Підземні сховища природного газу призначаються головним чином для покриття сезонних піків газопотреб-лення, т. Е. Компенсації нерівномірності споживання. З цієї причини ?? е сховища, як правило, споруджують поблизу траси магістрального газопроводу і споживають цент-рів, великих промислових міст. Підземні сховища за станом середовища і методу споруди поділяються на такі:
сховища в пористих пластах;
сховища в непроникних гірських виробках (порожнисті резервуари).
До пористих відносяться сховища, створені в виснажений-них або в частково вироблених газових і газоконденсатних родовищах, в вироблених нафтових родовищах і в пастках водонасичених колекторів (пластів). До порожнистим резервуарів відносяться сховища, створені в по-Лост гірських порід і в відкладах кам'яної солі. Бережи-ліща, створені в виснажених нафтових і газових місце-народження, відносяться до найбільш поширених аккуму-ром газу. Принцип пристрою цих сховищ заснований на закачування газу безпосередньо в виснажений газоносний або нафтоносний пласт через існуючі або додатково споруджуються свердловини. У більшості випадків на базі досвіду експлуатації виснаженого або виробленого газово-го, газоконденсатного родовища отримують необхідний матеріал, що характеризує геологічні та фізичні па-раметров пласта-колектора, включаючи дані про герметичності покрівлі, геометричних розмірах, обсягах можливих зам-чек газу, а також про зміні тиску і дебітів свердловин.
Іноді в районах великих центрів можуть не виявитися вироблені газові або нафтові поклади, придатні для створення підземного сховища, однак в геологічному раз-резе порід цих районів часто є водонасичені пласти, в пастках яких можна створити підземні сховища газу. З'ясувати, чи дійсно є в даному місці пласт-пастка і що він собою являє - дуже важке завдання. Розвідка структур під водоносні сховища триває 3 - 5 років і вимагає великих матеріальних витрат, проте сховища окупаються за 2 - 3 роки. Створення сховища в водоносному шарі в принципі сво-диться до витіснення з пастки пластової води шляхом закачано-ки в купольну частину колектора газу. Газовий міхур як би''плавает'' в куполі.
Перед пристроєм будь-якого сховища проводять дослід-вання і пробні закачування газу для оцінки параметрів плас-та і властивостей насичують його рідин і газу, а також для отримання даних про технологічний режим роботи свердловин. З цією метою використовують існуючі свердловини або бурять нові. Зазвичай свердловини підземних сховищ періодично виконують функції нагнітальних і експлу-атаціонних свердловин.
На рис. 8.7 показані схеми підземних сховищ газу, утворених у виробленому нафтовому пласті і в ловуш-ке, що представляє собою верхню частину, т. Е. Купол пла-ста. Максимально допустимий тиск газу в підземному сховищі залежить від глибини залягання пласта͵ його мас-си, структури і розмірів площі газоносності. Для за-качки газу в сховища, як правило, будують компресор-ні станції з тиском до 15 МПа. Характерна особ-ність експлуатації підземних сховищ - циклічність їх роботи, яка виражається в зміні процесів закачування і відбору газу.
Мал. 8.7. Схеми підземних сховищ природного газу: а - у виробленому нафтовому пласті; б - в куполоподібної пастці в водонапірної пластової системи; ГНК - газонафтової контакт; ВНК - водонефтяной контакт; ГВК - газоводяного контакт; КС - компрес-смітна станція; П - споживач; h - висота шару або пастки
У процесі закачування відбувається заповнення пласта-кол-лектора і створення загального обсягу газосховища, подрузі-ділячи на активний і буферний обсяги газу. Буферний об'єм - це мінімально вкрай важливо е кількість неізвле-Каєм газу в пластових умовах, ĸᴏᴛᴏᴩᴏᴇ обумовлює циклічність експлуатації сховища. Активний обсяг яв-ляется оборотним, які беруть участь в процесі закачування і відбирання-ра. Обсяг буферного залишкового газу становить 60 140% робочого (активного) газу з урахуванням створення в сховище определ ?? енного тиску в кінці відбору при відповідаю-щем дебите свердловин. Газ закачують в весняно-літній пе-ріод, коли потреба в ньому значно нижче, ніж зи-мій. Взимку сховища працюють на відбір.
До сховищ газу в порожнинах гірських порід відносяться такі, які створюються в гірських виробках - в искусст-венно створених шахтах, тунелях і спеціально вироблений-них кавернах, а також в природних порожнинах гірських порід - печерах. Сховища в наявних штучних виробках не вимагають витрат на створення каверн, але прак-тично використовуються рідко через складність герметизації обсягу і невеликий поширеності таких виробок.
Спеціальні гірничі виробки для зберігання газу ство-ють в легко розробляються, але малопроникних породах, наприклад в щільних глинах, вапняку, мергелю ?? е, кам'яної солі. Розробку ведуть виходячи з характеру, властивості і глибини залягання породи - механічним шляхом, мето-дом вибуху або шляхом розмиву. Найбільш широке застосування отримали сховища у відкладеннях кам'яної солі, здійс-ствляемих методом розмиву.
Мал. 8.8. Схема розмиву каверни комбінованим способом: I і II - відповідно перша і друга стадії створення камери; / - розсіл; 2 - вода; 3 - захисний екран
Існує багато способів розмиву каверн. Найбільш поширений комбінований спосіб із застосуванням гід-ровруба, який полягає в наступному (рис. 8.8). У пласті солі бурять свердловину діаметром 250 - 300 мм. Верх-ню її частина кріплять колоною діаметром 225 - 246 мм до зони, яка підлягає розмиву, яка залишається вільною. У свердловину майже до забою спускають два ряди труб. Через перші, рахуючи від осі свердловини, в кільцевий простір на забій нагнітається прісна вода. Вона омиває стінки незак-репленной частини свердловини і розчиняє сіль. Розсіл видалити-ється через центральні труби. Друге кільцеве простір заповнений гасом, соляровим маслом або нафтою (нерастворителем ?? їм). Нерастворителем прикриває верхню частину каверни, перешкоджає інтенсивному розчиненню солі в даному місці і дозволяє надати каверні потрібну форму.
Розмив починається зі створення в нижній частині майбутньої каверни невеликої камери - гідровруба, яка потрібна для скупчування в ній нерозчинних включень і інтенсивність-ції подальшого розмиву. Після створення гідровруба починається розмив каверни від низу до верху; потім для формиро-вання зводу ведеться розмив зверху вниз. На розчинення 1 м 3 солі потрібно приблизно 8 м 3 води. З огляду на залежність від обсягу каверни змінюються і терміни розмиву. При обсязі порожнини 150 - 200 тис. М 3 розмив триває 3 - 4 роки.
2. Березін В.Л. Бобрицький Н.В. Спорудження насосних і компресорних станцій: Учеб. для вузів. - М. Недра, 1985. - 288 с.
3. Бородавкін П.П. Березін В.Л. Шадрін О.Б. Підводні трубопрово-ди. - М: Недра, 1979. - 415 с.
4. Бородавкін П.П. Підземні трубопроводи. - М, 1973.
5. Бунчук В.А. Транспорт і зберігання нафти, нафтопродуктів і газу. - М. Недра, 1977.
6. Васильєв І.П. Баластування і закріплення трубопроводів. - М. 1984.
7. Волков Н.М. Міхєєв А.П. Колєв К.А. Довідник працівника газової промисловості. - М, 1989.
8. Питання експлуатації і розстановки лин ?? єйної арматури, магістраль-них нафто- і продуктопроводів / Б.В. Самойлов, В.В. Постніков, К.Є. Ращепкін і ін .// ТНТО. Сер.
9. Гіматудінов Ш.К. Експлуатація та технологія розробки нафтових і газових родовищ. - М. Недра, 1978.
10. Галеев В.Б. Карпачов М.З. Харламенко В.І. Магістральні нафто- продуктопроводи. - М. Недра, 1976. - 358 с.
11. Галеев В.Б. Карпачов М.З. Харламенко В.І. Магістральні нафто- продуктопроводи. - М. Недра, 1988. - 296 с.
12. Галеев В.Б. Експлуатація сталевих вертикальних резервуарів в складних умовах. - М. Недра, 1981. - 149 с.
13. Губін В.Є. Губін В.В. Трубопровідний транспорт нафти і нафтопро-дуктів. - М. Недра, 1982. - 296 с.
14. Егерман Г.Ф. Джафаров М.Д. Нікітенко Е.А. Експлуатація лин ?? їй-ної частини магістральних газопроводів. - М. 1968. Наступні
15. Захист металевих споруд від підземної корозії: Спра-вочнік / І.В. Стрежевской, A.M. Зін ?? евич, К.К. Нікольський та ін.
16. Колпаков Л.Г. Відцентрові насоси магістральних нафтопроводів. - М: Недра, 1985. - 184 с.
17. Муравйов В.М. Супутник нафтовика. - М. Недра, 1977.
18. Мацко Л.А. Черняк І.Л. Ілембітов М.С. Експлуатація нафтобаз.
- 3-е изд. перераб. і доп. - М. Недра, 1975. - 392 с.
20. Правила технічної експлуатації резервуарів та інструкцій щодо їх ремонту / Державний комітет СРСР по забезпеченню нафтопродукту-ми. - М: Недра, 1988. - 269 с.
21. Проектування і експлуатація нафтобаз: Учеб. для вузів / С.Г. Едігаров, А.Д. Михайлов, В.А. Юфін і ін.
23. Захист від корозії трубопроводів і резервуарів / Є.І. Дізенко, В.Ф. Новос ?? ялинові, В.І. Тугун і ін.
28. Скугорова Л.П. Матеріали для спорудження газонафтопроводів і газосховищ: Учеб. посібник для вузів. 2-е изд. перераб. і доп. - М. Недра, 1989. - 343 с.
29. Скугорова Л.П. Металознавство і трубопроводостроітельние матері-али: Підручник для технікумів. - М. Недра, 1987. - 224 с.
30. Середа Н.Г. Муравйов В.М. Основи нафтового і газового справи. - М. Недра, 1980.
33. СНиП 2.05.06. - 85. Магістральні трубопроводи. Норми проектування-вання. - М. Стройиздат, 1985.
34. Сучасні конструкції трубопровідної арматури / Ю.М. Котел ?? евского, Л.І. Екслер, І.Г. Фукс та ін.
35. Споруди та ремонт газонафтопроводів, газосховищ і нафтобаз / Р.А. Алієв, І.В. Березін, Л.Г. Тел ?? Егін і ін.
36. Трубопровідний транспорт нафти і газу / Р.А. Алієв, В.Д. Бєлоусов, А.Г. Немудре і ін.
37. Транспорт і зберігання нафти і газу / П.І. Тугун, В.Ф. Новос ?? ялинові, Ф.Ф. Абузова і ін.
39. Трубопровідний транспорт нафти і газу: Учеб. для вузів / Р.А. Алієв, В.Д. Бєлоусов, А.Г. Немудре і ін.
40. Шишкін Г.В. Довідник з проектування нафтобаз. - Л. Надра, 1978. - 216 с.
41. експлуатаційників магістральних газопроводів: Справ, посібник / А.В. Громов, Н.Є. Гузанов, Л.А. Хачикян і ін.
42. Експлуатація магістральних нафтопродуктопроводів / В.Б. Галеев, Е.М. Харламенко, Е.М. Сощенко, Л.А. Мацко. - М. Недра, 1973. - 360 с.
43. Яковлєв B.C. Зберігання нафтопродуктів. Проблеми захисту навколишнього-щей середовища. - М. Хімія, 1987. - 152 с.
Читайте також
Полігони Захоронення відходів Сортування і переробка Плазмохимическая технологія. Технології високотемпературного піролізу. Чудові екологічні показники. [Читати далі].
Підземні сховища нафти і нафтопродуктів споруджена-ють в різних природних штучних ємностях (гір-них виробках). Підземне зберігання засноване на неизм-няемості хімічного складу нафти і нафтопродуктів при прямому контакті з гірськими породами і на. [Читати далі].