У сучасному світі відзначається зростання міжетнічних контактів. В умовах все більш інтенсивного міжкультурного співробітництва та взаємодії культур особливої актуальності набувають проблеми, пов'язані з освітою і вихованням дитини в суспільстві. Особливе місце в сфері міжетнічної взаємодії займають такі проблеми, пов'язані з феноменами міжетнічної стереотипізації.
Етнос (від грец. Ethnos - плем'я, група, народ) це сукупність людей, яка історично склалася на певній території, що володіє єдиною мовою, спільними відносно стабільними особливостями культури і психіки, а також загальним самосвідомістю [2, с. 320].
Етнічні стереотипи поділяються:
- автостереотипів - це думки, судження, оцінки, що відносяться з своєї етнічної спільності її представниками;
- гетеростереотипи - сукупність оціночних суджень про інші народи [3, с. 140].
Аналіз психологічної літератури показав, що на формування та зміну стереотипів впливають такі чинники:
- умови і особливості соціалізації людини (формування стереотипів окремого індивіда залежить від мінливих суспільних умов, розвитку і вдосконалення духовної складової життя, політики, культури, а також від сім'ї, сімейних цінностей, особливостей виховання, досвіду взаємодії з іншими і т. д.);
- рівень освіти та інтелектуального розвитку (чим вище рівень освіченості та інтелектуальний розвиток людини, тим менше він схильний до впливу суспільства, зокрема забобонам, рушійним цієї етнічної групою);
- особистий досвід контактів і взаємодії зі стереотипизируемой об'єктом (безпосередній контакт і взаємодію з представниками стереотипизируемой спільності знижує рівень стереотіпічності оцінок і суджень).
Так само величезний вплив на формування стереотипів впливають емоції й афекти. Позитивний афект знижує тенденцію до стереотипізації. Стереотипи можуть змінюватися внаслідок драматичних або яскравих подій, які відбуваються з стереотипизируемой групою [4, с. 142]. Багато факторів, що впливають на формування і розвиток стереотипів, відбуваються внаслідок соціалізації людини. Вона супроводжуються процесом інкультурації, частиною, якою є такі психічні складові як, етнічна ідентичність, етнічна самосвідомість.
Для емпіричного дослідження етнічних стереотипів підлітків в освітній школі були використані наступні методики:
- методика Дж. Фінні;
- шкальний опитувальник О. Л. Романової для дослідження етнічної ідентичності дітей і підлітків;
- діагностичний тест відносин (Г. У. Кцоева- Солдатова).
Дослідження проводилося серед учнів 9 класів м Володимира, в кількості 40 чоловік.
Діагностика показала, що по шкальної опитувальником О. Л. Романової вийшли наступні дані (рис. 1):
- почуття приналежності до своєї етнічної групи - 55%;
- значимість національності при спілкуванні - 47%;
- взаємини етнічної більшості і меншості - 61%;
- використання тієї чи іншої мови - 20%.
Мал. 1. Результати шкального опитувальника О. Л. Романової
Отримані дані свідчать про те, що етнічна ідентичність до власної групі не яскраво виражена, але для учнів важлива національність при спілкуванні. Також випробовувані відзначили, що для них важливі взаємини з етнічними групами. Невеликий відсоток підлітків вважає, що використання різних мов грає величезну роль при міжетнічному взаємодії.
За результатами проведеної методики Дж. Фінні нами були отримані наступні результати:
- вираженість когнітивного компонента етнічної ідентичності становить 19% від загального числа досліджуваних;
- вираженість афективного компонента - 25%.
Мал. 2. Результати методики Дж. Фінні
Інтерпретуючи отримані результати можна зробити висновок, що випробовувані мало знайомі зі своїми етнічним корінням і особливостями етногрупи, тому такий невеликий відсоток за шкалою когнітивного компонента. Також вони не дають оцінку якостям власної спільності і членства в ній, що відбилося на шкалі вираженості афективного компонента. За результатами цих шкал середній показник етнічної ідентичності невисокий. Результати діагностичного тесту відносин (Г. У. Кцоєв - Солдатова) представлені в такий спосіб (рис 2):
1. Амбівалентність (вимір ступеня емоційної визначеності стереотипу)
- Шкала Самооцінка - 42%;
- Шкала Оцінка «Ідеал» - 45%;
- Шкала Автостереотипи - 43%;
- Шкала Гетеростереотипи - 47%.
2. Виразність (характеризує силу стереотипу).
- Шкала Самооцінка - 54%;
- Шкала Оцінка «Ідеал» - 57%;
- Шкала Автостереотипи - 50%;
- Шкала Гетеростереотипи - 58%.
3. Спрямованість (емоційна спрямованість суб'єкта по відношенню до об'єкта при оцінці всіх аспектів тесту):
- Шкала Самооцінка - 35%;
- Шкала Оцінка «Ідеал» - 38%;
- Шкала Автостереотипи - 35%;
- Шкала Гетеростереотипи - 35%
Отримані дані свідчать про середній рівень стереотипізації респондентів. За коефіцієнтами «амбівалентність» і «виразність» найбільші показники спостерігаються в гетеростереотіпов - 47% і 58%. За коефіцієнтом «спрямованість» найбільший показник за шкалою - Оцінка «Ідеал» - 38%, ці дані показують високу позитивну емоційну спрямованість підлітків до ідеалу людини. Інші дані за шкалою «Спрямованість» - 35%, т. Е. Негативною спрямованості в учнів за рештою шкалами не спостерігається.
Аналізуючи отримані результати за проведеними методиками, можна стверджувати, що для респондентів величезне значення при взаєминах грає національність. Вона впливає на спрямованість емоцій, які можуть бути як позитивні, так і негативні, при взаємодії представників різних етносів. На особливості спілкування етногруп безпосередній вплив надають стереотипи, які формують думку і уявлення етносів один про одного.