EP >> Скажіть, Кpест на пpавославних хpамов якось повинні бути
EP >> оpіентіpовани по боці світла?
ER> А що, цеpковь вже пpизнается наявність стоpон світла? Може, вони вже і пpо
ER> космос знають, замість небесної твеpдое?
До речі, Фалеса називають батьком геометрії. Його теорему про пропорційність
відрізків, висікаються паралельними прямими на інших прямих, до сих пір
викладають в школах. З неї, власне, і починається шкільний курс геометрії.
До сучасної моделі всесвіту вчені йшли дуже довго, головними віхами на
цьому шляху стали вишукування
? католицького єпископа Миколая Коперника (<Об обращении небесных сфер>);
? випускника неаполітанської монастирської школи, ченця, священика
домініканського ордена Джордано Бруно (<О бесконечности, Вселенной и мирах>);
? випускника школи при монастирі Валломброса (Флоренція), послідовного
християнина Галілео Галілея (<Звёздный вестник>);
? Проте переконаних християн Йоганна Кеплера, Вільяма Гершеля, Ісаака
Hьютона (у всіх ряд робіт і астрономічних відкриттів) та інших шанованих
вчених.
В Біблії про форму Землі сказано дослівно наступне:
? <Он распростёр север над пустотою, повесил землю ни на чём> (Іов 26: 7);
? <Он есть Тот, Который восседает над кругом земли> (Ісая 40:22);
? <веселясь на земном кругу Его> (Притчі 8:31);
? <Глас грома Твоего в круге небесном> (Псалом 76:19);
? і т.д.
Стверджувати, що в Біблії говориться про плоску Землю і <фанерном> небі, може
тільки невіглас, який з нею просто не знайомий. Великі вчені, мислителі
всіх часів вважали інакше:
У першому розділі Буття часто вживається слово <.> (<ракия>, наголос
на <и>) (Буття 1: 6, 7, 8, 14, 15, 17, 20). Це іменник означає
<небо>, <небосвод>, <свод>. словосполучення <.> (<а-ракия
а-швійі>) означає <седьмое небо>. слово <.> (<ракия>) походить від
дієслова <.> (<рака>) - <растягивать>, <простирать>, <расстилать>, а також
<обкладывать, покрывать (например, тонкими металлическими листами)>. В
парадигму цього словникового гнізда входить ще одне слово: <.> (<рэка>).
воно означає <фон (то, что лежит в основе)>, <пространство>. У слова
<.> є синонім: <.> (<шамаим>) - <небеса>, <небо>. описуючи
Творіння, Мойсей часто використовував поєднання цих слів: <.> -
<небесный свод>, <пространство, занятое небесами>.
Намагаючись передати семантику єврейських слів, перекладачі змушені проявляти
неабиякі творчі здібності. Ось так, наприклад, звучать деякі
переклади Тори на російську мову: