Педагогічна ерудиція - найважливіша умова педагоги-чеського майстерності. Довго сам учись, якщо хочеш навчати інших, говорив Г.С. Пательня. Ерудиція - вченість, начитаність, ос-новательное знання предмета. Енциклопедичність знань - ве-дущая характеристика ерудиції вчителя, так як учні можуть задати вчителю питання з будь-якої сфери людської діяльно-сті. Ерудиція досягається шляхом безперервної освіти і са-мообразованія вчителя. Джерелами самоосвіти можуть виступати книги, курси, лекторії, екскурсії, поїздки, Телеп-редачі, радіопередачі, періодика, театр, спілкування з людьми. К.Д. Ушинський вважав, що вчитель залишається вчителем до тих пір,
Для вчителя як працівника розумової праці істотні-ми є сформовані культура і техніка розумової праці, які передбачають наступні вміння:
# 9632; бути ідеальним читачем, володіти різноманітними ви-дами читання (їх понад 60);
# 9632; сформулювати інформаційний запит;
# 9632; працювати в бібліотеці, з бібліотечними каталогами, ін-
формаційними довідниками, з персональним комп-ютером;
оформити результати вивчення літератури в вигляді кон-Спекта, тез, реферату, рецензії, анотації і т.п .;
# 9632; організувати свій час, скласти програму самообра-тання;
# 9632; систематизувати і організовувати особисті бібліотеки
і зібрані матеріали.
У структурі праці вчителя можна виділити наступні со-ставлять:
1) професійні психологічні та педагогічні зна-ня;
2) професійні педагогічні вміння;
3) професійні психологічні позиції і установ-ки вчителя;
4) особистісні особливості, що забезпечують оволодіння про- професійними знаннями і вміннями.
Щоб бути компетентним, педагог повинен володіти сліду-ющими педагогічними вміннями.
Педагогічні вміння можна розділити на дев'ять групп.Первая група:
# 9632; бачення проблеми в педагогічній ситуації і формули-вання її у вигляді педагогічних завдань, при постановці
педагогічного завдання орієнтація на учня як на ак-тивного учасника навчально-виховного процесу;
# 9632; вивчення і перетворення педагогічної ситуації;
# 9632; конкретизація педагогічних завдань, прийняття оптималь-ного рішення в будь-який ситуації, передбачаючи-ня близьких і віддалених результатів вирішення подібних
задач.
# 9632; здатність до педагогічного тлумачення інформації;
# 9632; вивчення стану психічних функцій учнів, облік
навчальних можливостей школярів, передбачення типич-них труднощів учнів;
# 9632; вміння виходити з мотивації учнів при планірова-ванні і організації навчально-виховного процесу;
# 9632; вміння використовувати поєднання форм навчання і вихованням ня, враховувати витрату сил і часу учнів і вчителя.
співвіднесення труднощів учнів з недоліками в своїй
роботі; • вміння створювати плани розвитку своєї педагогічної
# 9632; усвідомлення перспективи власного професійно
го розвитку;
# 9632; визначення індивідуального стилю.
Четверта група:
# 9632; вміння ставити різноманітні комунікативні завдання,
з яких найголовніші - створення умов психоло-ня безпеки в спілкуванні і реалізація внутрен-них резервів партнера по спілкуванню;
ш вміння зрозуміти позицію іншого в спілкуванні, проявити ін-терес до його особистості, орієнтація на розвиток особистості учня;
# 9632; вміння встати на точку зору учня і створити атмосфе-ру довіри в спілкуванні з іншою людиною (учень повинен відчувати себе унікальною повноцінною особистістю);
# 9632; володіння прийомами риторики;
# 9632; використання організуючих впливів в порівнянні
з оцінюють і особливо дисциплінує;
# 9632; переважання демократичного стилю в процесі препо-давання, вміння з гумором поставитися до окремих аспектів-там педагогічної ситуації.
# 9632; вміння утримувати стійку професійну пози-цію педагога, який розуміє значущість своєї професії;
# 9632; вміння управляти своїм емоційним станом, при-
даючи йому конструктивний, а не руйнівний харак-тер;
# 9632; усвідомлення власних позитивних можливостей
і можливостей учнів, що сприяє зміцненню
своєю позитивною Я-концепції;
# 9632; максимальне використання природних интеллектуаль-них даних.
# 9632; визначення характеристик знань, отриманих учащімі-ся в період навчального року;
# 9632; вміння визначати стан діяльності, умінь і на-навичок, видів самоконтролю і самооцінки в навчальній діяльності на початку і в кінці року;
вміння виявити окремі показники навченості;
# 9632; вміння стимулювати готовність до самонавчання і не-
перериваних утворення.
# 9632; оцінювання вчителем вихованості та вихованості
школярів;
# 9632; вміння розпізнавати по поведінці учнів узгоджений-ність моральних норм і переконань школярів;
# 9632; здатність вчителя побачити особистість учня в цілому,
взаємозв'язок його думок і вчинків, вміння створювати ус-ловия для стимуляції слаборозвинених рис особистості.
# 9632; пов'язана з інтегральної, невід'ємною здатністю учи-теля оцінити свою працю в цілому, вміння побачити причинно
наслідкові зв'язки між його завданнями, цілями, способами,
засобами, умовами, результатами. педагогу необхідно
переходити від оцінки окремих педагогічних умінь
до оцінки свого професіоналізму, результативності своєї
діяльності, від приватного до цілого (А.К. Маркова).
Етапи розвитку педагогічного професіоналізму.
1. Володіння основами професії, успішне застосування через Вестн в науці і практиці прийомів діяльності (учи-тель-професіонал).
Використання в учительській практиці, поряд з апробі-рова засобами, оригінальних нових підходів до вирішення завдань, їх успішна реалізація у власній діяльності (вчитель-новатор).
3. Уміння вчителя науково обґрунтовано оцінювати ефек-ність виникають у нього нових ідей і можливість пере-дачі їх іншим вчителям (учитель-дослідник) (Ю. К. Ба
Банській). За результативністю педагог може бути віднесений до одного
з наступних рівнів діяльності:
# 9632; репродуктивному, що складається в тому, що педагог вміє рас-сказати іншим те, що знає сам;
# 9632; адаптивному, що складається в тому, що педагог вміє приспо-собіть своє повідомлення до особливостей аудиторії;
# 9632; локально-моделюючого, оостоящему в тому, що педагог
вміє формулювати педагогічну мету, передбачати ис-комий результат і створювати систему включення учащего-
ся в навчально-пізнавальну діяльність;
# 9632; предметно-моделирующему, що складається в тому, що педа-Гог володіє стратегією формування шуканої системи
знань, навичок і умінь учнів не по окремим раз-справах курсу, як на попередньому рівні, а по предмету в це-
лом;
# 9632; системно-моделюючого (включаючи і поведінку): педагог
володіє стратегіями перетворення свого предмета в середовищ-ство формування особистості учня, його потрібно було-стей в самовихованні, самоосвіті, саморозвитку
(Н.В. Кузьміна).
Вершин професійної діяльності досягають люди, здатні до самоосвіти, самоорганізації і самоконт-ролю.
Л.М. Мітіна описала два шляхи вчителя в професії (табл. 14.1).
Гуманний педагог організовує педагогічна взаємодія з позицій інтересів дітей; має оптимістичну установку на можливості і перспективи кожної дитини, поважає і під-тримувати гідність дітей, приймає дітей такими, якими вони є.