуртків та ін.). Вторинні - ті приміщення, якими все або поч-ти все первинні колективи користуються тимчасово або періодичний-скі (актовий, спортивний зали, басейн, їдальня, кімнати відпоч-ха і ін.). Специфічні території - приміщення, необхідні для функціонування всієї організації - адміністративно-господарського, медико-санітарного та іншого призначення.
По-друге, істотно і те, наскільки предметно-простору-ного середу враховує вікові та інші особливості членів організації. Це специфічні колірні рішення інтер'єру, функціональність набору меблів, адекватність набору м'якого інвентарю (фіранки, білизну, килимові покриття та ін.).
По-третє, важливо, якою є міра впорядкованості та технічної оснащеності приміщень: наявність або відсутність опалювальних і повітроочисних пристроїв, медичного, кухонного, сто-лового, гігієнічного устаткування; обладнання майстерень, гурткових і класних кімнат і предметних кабінетів, спортзалу, басейну і душових, банно-прального обладнання в організа-ціях інтернатного типу.
Архітектурно-планувальне рішення, предметно-простору-ного середовище та технічна оснащеність приміщень виховної організації відіграють істотну роль в укладі їх жит-ні та в виховної ефективності. У зв'язку з цим відзначимо три обставини.
По-друге, архітектурно-планувальне рішення і простору-ного середовища приміщення впливають на суб'єктивне стан чле-нів виховної організації і на міру їх включеності в життєдіяльність організації. Зокрема, типова для воспи-тательних організацій в нашій країні просторова обмежений-ність, відсутність кордонів групового і персонального достатньо міс-ва дають ряд негативних ефектів: когнітивну перевантаження (ко-личество інформації і міра одержуваної стимуляції перевершують здатність організму впоратися з ними); неможливість, а потім і нездатність контролювати небажане спілкування; зменшення можливості вибору і свободи дій, а також контролю про-простору; виникнення стресу і конфліктів.
По-третє, роль технічної оснащеності, впорядкованості та матеріального оснащення приміщень, як відзначав А.С. Мака-ренко, «. має значення не тільки тому, що вона визначає достаток, зручність життя вихованців, чистоту і порядок, але і тому, що в цій області виховуються дуже важливі нави-ки, створюється більш спокійний фон для психічного настрою вихованців. Тому виховна частина не повинна пре-небрегать навіть самими дріб'язковими дрібницями в матеріальному побуті колективу. створюючи кодекс внутріколективних правил, обов'язків і традицій і т. д. »*.
* Макаренко А.С. Методика організації виховного процесу // Пед. соч. У 8т. - М. 1983. - Т. 1. - С.297.
Режим. Уклад життя багато в чому визначає часів-ної режим функціонування організації, який враховує її тип, вікові та психолого-фізіологи-етичні особливості її членів і стан їх здоров'я. Режим перед-сматрівает певну тривалість і чергування различ-них занять, сну і відпочинку, в тому числі і відпочинок на свіжому повітрі, регулярність прийому їжі, виконання правил особистої гігієни.
Я.А. Коменський, формулюючи принцип природосообразности виховання, вказував на велику роль режиму в житті і ефек-тивності діяльності виховних організацій. Слідом за ним дуже багато великих теоретики і педагоги-практики приділяли режиму величезну увагу. Зокрема, А.С. Макаренко, вважаючи режим виховної організації одним з найважливіших засобів виховання, зазначав, що він повинен володіти рядом необхід-мих для його ефективності параметрів: доцільністю, точністю, спільністю і визначеністю (в тій же роботі «Мето-дика організації виховного процесу», а також в багатьох інших роботах).
Доцільність режиму полягає в обгрунтованості і ло-гіке його елементів і вимог, зрозумілих кожному і способст-чих функціонуванню, ефективності і захищеності членів організації. Він визначається типом організації, усло-виями її життя, складом членів і частково або значною мірою виховної системою, що склалася в організації.
Точність режиму - суворе дотримання норм часу, пунк-туальность виконання його установлений, що привчає членів організації до чіткого організованого поведінки і вчасно-менному виконання різних справ і обов'язків і т.д.
Спільність режиму означає виконання його норм і предписующий-ний усіма членами організації певного віку.
Визначеність режиму полягає в точному і конкретному розбраті-поділ часу протягом дня, тижня і більш тривалих відріз-ков часу, що створює деякий сталість елементів життя і ритму функціонування організації в цілому і її членів в част-ності.
У різних виховних організаціях залежно від їх типу, умов життя і що склалася виховної системи ре-жим може і (або) повинен бути більш-менш імперативним, жорстким або гнучким, охоплювати більшу або меншу частину життя членів організації і т.д. визначатися цілком організа-торами-вихователями або із залученням виховуваних, зазнавши-вать модифікації в зв'язку з розвитком організації.
Етикет. Важливим елементом побуту виховної організації є етикет - сукупність правил поведінки, що регулюють зовнішні прояви людських стосунків.
У виховній організації етикет включає в себе норми поводження її членів один з одним, старших з молодшими і наобо-рот, загальні правила дисципліни - навчальної, рекреаційної, побутово-виття, правила вирішення конфліктів, правила користування примі-щеніямі і обладнанням, дотримання і підтримки чистоти і порядку *.
* Див. Макаренко А.С. Методика організації виховного процесу. - С. 306.
В етикет входять ті вимоги зовнішньої культури людини і нор-ми, необхідні для нормального функціонування вихователь-ної організації, які набувають характеру більш-менш строго регламентованого церемоніалу і в дотриманні яких мають особливе значення певні форми поведінки. В кінцевому рахунку окремі характеристики етикету стають ритуалами, тра-Діціон для конкретної виховної організації.
Традиції. Деякі традиції, що склалися в кон-конкретній виховної організації, також стають елементами її побуту.
Традиція - форми і встановлення життя, ідеї, цінності, норми поведінки, що зберігаються в виховної організації протягом тривалого часу і передаються від одного покоління її членів наступним.
Традиції виховної організації не зводяться до найбільш стереотипним своїм різновидам, таким, як згадувані вище ритуал або звичай. Вони поширюються на набагато бо-леї широку область явищ. Традиції можуть скластися в раз-особистих сферах життєдіяльності організації, в стилі педаго-ня керівництва і т.д.
Для традиції характерні: дбайливе ставлення до котрий склався раніше укладу життя організації; увагу не тільки до змісту життя і поведінки, але і до їх зовнішньому оформленню і прояву.
Життєздатність тієї чи іншої традиції залежить від її під-тримання і розвитку новими поколіннями членів організації. Нехтування традиціями призводить до порушення спадкоємства-ності в житті організації. У той же час сліпе схиляння перед традиціями породжує консерватизм і застій в житті ор-ганізації, які стають гальмом її розвитку, культіві-ю изживший себе уклад життя або ті чи інші його компоненти.
Самообслужіваніе.Самообслужіваніе - це систематична робота членів організації щодо підтримання та поліпшення побутових умов свого життя.
У найбільш загальному вигляді самообслуговування включає в себе: підтримування в чистоті і порядку приміщень, догляд за оборудо-ням та інвентарем; посильний ремонт приміщень, обладнання д-ня та інвентарю; участь в організації прийому їжі і в прибиранні посуду; виготовлення наочних посібників, спортивного та іншого інвентарю, оформлення приміщень, реквізиту для заходів, що проводяться.
Одежда.Одежда - важливий елемент побуту, бо визна-ляет настрій членів організації і зруч-ство їх участі в житті організації.
Особливу роль одяг набуває в інтернатних і закритих виховних організаціях, де від неї залежить і здоров'я вос-пітанніков, і їх фізичний і естетичний розвиток.
У деяких типах виховних організацій, наприклад, в спортивних, клубних, скаутських і ін. Одяг (якщо це форма або її елементи) має не тільки функціональне значення, а й символічне (позначаючи приналежність до організації).
В цілому побут виховної організації істотно оповіді-ється на зміст, форми організації; характері і соотно-шеніі роботи, рекреації, релаксації; суб'єктивному самоощу-щении членів організації; взаємодії і взаємини між ними і, нарешті, на ефективності її діяльності.
Всі теми даного розділу:
ПРИНЦИП гуманістичної спрямованості ВИХОВАННЯ
Принципи виховання - основні, вихідні положення, на базі яких розробляються в теорії і реалізуються в практиці з-тримання, форми і методи виховання. Ід
Питання для самоконтролю
1. У зв'язку з чим людини можна вважати об'єктом соціалізації? 2. Завдяки чому людина є суб'єктом соціалізації? 3. Покажіть, які вікові завдання стоячи
Принцип природосообразности виховання
Ідея про необхідність пріродосооброзності виховання зародилися-лась в античності і дійшла до нас у творах Демокрита, Пла-тона, Арістотеля. принцип пріродосооброзно
ТОВАРИСТВО
Поняття про суспільство. Суспільство - поняття в основному політолого-соціологічне. Воно характеризує сукупність сформованих в країні соціаль-них відносин між людьми,
ДЕРЖАВА
Про поняття «держава». Держава - поняття політолого-юридичне. Держава -звено політичної системи суспільства, яке має власт-ними функціямі.Оно представля
Принцип культуровідповідності виховання
Ідея про необхідність культуросообразности виховання до-вільно чітко позначена в працях англійського педагога Джона Локка (XVII ст.), Французького мислителя Клода Гельвій
ЗАСОБИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Про розвиток засобів комунікації. Засоби масової комунікації (ЗМК) - технічні средст-ва (друк, радіо, кінематограф, телебачення, комп'ютерні мережі), за допомогою кіт
СІЛЬСЬКІ ПОСЕЛЕННЯ
Сільський спосіб життя. Незважаючи на багато десятиліть міграції сільських жителів у міста, понад чверть населення нашої країни живе в сель-ської місцевості (що багато більше, ніж в
МАЛИЙ МІСТО
Особливості малого міста. Мале місто, істотно відрізняючись від великих міст, створює специфічні умови для соціалізації своїх жителів, тому він і виділений для специальног
ПОСЕЛОК
Селище - це специфічний для Росії (а також ряду респуб-лик бившегоСССР) тип поселення. Селище - абсолютно чи відно-сительно територіально обмежена концентрована фо
СІМ'Я І СІМЕЙНЕ ВИХОВАННЯ
Сучасна сім'я. Сім'я - це заснована на шлюбі або кровній спорідненості мала група, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю та взаємодопомогою; в
СУСІДСТВО
Про поняття «сусідство». Сім'ю, домашнє вогнище, умовно кажучи, можна розглядає-вати як первинну територію соціалізації людини. Чисто «географічно» наступної за ними терри-торі
групи однолітків
Характеристика групи однолітків. Група однолітків - це об'єднання не обов'язково одне-рочків. У неї можуть входити хлопці, хоча і різняться за віком на кілька років, н
мікросоціумів
Межі мікросоціуму. Визначити межі мікросоціуму не завжди просто. У сель-ських поселеннях, в селищах, в малих містах ці межі, як правило, збігаються з межами конкретн
ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ВИХОВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
Про поняття «життєдіяльність». Життєдіяльність - взаємопов'язана сукупність різних видів роботи, що забезпечує задоволення потреб кон-ретних людини, коллекти
ОРГАНІЗАЦІЯ І НАВЧАННЯ ВЗАЄМОДІЇ В ВИХОВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
Про поняття «взаємодія». У найбільш загальному вигляді взаємодія можна розглядати як організацію спільних дій індивідів, груп і організа-цій, що дозволяє їм р
ОСВІТА
Про поняття «освіта». Освіта - засіб трансляції культури, опановуючи кото-рим людина не тільки адаптується до умов-ям постійно мінливого соціуму, а й стано-Витс
Індивідуальна ДОПОМОГА
Характер індивідуальної допомоги. Індивідуальна допомога людині у виховній органі-зації стає необхідною і повинна надаватися тоді, ко-ли у нього виникають проблеми в р
ПРИНЦИП незавершімий ВИХОВАННЯ
Принцип незавершімий виховання випливає з розглянуто-ного вище мобільного характеру социализированности, який свідчить про незавершімий розвитку особистості на кожному віз