В якості однієї з основних заходів захисту населення при надзвичайних ситуаціях є-ється навчання населення способам, заходам та засобам захисту.
Підготовці в області захисту від НС підлягають: населення, зайняте у сфері виробництва та обслуговування; учні загальноосвітніх установ і установ початкової, середньої та вищої професійної освіти; керівники федеральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади суб'єктів РФ, органів місцевого самоврядування підприємств, установ і організацій незалежно від їх організаційних-но-правової форми та фахівці в галузі захисту від надзвичайних ситуацій; працівни-ки федеральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади суб'єктів-тов РФ, органів місцевого самоврядування підприємств, установ і організацій в со-ставі сил єдиної державної системи попередження і ліквідації НС; населення, незайняте в сферах виробництва та обслуговування.
Основними завданнями підготовки в області захисту від НС є: навчання всіх груп населення правилам поведінки і основним способам захисту від НС, прийомам надання пер-виття медичної допомоги постраждалим, правилам користування засобами колективного та індивідуального захисту; навчання (перепідготовка) керівників усіх рівнів управ-ління до дій по захисту населення від надзвичайних ситуацій; вироблення у керуй-телей і фахівців федеральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади суб'єктів РФ, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій навичок з підготовки та управління силами і засобами, що входять в оди-ву державну систему попередження і ліквідації НС; практичне засвоєння працівниками в складі сил єдиної державної системи попередження і ликвида-ції НС своїх обов'язків при діях в НС.
Захист населення в надзвичайних ситуаціях є комплексом мероприя-тий, що проводяться з метою не допустити ураження людей або максимально знизити ступінь впливу вражаючих факторів.
Найважливішими принципами захисту населення в НС є накопичення коштів інді-ального захисту людини від небезпечних і шкідливих факторів та підтримання їх в готовно-сті для використання, підготовка заходів щодо евакуації населення з небезпечних зон та використання засобів колективного захисту населення (захисних споруд).
До основних способів захисту населення в надзвичайних ситуаціях відносяться: укриття населення в захисних спорудах (засоби колективного захисту); використання засобів індивідуального та медичного захисту; розосередження і евакуація населення з небез-ної зони.
Класифікація і коротка характеристика засобів колективного захисту населення
До засобів колективного захисту населення відносяться захисні споруди: притулку, протирадіаційні укриття, найпростіші укриття.
Притулку - це захисні споруди герметичного типу, що захищають від усіх пора-лишнього факторів НС мирного і воєнного часу. У притулок переховуються люди не ис-товують засобів індивідуального захисту шкіри та органів дихання.
Протирадіаційні укриття - це споруди, що захищають людей від іонізуючих-ного випромінювання, зараження радіоактивними речовинами, аерозолів біологічних засобів.
Укриття найпростішого типу - це щілини, траншеї, землянки. На їх зведення не вимагає-ється багато часу, але вони можуть ефективно захищати людей від певних факторів НС.
Захисні споруди класифікуються: за призначенням, місцем розташування, за ча-мени зведення, за захисними властивостями і по місткості.
За призначенням розрізняють захисні споруди загального призначення (для захисту населе-ня в містах та сільській місцевості) і спеціального призначення - для розміщення органів управління, систем оповіщення та зв'язку, лікувальних установ.
За місцем розташування розрізняють вбудовані та окремо розташовані. Вбудовані со-споруд розташовуються в підвальних і цокольних поверхах будівель. Вони мають велике поширення, їх будівництво економічно доцільніше. Окремо стоять захисні споруди розташовуються поза будівлями. За часом зведення розрізняють зводяться завчасно, які представляють собою капітальні споруди з довго-вічні вогнетривких матеріалів, і швидко зводяться, що споруджуються в особливий період при загрозі надзвичайної ситуації із застосуванням підручних матеріалів.
За захисними властивостями притулку діляться на 5 класів. Захисні властивості визначають-ся здатністю притулку, його огороджувальних конструкцій витримати певну вели-чину надлишкового тиску ударної хвилі.
Захисні споруджена-ня можуть виконати своє пряме призначення тільки в разі, якщо: притулку забезпечують-ють надійний захист від усіх вражаючих факторів НС; огороджувальні конструкції мають необхідні термічні опори для захисту від високих температур; притулку обо-нувати для перебування в них людей не менше двох діб; притулку забезпечують розрахунок-ву кратність ослаблення іонізуючого випромінювання; притулку забезпечені санітарно-технічними пристроями для тривалого перебування в них людей.
Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) призначені для захисту шкіри та органів ди-хання від попадання радіоактивних речовин, отруйних речовин і біологічних засобів. Відповідно до цього засоби індивідуального захисту поділяються за призначенням на засоби захисту органів дихання, засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту. Залежно від принципу захисту все ЗІЗ поділяються на ізолюючі - повністю ізолюючі людини від чинників навколишнього середовища, і фільтруючі - очищають повітря від шкідливих домішок. За способом виготовлення всі ЗІЗ поділяються на промислові (изготов-лені заздалегідь) і підручні (виготовлені самим населенням з підручних засобів). Крім того, розрізняють ЗІЗ табельні - призначені для певних формувань, і нетабельние - призначені для забезпечення формувань і населення в до-конання до табельною або замість них.
Підготовка евакуаційних заходів включає: розробку планів евакуації, ство-ня і підготовку необхідних евакуаційних органів, підготовку транспорту для вивезення евакуйованого населення, підготовку маршрутів евакуації і безпечних районів для раз-ня евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей в заміській зоні. Розосередження підлягають робітники і службовці підприємств з безперервним процес-сом виробництва і стратегічно важливих об'єктів. Евакуації підлягають робітники і служачи щие об'єктів, які припинили роботи або перемістилися в евакозону, а також населення, не зайняте у сфері виробництва та обслуговування. Евакуаційні заходи проводяться тільки за розпорядженням уряду. Заходи щодо захисту населення регламентується-вани державним стандартом Р.22.3.03-94 «Безпека в НС. Захист населення ».
Ліквідація НС здійснюється силами і засобами підприємств, установ і орга-нізацій незалежно від їх організаційно-правової форми, органів місцевого самовря-лення, органів виконавчої влади суб'єктів РФ, на території яких склалася надзвичайна ситуація, під керівництвом відповідних комісій з надзвичайних ситуацій.
До ліквідації НС можуть залучатися збройні сили РФ, війська цивільної обо-рони РФ, інші війська і військові формування.
Завершеною ліквідація надзвичайної ситуації вважається після закінчення проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
Рятувальні роботи в осередках ураження включають: розвідку осередку ураження, локалі-зацію і гасіння пожеж, рятування людей з палаючих будівель, розшук і витяг з зава-лов постраждалих, надання потерпілим медичної допомоги, евакуацію уражених в медичні установи, евакуацію населення із зон можливого катастрофічного віз-дії, санітарну обробку людей, знезараження транспорту, технічних сис-тем, будівель, споруд і промислових об'єктів, невідкладні аварійно-віднови-тільні роботи на промислових об'єктах.
Для своєчасного і успішного проведення рятувальних робіт необхідно проведе-ня цілого ряду невідкладних заходів: пристрій проїздів в завалах і на забруднений-них ділянках; обладнання тимчасових шляхів руху транспорту (так званих колон-них шляхів); локалізація аварій на мережах комунально-енергетичних систем; восстанов-ня окремих пошкоджених ділянок енергетичних і водопровідних мереж і споруд,-жений; зміцнення і обвалення конструкцій будівель і споруд, що перешкоджають без-запасних проведення рятувальних робіт.
В якості технічних засобів використовують як об'єктове техніку, так і спецтехніку, що знаходиться в розпорядженні рятувальних формувань.
Особливе місце в організації та веденні рятувальних робіт займає пошук і звільнений-ня з-під завалів постраждалих. Їх пошук починається з уцілілих підвальних примі-ний, вуличних підземних переходів, у зовнішніх віконних і сходових приямків, близько-стінних просторів нижніх поверхів будівель. Далі обстежується весь ділянку рятувальних робіт. Люди можуть перебувати також у порожнинах завалу, які утворюються в результаті НЕ-повного обвалення великих елементів і конструкцій будівель. Такі порожнини найчастіше можуть виникати між збереженими стінками будівель і нещільно лежать балками або плитами перекриттів, під сходовими маршами.
Порятунок людей, що потрапили в завали, починають з ретельного огляду завалу. При цьому усувають умови, що сприяють обвалення окремих конструкцій і намагаються уста-новить зв'язок з потрапили в завали. Підходи до людей, що знаходяться в завалі, слід вести якомога швидше, уникаючи трудомістких робіт і використовуючи порожнини в завалах, що збереглися приміщення, коридори і проходи. Використання для розбирання завалів важкої техніки різко прискорює процес, але може завдати непоправної шкоди потерпілим.
Значна частина робіт в осередку ураження припадає на локалізацію та ліквідацію пожеж. Зазначені роботи проводять формування пожежогасіння системи цивільного обо-рони, штатні пожежні частини промислових об'єктів, пожежні частини територіальним-ного підпорядкування у взаємодії з рятувальними формуваннями. В першу оче-редь гасять і локалізують пожежі там, де знаходяться люди. Одночасно з гасінням будь ла-рів евакуюють людей.
При відшукування і евакуації з палаючого будинку людей слід мати на увазі, що: пожежа в будівлі поширюється переважно по ліфтовим шахтам, сходових клітках, вентиляційним коробам; сильне полум'я в віконних отворах свідчить про повну раз-вітіі пожежі при великій кількості горючих матеріалів; цілі віконні прорізи в палаючому будинку свідчать про те, що в цьому приміщенні немає людей або вони не в змозі дістатися до вікон; сильне задимлення без полум'я - ознака швидкого поширенням странения вогню прихованими шляхами і по конструкціях; якщо при цьому дим густий і темний, то це означає горіння при нестачі кисню.