І ось воно озеро:
Я б порівняла стан в яке впадаєш з невагомістю, тільки не тіла, а мозку - моментально все важке що тисне на твою душу кудись розчиняється, всі думки з голови випаровуються, та й сама голова як частина тіла здається вже не існує. Не існує частин взагалі - тільки щось одне велике, прекрасне і щасливе. І ось я вся така велика прекрасна і щаслива звичайно пішла далі. А там взагалі казка
Там на невідомих доріжках
Сліди небачених тварин
І хатинки на курячих ніжках там теж є.
- саме так схронско і виглядають. Десь через годину піднялася до хали Кондратова. До слова сказати заблукати там неможливо. на кожній розвилці стоїть вказівник що прямо хала Кондратова, а ось ліворуч ходити не можна - я і не ходила.
На Гевонт підніматися я не стала - хоча дуже хотілося, але до нього було ще 2 години, годину я б ще подужала. але більше навряд чи. але ж треба було ще і спускатися, і тому я пішла назад з твердим наміром підкорити і Гевонт і Каспоровий верх в наступному році.
Чим можна зайнятися в Закопане ще:
є аквапарк - я проходила повз нього кілька раз-людей там майже не бачила.
вранці на автостанції чоловік в мегафон зазивав на сплав по річці Дунаєць - варто 42зл
бачила турбюро яке пропонувало екскурсії (на польському звичайно) 2-3 екскуріі в Словаччину, Краків + Величко, Освенцим (ціни не запам'ятала)
І на закінчення скажу банальність - краще гір можуть бути тільки гори.