оперативне підпорядкування

1) тимчасове підпорядкування об'єднань, з'єднань (частин) на період виконання бойового завдання начальнику (командиру), на якого покладено підготовку і проведення операції (бою). О.п. передбачає вирішення об'єднаннями, з'єднаннями, іншими військовими частинами і підрозділами ПС Україна завдань, відповідних їх підготовці та бойовими можливостями, не порушуючи їх організаційної структури та підпорядкованості Прикордонній службі України з прикордонних питань із залученням сил і засобів інших силових структур. О.п. характеризується правом начальника ставити завдання командирам переданих йому тимчасово військ, управляти їх діями та здійснювати контроль. При О.п. з питань бойової підготовки, обліку та комплектування війська (сили) зберігають підпорядкування своїм прямим начальникам, які і несуть всю повноту відповідальності за готовність підпорядкованих їм військ до виконання завдань оперативного начальника;

2) в загрозливий період або з початком війни (збройного конфлікту) рішенням Верховного Головнокомандуючого (ставки ВГК) угруповання військ ПС України на напрямках ведення бойових дій встановленим порядком передається в О.п. військовому командуванню ЗС РФ.

Поділіться на сторінці

  • Підпорядкування - ПІДПОРЯДКУВАННЯ або гипотаксис. Спосіб поєднання пропозицій, який вказує на залежність одного з них від іншого. Остання може бути, наприм. виражена: 1.

Словник літературних термінів

  • підпорядкування -. ПІДПОРЯДКУВАННЯ Більше 30 років минуло з тих пір, як в стінах Стенфордського університету кілька молодих людей під наглядом психологів імітували екстремальну ситуацію - тюремне ув'язнення одних під.

    Велика психологічна енциклопедія

  • Оперативне підпорядкування - тимчасове підпорядкування об'єднань, з'єднань на період виконання ними окремих бойових завдань головнокомандувача, командувача. на яких покладено підготовка і проведення операції.

    Цивільний захист. Понятійно-термінологічний словник

  • ПІДПОРЯДКУВАННЯ - англ. subordina-tion / submissing / subjecting; ньому. Unterwerfung. 1. Виконання запропонованих рольових функцій індивідом. знаходяться в залежності від ін. індивіда. займає більш високий статус в системі соц. ієрархії. 2.
  • ПІДПОРЯДКУВАННЯ - Виконання однією особою волі іншого в формі виконання наказів і інструкцій останнього. Беззаперечна слухняність має на увазі готовність виконувати всі вказівки без винятку.
  • Оперативне підпорядкування - тимчасове підпорядкування об'єднань, з'єднань і частин на період виконання бойового завдання командувачу. на якого покладено підготовка і проведення операції.
  • Підпорядкування - підрядний зв'язок, формально виражена залежність одного синтаксичного елемента від іншого.

    Велика Радянська Енциклопедія

  • ПІДПОРЯДКУВАННЯ - в лінгвістиці - одна з форм синтаксичного зв'язку - формально виражена залежність одного синтаксичного елемента від іншого. в українській мові основні типи підпорядкування: узгодження, управління, примикання.

    Великий енциклопедичний словник

  • підпорядкування -. беззастережне • покірливе • беззаперечне • сліпе.

    Словник російської идиоматики

  • підпорядкування - Відношення між словами в словосполученні і пропозиції, а також між предикативними частинами складного пропозиції, яке виражається в синтаксичної нерівноправності співвідносних елементів: відносини між.

    Словник лінгвістичних термінів

    Пятіязичний словник лінгвістичних термінів

  • ПІДПОРЯДКУВАННЯ - ПІДПОРЯДКУВАННЯ, -я, пор. 1. см. Підпорядкувати, -ся. 2. У граматиці: з'єднання декількох словоформ або простих речень за способом підрядного зв'язку, на основі формальної залежності. Твір і п. Пропозицій.

    Тлумачний словник Ожегова

  • ПІДПОРЯДКУВАННЯ - ПІДПОРЯДКУВАННЯ, підпорядкування, мн. немає, пор. 1. Дія по гл. підпорядкувати-підкоряти. Встановити порядок підпорядкування. 2. Стан по гл. підкоритися-підкорятися; покора.

    Тлумачний словник Ушакова

  • Підпорядкування - підпорядкування I пор. 1. процес дії по гл. підпорядкувати, підпорядковувати I, підкоритися, підкорятися 2.

    Тлумачний словник Єфремової

  • Підпорядкування - підпорядкування I пор. 1. процес дії по гл. підпорядкувати, підпорядковувати I, підкоритися, підкорятися 2.

    Тлумачний словник Єфремової

    Схожі статті