У складі внесених в цьому році змін до Цивільного кодексу були і коригування положень, що регулюють діяльність Виробничого кооперативу. Ми неодноразово писали про цей інструмент економії зарплатних податків. Однак, мабуть, факт внесення правок в ГК привернув до себе додаткову увагу, в тому числі і консалтерів, раніше не виявляли особливого інтересу до кооперативу і, на жаль, зараз пропонують його до досить грубому застосування.
Виробничим кооперативом (артіллю) визнається добровільне об'єднання громадян на основі членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності (виробництво, переробка, збут промислової, сільськогосподарської та іншої продукції, виконання робіт, торгівля, побутове обслуговування, надання інших послуг), заснованої на їх особистій трудовій і іншій участі й об'єднанні його членами (учасниками) майнових пайових внесків. Законом і статутом виробничого кооперативу може бути передбачено участь у його діяльності юридичних осіб. Виробничий кооператив є корпоративною комерційною організацією.
Якщо коротко - в рамках кооперативу об'єднуються громадяни та юридичні особи для спільної трудової і господарської діяльності. Якась колективна форма самозайнятості. А тому - доходи, одержувані такими «підприємцями», обкладаються податками та внесками особливим чином, що, в принципі, відповідає суті діяльності - члени кооперативу отримують прибуток (для цього вони і об'єднуються), а не заробітну плату, в зв'язку з чим їх доходи є по суті дивідендами, а отже обкладаються ПДФО за ставкою 9% (хоча, мабуть, не довго (1) і не обкладаються страховими внесками.
(1) На розгляді державної думи знаходиться прийнятий в першому читанні законопроект № 605370-6. підвищує ставку ПДФО з дивідендів до 13%.
До важливих особливостей ПК, на які варто звернути увагу, слід віднести:
- Наявність законодавчо закріпленого вимоги до мінімальної кількості членів ПК - не менше п'яти осіб. Максимальне число членів кооперативу не встановлено;
- Членів кооперативу можна розділити на дві групи:
1) приймають особисту трудову участь у діяльності кооперативу;
2) не приймають особисту трудову участь у діяльності кооперативу (= спонсори). Їх кількість не повинна перевищувати 25% числа членів кооперативу, що входять до першої групи. У тому числі сюди відносяться і члени ПК - юридичні особи.
3) Кооператив може наймати на роботу співробітників, які не є членами кооперативу. Їх кількість не може перевищувати 30% від кількості членів ПК.
4) Член кооперативу вносить в якості внеску в тому числі здатність до праці. Тому немає необхідності укладати з членом кооперативу трудовий договір. Відносини з кооперативом (зокрема порядок вступу і виходу з кооперативу, порядок розподілу прибутку і т.п.) регулюються законом, статутом кооперативу і правилами внутрішнього розпорядку кооперативу, а не трудовим договором (ст.19, 20 ФЗ «Про виробничих кооперативах») .
Відповідно, є можливість дотримання обмеження щодо граничної чисельності працівників для застосування ССО (100 осіб) при фактичному залученні в виробничому процесі набагато більшого числа осіб, так як члени кооперативу при обчисленні граничної чисельності не враховуються.
Іншими словами - члени кооперативу працюють в кооперативі, не укладаючи з ним трудові договори, займаючись ризикової підприємницькою діяльністю, платою за яку і є прибуток.
Відповідно до Закону (2) доходи членів кооперативу бувають двох видів:
а) пропорційно розміру пайового внеску - таким чином може розподілятися не більше 50% прибутку (ч.2 ст.12 ФЗ «Про ПК»);
б) відповідно до особистого трудової участі члена кооперативу.
Дана виплата за своїм характером не є доходом від виконання робіт (надання послуг) і є за своїм змістом дивідендами (п.1 ст.43 НК РФ).
Для дивідендів, виплачених пропорційно пайовому внеску, встановлена знижена ставка ПДФО 9%. Виплати пропорційно трудовому участі оподатковуються за ставкою 13% ПДФО. У свою чергу, ці виплати (= дивіденди) не є об'єктом оподаткування страховими внесками, в зв'язку з чим у виробничому кооперативі можливе досягнення значної економії на страхових внесках легальним способом.
При цьому ФЗ «Про ПК» не встановлено обмежень щодо періодичності таких виплат.
Однак ніяких принципових змін ГК в частині регулювання виробничого кооперативу не вніс. Відповідно до Закону і раніше прибуток розподілялася в залежності від трудової участі. Просто статті про ПК в кодексі перенесли в інший параграф, що і привернуло нарешті увагу до цього інструменту, який ми вже кілька років успішно використовуємо у своїй практиці.
Прикладом того, в якому випадку можна використовувати цей інструмент, є наступна ситуація:
Основним видом діяльності бізнесу було виробництво хімічних речовин і їх продаж промисловцям. При цьому ключова особливість полягала в тому, що подібних хімічних виробництв було кілька, і постійно з'являлися нові. Продажем ж займалася група менеджерів, які не мають спеціальних знань в хімії, але вміють продати «що завгодно». Особливості їх «умов праці» полягали в наступному:
-мінімальний фіксований оклад;
-основний дохід - відсоток від прибутку, заробленої конкретним менеджером;
-прописана система штрафів і заохочень, розроблена самими менеджерами;
-додаткові підстави для звільнення менеджерів;
-відсутні стаціонарні робочі місця: є приміщення з порожніми робочими столами, за які кожен з менеджерів може сісти зі своїм ноутбуком. Після роботи стіл повинен залишатися таким же порожнім як і був. Подоба коворкінгових центрів.
Очевидно, що подібний характер відносин менеджерів і компанії не вміщаються в рамки трудових відносин з їх обов'язковими нормативами і гарантіями.
Оскільки важливою особливістю цієї частини бізнесу є саме вміння продати «все що завгодно», цю його компетенцію і було вирішено наділити в формі Виробничого кооперативу, який надає відповідні послуги виробничим підрозділам.
Створений у формі ПК Торговий дім в цьому випадку накопичував клієнтську базу і досвід успішної діяльності, продаючи від свого імені і під своєю торговою маркою хімічні речовини. Виробничий же сектор міг в свою чергу наростати і видозмінюватися без шкоди зв'язків з клієнтами. Всі нюанси відносин з менеджерами були гнучко відрегульовані в Статуті ПК.
В результаті це дозволило не тільки втілити всі особливості роботи «продажників» в юридично правомірні форми, а й дати можливість для законної економії зарплатних податків і отримання готівки. При цьому наголошуємо - що податкова економія тут - не основна мета, а «побічний» ефект викриття відносин в відповідну їм юридичну форму. В такому випадку податкова вигода ніколи не буде визнана необгрунтованою.
Інші наші матеріали Вам на допомогу: