3. Партнерські форми підприємництва.
Партнерства - об'єднання зусиль і коштів індивідуальних підприємців, коли два або більше осіб спільно займаються підприємництвом з метою отримання прибутку.
Як партнерств можна розглядати.
- товариство на вірі;
- товариства з обмеженою відповідальністю;
- товариства з додатковою відповідальністю;
3. Виробничий кооператив
Господарські товариства можуть створюватися у формі "пів-ного товариства" та "товариства на вірі" (інакше - "комман-дітние товариства"). Число їх учасників не може бути менше двох. Учасниками повних та командитних товариств можуть бути як індивідуальні підприємці, так і комерційні орга-нізації. Майно таких товариств створюється за рахунок поділу-ленних на частки вкладів учасників, а капітал, необхідний для ведення справи, називається складовим капіталом. Товариство створюється на основі Установчого дого-злодія, що підписується всіма членами товариства.
Повне товариство. Управління таким товариством здійснюється за спільною згодою учасників-товаришів. Але установчим договором про створення товариства може бути передбачено й інший принцип прийняття рішення - наприклад, з урахуванням вагомості зробленого в товариство вкладу.
Учасники товариства відповідно до укладеного між ними договором, займаються підприємницькою деятельнос-ма від імені товариства і несуть відповідальність за його орга-тельствам, належним їм майном.
Фірмове найменування повного товариства має з-тримати або імена (найменування) всіх учасників і слова "повне товариство", або ім'я (найменування) одного чи неяк-ких учасників з додаванням слів "і компанія" і слова "повне товариство".
Кожен учасник повного товариства має право діяти від імені товариства, якщо засновницьким договором не установ-лено, що всі його учасники ведуть справи спільно, або ведення справ доручено окремим учасникам.
У разі спільного ведення справ товариства його учасниками для здійснення кожного правочину потрібна згода всіх учасників товариства.
Якщо ведення справ товариства доручається одному або Незнач-рим членам, то інші члени для здійснення угоди від імені товариства повинні мати доручення від учасника, на кото-рого покладено ведення справ товариства.
Прибуток і збитки повного товариства розподіляються між-ду учасниками пропорційно до їхніх часток у складеному капита-ле. Учасники повного товариства солідарно несуть субсидіарну відповідальність своїм майном по зобов'язаннях товариства.
Субсидіарну відповідальність означає додаткову відповідальність всіх "товаришів" пропорційно розміру їх вкла-да. Так, якщо майна товариства недостатньо для погашена-ня боргів, "товариші" відповідають особисто належним їм иму-суспільством, пропорційно зробленим в організацію товариства вкладами.
Учасник повного товариства має право вийти з нього, заявивши про відмову від участі в товаристві.
У товаристві на вірі, поряд з повними "товаришами", в формуванні складеного капіталу беруть участь так на-зване "коммандітісти", тобто вкладники, що не приймається-ють участі у підприємницькій діяльності та управлінні, але отримують прибуток і несуть ризик збитків в межах сум зробленого вкладу. Така форма дозволяє залучати додаткові капітали осіб, зацікавлених у вигідному приміщенні своїх вільних грошово-них коштів. Внесок може бути зроблений не тільки в грошовій фор-ме, а й у вигляді надання приміщення, транспортних засобів і іншим чином. Ця форма розширює економічну базу това-ріщества, дозволяє акумулювати кошти для великих перед- прінімательскіх дій.
Товариство з обмеженою відповідальністю - це організа-ція, створена однією або кількома особами, статутний капі-тал якої розділений на частки, розмір яких відображена в засно-дітельного документах.
Учасники таких товариств не відповідають за його зобов'язаннями особисто належним їм майном, а ризик збитків несуть в межах внесеного вкладу.
Створення господарського товариства передбачає підписання Установчого договору та Статуту товариства.
У товариства з додатковою відповідальністю статутний ка-плекав також розділений на частки визначених розмірів. Однак відповідальність учасників такого товариства значно розширенням-на - вони несуть солідарну і субсидіарну відповідальність за боргами товариства в однаковому для всіх кратному розмірі до вар-мости зроблених внесків. При банкрутстві одного з учасників його відповідальність за зобов'язаннями товариства розподіляється між іншими учасниками пропорційно їх вкладам. Фірмове найменування товариства з додатковою відповідальністю обов'язково повинно містити вказівку на відповідаю-щий економічний статус ( "з додатковою відповідальністю") Зрозуміло, що на створення таких товариств підприємці йдуть неохоче.
Названі організаційно-правові форми підприємець-ства використовуються переважно невеликими за розмірами підприємствами. Великі масштаби виробництва вимагають інших способів залучення капіталів і їх використання, які забезпечували б стабільне функціонування підприємства.
Виробничий ко-оператив - добровільне об'єднання громадян на основі член-ства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, заснований-ної на їх особистій трудовій і іншій участі й об'єднанні його членами (учасниками) майнових пайових внесків. Передбачено участь в його діяльності юридичес-ких осіб.
Члени виробничого кооперативу несуть за обязательст-вам кооперативу субсидіарну відповідальність у розмірах і в по-рядку, передбаченому законом про виробничий кооператив-ве і статутом кооперативу.
Важливою характеристикою даної організаційно-правової форми господарської діяльності є обов'язковість тру-дового участі членів в діяльності кооперативу і розподілити-ня прибутку відповідно до трудового участю. Рішення мно-гих питань діяльності кооперативів відноситься на розсуд членів кооперативу.
Інформація про роботу «Економічна сутність підприємництва»