1. Наявність цілей у групи лідерів, які не можуть бути ними реалізовані без допомоги організації. 2. Наявність інтересів і цілей у рядових членів організації, які не можуть бути реалізовані без неї. 3. Необхідність провести якийсь продукт, технологія виробництва якого вимагає роботи організації. 4. Наявність потреби, запиту на реалізацію якоїсь функції в середовищі, яка вимагає існування особливої організації.
Іванов М. А. та Шустерман Д. М. вважають, що кожен із системоутворюючих чинників, кожна з цих цілей, автоматично диктує певні вимоги до того, якою саме має бути організація для оптимальної реалізації цих цілей. Ось тут-то найчастіше і виникають суперечності.
Крім цього, системоутворюючі чинники одночасно є і лініями розвитку організації, а так як швидкість зміни організації в різних сферах неоднакова, виникнення різного роду труднощів стає практично неминучим. Наприклад, що відбувається з організацією, керівники якої прийняли рішення перейти на новий вид товару? По-перше, відбуваються суттєві зміни в сфері технології виробництва і технологічних вимог. По-друге, організація починає відчувати потребу в фахівцях іншого, ніж раніше, профілю; з'являються нові вимоги до персоналу в цілому. Як наслідок, змінюється структура управління, відносини організації із зовнішнім середовищем, маркетингова політика і стратегія - в кінцевому підсумку, змінюється і сама місія організації (наприклад, переорієнтація автомобільних заводів на нові моделі машин).
Підготувала Тугаринова Поліна, психолог.