Відмінною рисою формального за своїм характером судопр-ництва є те, що переважна більшість процессуаль-них дій має бути або зроблено у письмовому вигляді, або їх [результати після скоєння підлягають письмової фіксації. Тому в діяльності адвоката з представництва інтересів фізичних і юридичних осіб в цивільному і кримінальному процесі значний обсяг займає робота з підготовки та складання різного роду процесуальних документів.
Відносно ряду дій законодавство не містить требо-вання про вчинення їх обов'язково в письмовій формі. Але на прак-тику письмовий документ, як правило, кращий, оскільки не завжди усні клопотання або заяви знаходять адекватне відпрацьовано-ються в протоколі судового засідання, що ускладнює їх подальші-щую оцінку, особливо при оскарженні прийнятих рішень. Процес-суальних документи, що складаються адвокатом, численні і раз-нообразние.
Вони можуть бути класифіковані за кількома ознаками.
Залежно від характеру процесу і стадії, на якій ад-вокатив складається та подається той чи інший документ, вони можуть бути поділені на такі групи:
1. Документи, що відносяться до стадії порушення справи в суді або на попередньому слідстві. У цій групі найбільш важливими при розгляді справ в порядку цивільного судочинства є позовні заяви, заяви про видачу судового наказу, заяви зацікавлених осіб при провадженні у справах, що виникають з публічних правовідносин, заяви при розгляді справ в порядку окремого провадження, оскільки, за загальним правилом, суд возбу-ждает цивільну справу за заявою особи, яка звернулась за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів (ст. 4 ЦПК РФ).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 20 КПК РФ кримінальні справи про переступив-домлення, передбачених ст. 115 (навмисне заподіяння легкої шкоди здоров'ю), 116 (побої), ч. 1 ст. 129 (наклеп без обтяжуючих об-стоятельств) і ст. 130 (образа) КК РФ, вважаються кримінальними справами приватного обвинувачення, порушуються не інакше як за заявою потерпілого, його законного представника і підлягають припиненню у зв'язку з примиренням потерпілого з обвинуваченим.
При веденні справи з боку підозрюваного адвокату доводиться подавати скарги на дії органу кримінального переслідування у зв'язку з необгрунтованим застосуванням заходів процесуального примушу-дення або заявляти різного роду клопотання.
В ході розслідування і на етапі його закінчення можливі посередник-ства з приводу проведення тих чи інших слідчих дій, соби-Ранія доказів, зміни кваліфікації пред'явленим обві-вати, припинення справи виробництвом і ін. Допускається подача скарг адвокатом прокурору або суду на порушення закону, допускається-мі органом дізнання, дізнавачем, слідчим.
2. Документи, які стосуються стадії судового розгляду справи. Це можуть бути різноманітні заяви, клопотання, письмен-ні пояснення та інші процесуальні документи по самим разнооб-різних питань, що виникають при підготовці справи до слухання і в ході судового розгляду.
На практиці при розгляді цивільних справ допомогу кваліфі-товки адвоката необхідна перш за все при складанні сле-дмуть документів:
клопотання про витребування доказів, оскільки в соот-но до ч. 2 ст. 57 ЦПК РФ в цьому клопотанні повинні бути не тільки позначені саме истребуемое доказ, причини, препятст-ють його отримання, і місце знаходження докази, але і вка-зано, які обставини, що мають значення для правильного розгляду і вирішення справи, можуть бути підтверджені або спростовані даними доказом, що може бути досить за-труднітельно для громадян;
клопотання про забезпечення доказів;
клопотання про призначення експертизи, подання суду по-просо, які підлягають вирішенню при проведенні експертизи, заяви з проханнями до суду про призначення проведення експертизи в кон-конкретного судово-експертній установі або про доручення її конкурують-ному експерту, заяви про відвід експерта;
заяви про поновлення пропущеного процесуального строку;
заяви про забезпечення позову, оскільки грамотний адвокат не тільки заздалегідь допускає можливість виникнення ситуації, при якій невжиття заходів щодо забезпечення позову може в подальшому за-важко або зробити неможливим виконання рішення суду, а й просить суд про вибір найбільш доцільною заходи щодо забезпечення позову, так як цей захід (ст. 140 ЦПК РФ) повинна бути співмірна заяв-ленному позивачем вимогу.
При розгляді справ в порядку кримінального судочинства ад-вокатив можуть складатися, зокрема, такі процесуальні документи:
заяви про відвід судді або інших учасників провадження у кримінальній справі;
клопотання про долучення письмових документів і предметів до кримінальної справи в якості доказів;
клопотання про визнання доказів неприпустимими;
скарги на дії (бездіяльність) та рішення органу дізнання, дізнавача, слідчого, прокурора і суду.
3. Документи, що складаються на стадії виробництва в суді другої інстанції. Основними документами цієї групи в цивільному про-процесі є апеляційні скарги на рішення мирових суддів, кас-саціонние скарги на які не набрали законної сили рішенням суду першої інстанції, приватні скарги на ухвали суду першої інстанції.
У кримінальному процесі у другій інстанції адвокатом можуть со-ставлять апеляційні скарги на які не набрали законної чинності вироки і постанови, винесені світовими суддями, касаційні скарги на які не набрали законної сили рішенням судів пер-виття і апеляційної інстанцій.
При розгляді справи в другій інстанції можуть також склад-ляться різні клопотання, заяви, інші документи.
Документи, які стосуються стадії перегляду вступили в законну силу рішень (вироків), ухвал і постанов, суду. У цивільному процесі - це наглядові скарги на які вступили в законну силу рішення і ухвали суду, заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішень і ухвал суду, що набрали законної сили. У кримінальному процесі - наглядові жа-лоби на які вступили в законну силу вироки, ухвали, поста-новлення суду.
Документи, які стосуються стадії виконавчого виробництв-ва, наприклад, заяви про видачу дубліката виконавчого документа при його втраті, заяви про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання в громадян-ському процесі, клопотання про відстрочку виконання вироку в уго-ловного процесі та ін.
Документи, складання яких можливо на декількох стаді-ях процесу. У цивільному процесі прикладом такого документа слу-жит, зокрема, письмову відмову позивача від позову, який може бути заявлений в суді як першої, так і другої інстанції. На різних стадіях процесу можливі також заяви, клопотання, скарги на дію-вия посадових осіб та ін. У кримінальному процесі це можуть бути різного роду клопотання до суду, пов'язані з виконанням запро-злодія, зняттям судимості та ін. (Гл. 14 КПК України).
Залежно від характеру і змісту процесуальних документів, а також від правових наслідків їх подання суду вони можуть бути розділені на наступні групи.
1. Процесуальні документи, спрямовані на виникнення, через трансформаційних змін або припинення матеріально-правових прав і обов'язків сторін процесу. Наприклад, позовні заяви, письмову відмову позивача від позову, визнання позову і т.п.
Так, подаючи позовну заяву про спонукання до укладення дого-злодія, особа має на меті настання правових наслідків дого-злодія, тобто бажає отримати певні права та прийняти на себе зо-зательства матеріального характеру, що випливають з даного договору. Позовна заява про визнання угоди недійсною, навпаки, спрямоване на анулювання всіх пов'язаних з нею правових послід-тей: при недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана воз-брехати другій все одержане за угодою.
2. Процесуальні документи, спрямовані на виникнення, через трансформаційних змін або припинення процесуальних прав і обов'язків сторін процесу, наприклад клопотання про представлення доказів, а також на хід самого процесу, зокрема, клопотання про відкладення справи.
Наведена класифікація досить умовна, оскільки ориенти-рована тільки на основну, найбільш значущу мету документа. Одна-ко при розгляді та вирішенні справ судами навіть документи, спрямовані на виникнення, зміни та припинення матеріально-правових прав і обов'язків, тягнуть для сторін і визна-поділені процесуальні наслідки. Наприклад, подаючи позовну заяву, особа бажає визнання за собою будь-якого матеріально-го права, однак паралельно набуває процесуальний статус іст-ца по цивільній справі, що передбачає наділення його всіма про- процесуальні правами і обов'язками цього учасника процесу: знайомитися з матеріалами справи , робити виписки з них, знімати ко-ПІІ, заявляти відводи, представляти докази і брати участь в їх дослідженні, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам і фахівцям; заявляти клопотання, в тому числі про витребування доказів; давати пояснення суду в усній і письмовій формі; наводити свої доводи по всіх виникаючих в ході судового розгляду питань; заперечувати щодо хо-датайств і доводів інших осіб, які беруть участь у справі; оскаржити доль-ні постанови і використовувати надані законодавств-вом про цивільне судочинство інші процесуальні права; нести всі процесуальні обов'язки, встановлені чинним законодавством.
У кримінальному процесі складаються адвокатом документи пов'язані або з доведенням, або з рухом справи (відкладення, зупинення, припинення, зміна підсудності), або з питаннями юри-дической кваліфікації.
Незалежно від виду процесу і характеру процесуального доку-мента адвокат повинен дотримуватися встановлених правил при його со-представленні.
По-перше, це правило про процесуальну обгрунтованості докумен-та: конкретні процесуальні дії повинні бути опосередковані певними видами процесуальних документів.
Наприклад, в цивільному процесі при необхідності встановлен-ня фактів, що мають юридичне значення (факту родинних від-носіння, факту перебування на утриманні, факту належності правовстановлюючих документів особі, ім'я, по батькові або прізвище якого, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем цієї особи, зазначеними в паспорті або свідоцтві про народження; факту володіння і користування нерухомим майном та ін.), до суду подається не позовну заяву, а заяву про установ-лення факту, що має юридичес е значення, за змістом значи-тельно відрізняється від позовної заяви.
Інший приклад: особа, прагнучи скоротити час судового рас-перегляду і не бажаючи бути в суд, звертається до суду із заявою про винесення судового наказу. Однак така заява можливо толь-ко тоді, коли особа заявляє про стягнення грошових сум або про ис-вимозі рухомого майна від боржника відповідно до ст. 122 ЦПК РФ (вимоги, засновані на нотаріально посвідчений-них угодах або угодах, скоєних в простій письмовій формі; вимоги про стягнення з громадян недоїмок по податках, зборах і дру-гим обов'язкових платежів; вимоги про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику заробітної плати та ін.), тобто при отсутст-вії спору про право. У разі наявності спору про право подача заяви про видачу судового наказу неможлива, вимоги особи повинні оформлятися позовною заявою.
По-друге, адвокат зобов'язаний бути уважним до формального боку документа.
Процесуальний-документ повинен містити всі необхідні ре-квізіти, встановлені для документа даного виду законом. Напри-заходів, відповідно до ст. 125 АПК РФ позовна заява повинна со-тримати найменування арбітражного суду, до якого подається ця заява; найменування сторін, їх місце знаходження (проживання); пе-речень, що додаються; підпис позивача або його представника та ін.
По-четверте, хотілося б звернути увагу і на деякі тех-нічних аспекти, досить важливі при складанні процессуаль-них документів. Чинне процесуальне законодавство практично не містить вимог до технічних правил оформ-лення документів, однак дотримання елементарних норм дозволить значно полегшити, прискорити і впорядкувати роботу по рассмотре-нию і вирішення справ.
Тексти процесуальних документів повинні бути виконані раз-борчіво, від руки або з використанням технічних засобів (друкарські машинки, комп'ютер), що не олівцем, щоб виключити стирання тексту. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, найменування юридичних осіб, органів, підприємств і установ слід укази-вать повністю хоча б один раз (далі можливі скорочення і абревіатури). Не варто допускати в тексті незастережених виправлені-ний, закреслень. Документи, виконані на декількох аркушах, слід прошивати і нумерувати, щоб виключити втрату від-ділових листів.
У кримінальному процесі загальні вимоги до порядку складання хо-датайств і скарг та до їх змісту викладаються в гл. 15,43,48,49 і ін. КПК.