Для розуміння сутності моралі далеко не останню роль відіграє і виявлення тих функцій, які вона виконує. У про-процесі розвитку моралі встановився ряд функцій. Виділимо, на наш погляд, основні:
Гносеологічна (пізнавальна) функція моралі знаходить свій вияв у тому, що мораль відображає взаємини людей, що виявляються в їх безпосередньому спілкуванні. Це відображення втілюється в моральних почуттях, нормах, принципах, поглядах, оцінках. Індивід, оцінюючи вчинки свої та інших, отримує неминуче відоме уявлення про внутрішній світ як своє власне, так і інших людей.
Ціннісно-орієнтована функція моралі виражається в тому, що будь-яка система моральних норм, принципів і ідеалів являє собою сукупність цінностей, які служать орієнтиром діяльності суспільства і особистості. Людина, засвоюючи систему цінностей, вироблену суспільством, формує свої погляди і переконання, які і служать для нього засобами орієнтації.
Регулятивна функція моралі полягає в тому, що мораль регулює і направляє в певне русло відносини між людьми. Безпосереднім внутрішнім регулятором поведінки є почуття (почуття обов'язку, совісті і т.д.), зовнішнім - норми.
Виховна функція - одна з найважливіших функцій моралі. Мораль робить людину людиною. Тому-то моральний-ве виховання завжди вважалося основою будь-якого виховання. Моральність не так привчає до дотримання зводу правил, скільки виховує саму здатність керуватися идеаль-ними нормами. У процесі морального виховання змінюється співвідношення сущого і належного на користь останнього.
Оціночна функція. Така функція характерна не тільки для моралі, а й для мистецтва, релігії, права, політики та ін. Оціночна функція моралі полягає в наступному:
- оцінка проводиться через базові поняття морального ство-нания: добро і зло, справедливість, обов'язок, совість; в моральній свідомості суще зіставляється з належним; моральні оцінки носять універсальний характер, поширеною-няясь на всі дії людини;
Світоглядна функція. Моральна свідомість неминуче виходить на вищі цінності, бо мораль не може бути зведена до простих нормам. Мораль повинна обґрунтувати, виправдати ці норми, вказати, в ім'я чого вони повинні виконуватися, Немі-нуемо виводячи індивіда на постановку смисложізненних питан-сов. Рішення ж цих питань неможливо без якогось перед-уявлення про світ в цілому.
Для того щоб скласти уявлення про світ, недостатньо-точно одних лише висновків науки, так як наукова картина світу і світогляд - це зовсім не одне і те ж. Світогляд, кро-ме знання, включає в себе складну гаму почуттів. Світогляд в моральній свідомості формується через призму специфічних понять (добро, зло). Вирішення питання про сенс життя і щастя, розумінні добра і зла в чому залежить від характеру представ-лений про світ.
Ідеологічна функція. Мораль є важливою основою суспільного життя, її реальним змістом. Вона охоплює всі види людського буття, виступаючи своєрідним вектором свідомого життя.
Нарешті, мораль охоче використовується політиками. Здатність моралі посилювати чи послаблювати політичні позиції є дуже важливою складовою частиною ідеологічної функції моралі.
6. Моральна діяльність. Її характеристика.
Моральна діяльність людей - це основа моралі. Моральна діяльність є об'єктивну сторону моралі. Про моральної діяльності можна говорити тоді, коли вчинок, поведінка, їх мотиви піддаються оцінці з позиції розмежування добра і зла, гідного і негідного і ін. Первинний елемент моральної діяльності - вчинок (або проступок), оскільки в ньому втілюються моральні цілі, мотиви або орієнтації . Вчинок включає в себе: мотив, намір, мета, діяння, наслідки вчинку. Моральні наслідки вчинку - це самооцінка його людиною або оцінка з боку оточуючих.
Мотив - морально усвідомлене спонукання зробити чи вчинок же в ім'я чого відбувається ця справа (в ім'я справедливості або міститься злий умисел).
Мета - це те, що людина передбачає, планує зробити. Для досягнення мети використовуються певні кошти, які за своїм змістом можуть бути моральними або аморальними.
Наприклад, в діяльності співробітників органів внутрішніх справ при проведенні допиту, переслідує позитивну мету - розкрити злочин, можуть використовуватися як позитивні, моральні (законні), так і негативні (незаконні) засоби: загроза, психологічний тиск, різні форми насильства і т.д.
Діяльність має певний результат - матеріальні чи духовні наслідки вчинку, що мають певне значення (відповідно нрав-ного або аморальне).
Оцінка оточуючими як самого вчинку, так і його результату і мотиву. При цьому важливо відзначити, що в цілому моральний характер діяльності залежить від вибору відповідних цілей і засобів. Якщо один з цих елементів придбає аморальний відтінок, то і діяльність змінить свою спрямованість.
У будь-якої людської діяльності між її учасниками складаються специфічні відносини, які є другим елементом моралі.