Рубрика «Трудове законодавство»
Т. Е. Шпилівська, адвокат Мінської міської колегії адвокатів
Відповідно до ст. 30 Трудового кодексу Республіки Білорусь перекладом визнається доручення наймачем працівникові роботи за іншою професією, спеціальністю, кваліфікацією, посадою (за винятком зміни найменування професії, посади) в порівнянні з обумовленими в трудовому договорі, а також доручення роботи у іншого наймача або в іншій місцевості (за винятком службового відрядження).
Наведена формулювання свідчить про те, що сучасне трудове законодавство пов'язує поняття переведення на іншу роботу перш за все зі зміною місця роботи працівника або його трудової функції (професії, спеціальності, посади, кваліфікації).
Залежно від характеру зміни умов можна виділити три види переказів:
на іншу роботу (за іншою трудової функції);
на роботу в іншу місцевість;
на роботу до іншого наймача.
Переклади в іншу місцевість поділяються на постійні і тимчасові.
Відповідно до ст. 19 ТК одним з обов'язкових умов трудового договору є умова про місце роботи із зазначенням структурного підрозділу, до якого працівник приймається на роботу.
Під місцем роботи розуміється конкретна організація (підприємство, установа, суспільство, інший наймач), з якою укладено договір, розташована в певній місцевості (населеному пункті) на день укладення договору. Деякі організації мають відокремлені структурні підрозділи, розташовані в інших населених пунктах, місцезнаходження яких вказується в трудових договорах прийнятих працівників.
Таким чином, переклад на роботу з одного населеного пункту в інший незалежно від наявності автобусного чи іншого регулярного сполучення між цими пунктами необхідно розглядати як переклад в іншу місцевість.
Переклади в іншу місцевість можливі в інший відокремлений структурний підрозділ наймача, разом з наймачем, до іншого наймача.
Зміна структурного підрозділу для працівника буде розглядатися як переклад тільки при одночасній наявності наступних умов:
Відповідно до зазначеної статті ЦК представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем його знаходження, яке здійснює захист і представництво інтересів юридичної особи, яка вчиняє від його імені угоди та інші юридичні дії. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем його знаходження та здійснює всі або частину його функцій, в тому числі функції представництва.
Відповідно до вищевказаного роз'яснення Вищого Господарського Суду Республіки Білорусь ознаки, властиві філіям та представництвам, не можуть розглядатися як характерні для всіх видів відокремлених підрозділів юридичної особи.
2. Місцезнаходження структурного підрозділу зазначено в трудовому договорі з працівником як умову про місце роботи.
Як постійні, так і тимчасові переклади в іншу місцевість допускаються тільки за згодою працівника. На практиці письмова згода працівника на переклад зазвичай виражається трьома способами:
підписом на додатковій угоді;
написом і розписом працівника на наказі;
заявою працівника на ім'я уповноваженої посадової особи наймача з проханням перевести на іншу роботу.
Форма згоди працівника на переклад багато в чому залежить від того, від кого виходить ініціатива переведення працівника - від самого працівника або від наймача.
Якщо ініціатива виходить від працівника, то він сам звертається до наймача із заявою, в якій зазначає про своє бажання на переклад.
Переклад в іншу місцевість відбувається, як правило, з ініціативи наймача, яка може бути пов'язана зі скасуванням структурного підрозділу, реорганізацією підприємства і іншими причинами. В даному випадку дуже важливо отримати згоду працівника на таке переведення в належній формі. Часто наймачі становлять додаткові угоди до трудового договору і лише надають їх працівникам на підпис. Однак підписання працівником такої додаткової угоди свідчить про його згоду на переклад, воно лише підтверджує факт ознайомлення працівника зі зміною трудового договору. Згодом працівник може оскаржити таке переведення, посилаючись на те, що від нього не було отримано згоди. Крім того, відповідно до ст. 30 ТК переклад повинен бути оформлений укладенням нового трудового договору, а не додатковою угодою до старого трудовим договором.
Нерідкі випадки, коли згода працівника на переведення оформляється погоджувальної написом працівника на наказі (розпорядженні) про переведення. Однак необхідно звернути увагу, що такий напис обов'язково повинна бути зроблена власноруч працівником і висловлювати його згоду на переклад. наприклад:
На переклад згоден Підпис С.С.Іванов
Оскільки переклад в іншу місцевість не є для працівника обов'язковим, а являє собою своєрідне пропозицію нової роботи, то і думка працівника про таке переведення можна просити шляхом направлення йому пропозиції про переведення за формою згідно з додатком 1.
Таким чином, належно оформленими письмовою згодою працівника на переклад є:
заява працівника, що містить прохання про переведення;
заява працівника про згоду на переклад;
напис працівника «На переклад згоден» і підпис на пропозиції наймача про переведення або на наказі (розпорядженні) про переведення.
Як вже зазначалося вище, при перекладі повинен бути укладений новий трудовий договір. Згідно ст. 25 ТК початком дії трудового договору є як день початку роботи, певний в трудовому договорі, так і фактичне допущення працівника до роботи уповноваженою посадовою особою наймача. Отже, початок виконання працівником роботи в іншій місцевості в залежності від конкретних обставин (добровільності роботи, її тривалості, наявності належним чином оформленого трудового договору, отримання заробітної плати та ін.) Може розглядатися як згода на переведення, незалежно від того, чи було отримано згоду працівника у письмовій формі.
Необхідно розмежовувати тимчасове переведення в іншу місцевість і службове відрядження.
Відповідно до ст. 91 ТК службовим відрядженням визнається поїздка працівника за розпорядженням наймача на певний термін в іншу місцевість для виконання службового завдання поза місцем його постійної роботи.
Відповідно до ст. 33 ТК в разі виробничої необхідності наймач має право перевести працівника на не обумовлену трудовим договором роботу (за іншою професією, спеціальністю, кваліфікацією, посадою), а також на роботу до іншого наймача.
З наведених формулювань видно, що основна відмінність тимчасового переведення в іншу місцевість від службового відрядження полягає в тому, що при перекладі змінюється трудова функція і (або) місце роботи, а службове відрядження пов'язана лише з тимчасовим зміною робочого місця. При направленні у відрядження, як правило, не потрібно згоди працівника. Але жінки, які мають дітей у віці від трьох до чотирнадцяти років (детейінвалідов - до вісімнадцяти років), і інваліди направляються у службове відрядження тільки за їх згодою (ст. 263 і ст. 287 ТК).
Розрізняються ці явища і в обсязі компенсацій, які зобов'язаний надати роботодавець.
При переведенні працівника на роботу в іншу місцевість наймач зобов'язаний компенсувати йому і його родині витрати на переїзд і облаштування на новому місці проживання. Обов'язки наймача відшкодувати працівникові витрати, понесені изза зміни місця трудової діяльності, закріплені законодавчо. Відповідно до ст. 96 ТК наймачеві необхідно компенсувати:
вартість проїзду працівника і членів його сім'ї на тих же умовах, що і при направленні працівника у службове відрядження. До членів сім'ї в даному випадку відносяться чоловік, дружина, діти і батьки подружжя, які перебувають на їх утриманні і проживають разом з ними;
витрати по перевезенню майна залізничним, водним та автомобільним транспортом (загального користування) в кількості до 500 кілограмів на самого працівника і до 150 кілограмів на кожного який переїжджає члена сім'ї (за згодою сторін можуть бути оплачені витрати на перевезення більшої кількості майна);
добові за кожний день перебування в дорозі у відповідності до законодавства про службові відрядження;
одноразова допомога на самого працівника в розмірі його місячної тарифної ставки (окладу) за новим місцем роботи і на кожного який переїжджає члена сім'ї в розмірі однієї четвертої допомоги на самого працівника;
за дні зборів в дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше ніж за шість днів, а також за час перебування в дорозі працівникові виплачується заробітна плата виходячи з тарифної ставки (окладу) за новим місцем роботи.
Вартість проїзду членів сім'ї і провезення їх майна, а також одноразова допомога на них виплачується в тому випадку, якщо вони переїжджають на нове місце проживання працівника до закінчення одного року з дня фактичного надання їм житлового приміщення.
Якщо працівник переводиться на роботу на термін не більше одного року і сім'я з ним не переїжджає, то за згодою сторін йому можуть відшкодовуватися витрати, пов'язані з тимчасовим проживанням на новому місці, і розмір відшкодування витрат при цьому не повинен перевищувати половини розміру добових (ст. 97 ТК).
При направленні працівника у службове відрядження відшкодовуються витрати лише самого працівника, пов'язані з проїздом до місця службового відрядження і назад, наймом житлового приміщення, проживанням поза місцем постійного проживання (добові). Працівникові в даному випадку можуть бути компенсовані та інші витрати, якщо вони були зроблені з дозволу або з відома наймача.
Всі витрати по виплаті компенсацій несе той наймач, до якого переводиться працівник.
Законодавством передбачені випадки повного повернення наймачеві працівником компенсацій, виплачених у зв'язку з переїздом на роботу в іншу місцевість. Відповідно до ст. 98 ТК працівник зобов'язаний повернути повністю кошти, виплачені йому у зв'язку з переїздом на роботу в іншу місцевість, в наступних випадках:
якщо він не з'явився на роботу або відмовився приступити до неї без поважних причин;
якщо він до закінчення терміну роботи, передбаченого законодавством про працю, трудовим договором або обумовленого при переведенні, а при відсутності певного терміну - до закінчення одного року роботи звільнився за власним бажанням без поважної причини або був звільнений за винні дії, які відповідно до ТК і іншими актами законодавства стали підставою для припинення трудового договору.
Працівник, який не з'явився на роботу або відмовився приступити до роботи з поважної причини, зобов'язаний повернути отримані кошти, за винятком понесених дорожніх витрат.
При тимчасовому переведенні в іншу місцевість як у даного наймача, так і до іншого наймача повинен бути виданий наказ, в якому крім інших відомостей повинен міститися і термін такого перекладу. Наводимо формулювання даного наказу:
Тимчасове переведення в іншу місцевість без згоди працівника неприпустимий. При відмові від такого перекладу працівник продовжує виконувати свої трудові обов'язки. Працівник не може бути притягнений до дисциплінарної або іншої відповідальності за відмову від тимчасового переведення в іншу місцевість. Як постійний, так і тимчасовий переклад в іншу місцевість на роботу, протипоказану працівникові за станом здоров'я, неприпустимий.
У разі відмови працівника від переведення (постійного) на роботу в іншу місцевість разом з наймачем трудовий договір з ним припиняється за п. 5 ст. 35 ТК з виплатою вихідної допомоги в розмірі не менше двотижневого середнього заробітку.
Найменування організації Найменування посади,
прізвище та ініціали працівника
про переведення на іншу постійну роботу
в іншу місцевість
Організація перекладається з ________ (дата) в іншу місцевість ________________ (найменування місцевості). У зв'язку з цим пропонуємо Вам переклад на іншу постійну роботу в _____________________ на посаду __________________. У разі Вашої згоди переклад буде оформлений укладенням з Вами нового трудового договору (контракту). Проект трудового договору (контракту) додається.
керівника організації Підпис Розшифровка підпису
На переклад згоден Підпис Розшифровка підпису