Підготовка пасіки до перевезення залежить від типу вуликів, сили сімей, відстані до кочовища, стану дороги, по-роки, виду транспорту і т. Д. Потрібно добре знати основні принципи безпечного перевезення бджіл, щоб, в завісімос-ти від обставин, пристосуватися до існуючим усло-виям.
Найважливіше - забезпечити бджолам вентиляцію і мож-ливість, в разі перегріву вулика, пересунутися в свобод-ное простір.
Наступна умова: потрібно вийняти з вулика все, що гро-зит обірватися від підвищеної температури, вібрації та під вагою скупчилися бджіл. Це стосується важких стільників з медом (понад половини стільника запечатаного меду), незабудованої вощини і дуже світлих стільників в рамках без дроту. Обірвані стільники гублять бджіл при кожному тол-ЧКЕ машини.
Подібну небезпеку становлять всі стільники, мати, зат-злодії, якщо тільки на час пересування не підтримав їх так, щоб вони не вискакували з пазів і не стикалися з іншими поверхнями. Це особливо стосується вуликів з великою рамкою, де потрібно або набивати спеціальні листи безпеки, або забезпечити нерухомість рамок, вбиваючи клини між верхніми планками. Рамки мень-шего формату менш небезпечні в цьому відношенні.
Крім того, потрібно прибрати всі рухомі і виступаю щие назовні частини вулика, які можуть турбувати бджіл в дорозі стуком, ламатися, губитися, пошкоджувати сусідні вулики, ускладнювати установку вуликів на машину.
Подбавши про бджіл, слід подбати і про лю-дях, зайнятих їх перевезенням. Бджіл слід закрити, щоб вони не мали можливості вибратися з вулика під час по-грузки і перевезення. Вулики повинні бути щільні, без ще-лей, їх окремі частини - щільно підігнані одна до одної. Слід передбачити можливість аварії і вміти спра-витися з бджолами, наприклад, якщо в шляху відскочить кришка або летковому дошка в будь-якому вулику. Тому в дорогу слід захопити з собою захисний халат, сітку, пульве-різатор, столярні інструменти, глину або мокру буму-гу для законопачіванія щілин.
Обсяг вулика збільшується в міру зростання сили сім'ї та температури повітря. Ранньою весною гнізда в лежаках дос-таточно доповнити вощиною, а до стояків додати надстав-ки. Влітку, а в Випадку теплу весну і сильних сімей, вже при вивезенні пасіки на ріпак потрібно утворювати для бджіл додатковий космос під дахом (6-10 куб. Дм або більше для дуже сильних сімей). У ньому вільно поміщені-ється 2-4 кг бджіл. Вільне місце отримують, прибираючи 4-5 міжрамочного прокладок над медовим магазином.
Багато бджолярі використовують на своїх пасіках боко-ву, нижню, летковому і інші види вентиляції. Летко-вая вентиляція непрактична, так як бджоли, прагнучи виб-раться назовні, можуть повністю забити прикрите сіткою отвір і перекрити доступ повітря. У той же час по-різному-образні вкладки, що запобігають скупчення бджіл у років-ка, важкі у використанні. Сітчасті рами, що накладаються на вічко і частина передньої стінки вулика дороги і займаючи-ють при транспортуванні зайве місце. Але вентиляцію вони забезпечують дуже хорошу. Отже, вентиляційні уст-ройства повинні:
1) забезпечувати досить велике надходження повітря;
2) бути легкими, нескладними в застосуванні і швидко-діючими;
3) бути дешевими і випускатися серійно;
4) не позичати додаткового місця при транспорти-ровке;
5) не вимагати складування на кочовий пасіці.
Всі роботи, пов'язані з приготуванням сім'ї до транс-портіровке потрібно виконувати вдень, відразу перед плануємо-мим виїздом. В останню чергу закривають льотки. Най-більш зручна (і не дратують бджіл) клямка для закрива-ня леткових отворів, укріплена на шарнірах. Одна ко до цієї операції приступають безпосередньо перед по-грузкой вуликів на платформу. Заздалегідь можна лише вийняти леткові вкладки.
Якщо у вуликах летковому вентиляція, її влаштовують так-же перед самою навантаженням.
Деякі бджолярі забивають леткові отвори планками. Це зручно для бджоляра, але дуже дратує бджіл. Але ж будь-яке занепокоєння варто бджолам багато енер-гии; сильно роздратовані бджоли протягом декількох днів не можуть нормально працювати. Вони більше жалять, заважаючи і пасічнику.
Якщо бджоли сидять поза вуликом, а вулик потрібно закривати, їх заганяють всередину, розпорошуючи воду. Дим бджіл дратує, змушує «опіваться» медом і додатково провітри-вать вулик, що перед подорожжю небажано.
Перевезення вуликів з відкритими льотками найбільш без-запасних для бджіл і не вимагає ніяких трудовитрат від бджіл-вода. У США деякі пасіки перевозять так на відстань кількох сотень кілометрів. У нас, однак, така пере-візка має ряд труднощів; при близьких перевезеннях до та-кому способу можна і не вдаватися, оскільки він може здійснюється, як правило, вночі, так як вночі темпе-ратура нижче, і бджоли не прагнуть до вентиляційних сет-кам. Але відкривати льотки на новому місці потрібно на світанку. Якщо відкрити їх вночі, бджоли, розтривожені переез-будинок, вискакують з вулика і гинуть, не знаходячи дороги назад у вулик. Крім цього, в темряві важко оцінити, наскільки успішно пройшла перевезення. Якщо потрібно буде не-великий переїзд, то краще занурити бджіл на зорі, з тим, щоб прибути на місце зі сходом сонця. В далеку до-рогу, відповідно, потрібно виїжджати раніше. Переїзд в ранкові години полегшує роботу: розвантаження, розстановку вуликів, відкривання вічок, огляди, дрібний поточний ре-монт, ліквідацію дорожньої вентиляції і т. Д.
Найзручніший засіб транспорту - вантажний авто-біль, а на більш близькі відстані і на гірших дорогах - трактор з причепом. Не варто наймати величезний авто-біль, якщо вуликів трохи (дорого, більше тряски). На 3,5-тонному транспортному причепі поміщається 20-30 даданов-ських або варшавських розширених вуликів. Якщо расстоя ня до нового місця більше 50 кілометрів, трактор, з його малою швидкістю, для перевезення не підходить.
Багато бджолярі перевозять пасіку на двоколісному причепі до особистого легкового автомобіля, куди поміщає-ся 10-12 легких вуликів. Такий причіп, обладнаний палат-кою або спеціальним навісом, можна використовувати для відкачки меду.
Навантаження вуликів йде швидше, якщо одна пара праців-ков приймає вулики в кузові, а дві пари їх переносять. На завантаження 35-40 вуликів в цьому випадку досить п'ятнадцяти-двадцяти хвилин. Розвантаження організовується також.
Підносити вулики дуже важко, тому роботу потрібно максимально раціоналізувати. Різноманітні тримають-ли дозволяють впевнено і зручно нести вулик. Вони, однак, повинні бути сконструйовані так, щоб не заважати при перевезенні.
При перенесенні слід уникати різких рухів, на-клонів, струсів вулика, які загрожують зсувом стільників.
Якщо вулики встановлюються в кузові або на платформі в два «поверхи», то спочатку ставлять нижній і верхній ряди вздовж далекого борту, а потім в тій же черговості заповнююч-ють середню і ближню частини. Елементи розбірного доми-ка, при використанні такого, встановлюють біля бортів, до установки першого ряду вуликів і після установки після-днего. На машині, відкритої ззаду, навантаження починають з боку кабіни. Вільні місця заповнюють підставками під вулики, матами і іншим дрібним інвентарем.
Під час навантаження мотор автомобіля повинен працювати. Постійна вібрація не так турбує бджіл, як повний спокій після завантаження.
Якщо дорога, по якій має бути їхати, погана, з вуха-бами, і кузов (платформа) гойдатимуться з боку в сто-рону, потрібно встановити вулики так, щоб соторамки були перпендикулярні дорозі і паралельні осі коліс махай-ни. Тоді при різких нахилах кузова (платформи) бджоли Ве будуть здавлюватися в куточках між сотами. Якщо їзда належить швидка і по рівній дорозі, рамки розташовують-ся паралельно напрямку руху (щоб убезпечити-ся від різких гальмувань).
Перш ніж рушити в далеку, на деяких участ-ках вибоїсту або нерівну дорогу, вулики, встановлені «поверхами», потрібно додатково зміцнити. Для цього з дощок або планок збивають високі перила і зміцнюють їх уздовж бортів. Можна також кожен ряд вуликів зміцнити мотузками або ланцюгами.
Перед від'їздом ще раз уважно оглядають грув, перевіряють, чи все взято, чи не виходять з якого-небудь вулика бджоли. Краще перевірити ще раз все на місці, ніж потім зупинятися в дорозі. Автомобіль повинен рушити плав-но. За хорошій дорозі можна їхати з будь-якою швидкістю, по поганій - вибоїстій, під ухил, слизькій - повільно і дуже обережно. Завжди краще скористатися більш довгою, але рівною трасою, ніж скорочувати шлях і їхати по вибоїнах.
Прибувши на місце, швидко розносять вулики на відведені місця і тільки потім вимикають мотор. Якщо з будь-якого вулика показуються бджоли, їх потрібно окропити водою, а щілини законопатити папером або мокрою ганчіркою.
Через 10-20 хвилин після розвантаження потрібно відкрити років десятки вуликів. Починають з найсильніших сімей, спочатку від-кривают льотки у кожного другого-третього вулика. Це справи-ється для того, щоб бджоли не залітали в чужі вулики: в перші хвилини вони безладно вилітають з вулика і мілину-тішать в повітрі, потім швидко заспокоюються, повертають-ся в вулик, потім окремі особини починають вентиляцію і прибирання вулика і польоти в полі. Наліт бджіл на найсильніші сім'ї заподіє пасічнику багато клопоту надалі (при догляді, оцінці матки і т. Д.) Тому варто присвятити НЕ-багато часу тому, щоб не допустити в майбутньому ослож-нений. У вуликах з двома вічками в передній частині (лежаки для утримання двох сімей) спочатку можна відкрити вічко, провідний в медовий магазин, щоб більша частина бджіл при-викл користуватися саме їм. Другий відкривають через кілька годин, а ще краще на наступний день.
У вулики, з яких бджоли не виходять або ж виходять мокрі, забруднені медом, а з вічка пашить гаряче повітря, потрібно відразу ж заглянути. Якщо через вічко вите-кає рідкий мед - сім'я вже загинула. В цьому випадку шукаємо ще живу, можливо, матку, а вулик охороняємо від по-ровства. Загиблих бджіл потрібно закопати, а обірвану по-щину - перетопити. Однак загибель (удушення) трапляється тільки в разі поганої вентиляції в дуже сильній сім'ї і при тривалому перебуванні бджіл в закритому вулику. Якщо сім'я перегрілася, але бджоли ще живі, хоча і виглядають змученими, вулик потрібно провітрити і дати бджолам води.
Як тільки бджоли заспокояться, ставлять на місце леткові вкладки, і бджоляр займається підготовкою своєї майстер-ської, огорожі і т. Д. Вентиляційне обладнання прибирають тільки через дві-три години, коли збиральництва почнуть виле-тать в поле за взятком. В цей же час вулики утеплюють, при необхідності, додають рамки або надставки. Якщо па-сека була перевезена вночі, бджоли починають працювати тільки на наступний день. Однак якщо ніч холодна, вентиляцію перекривають, не чекаючи ранку. Цими ж правилами керуються, перевозячи бджіл з одного коче-ров'я на наступне. Тут додається робота, пов'язана з відбором медових магазинів. Так само пасіка перевозиться об-ратно на стаціонарне місце. Тільки восени, коли вже холодно, а сім'ї ослаблені, можна повертатися з вересу або паді з повними медовими магазинами.
Слід ще поговорити про терміни перевезення пасіки на медозбори. Найсильніше виділяють нектар перші квіти. Тому запізнювання переїзду може стати причиною біль-ших втрат. Але занадто поспішати і приїжджати заздалегідь теж не рекомендується. Бджоли можуть звикнути до даль-ним польотів на менш привабливі рослини і літати туди і після зацвітання масиву медоносів. Ось чому на дружно зацвітають рослини (рапс, сади, гірчиця, ака-ція, липа) найкраще привозити пасіку в перший день, коли ділянку тільки зацвітає. На рослини, що зацвітають поступово (конюшина, малина, лугові рослини, верес) бджіл вивозять кілька пізніше, коли цвіте вже близько 10% рослин.