23 травня стартувала основна сесія зовнішнього тестування. Абітурієнти написали перший тест з української мови та літератури, а вчора - тести з іноземної мови. До початку вступної кампанії залишилося трохи більше місяця, і вже зараз випускники вивчають сайти приймальних комісій університетів і визначаються зі спеціальностями, на які подаватимуть документи. Як в цьому році подавати документи - по Інтернету або приїжджати до приймальної комісії особисто? Як привласнювати своїм заявам до вузів пріоритети? На цей і багато інших запитань «ФАКТАМ» відповів директор Департаменту вищої освіти Міністерства освіти України Олег Шаров.
- Олег Ігорович, днями міністр освіти повідомила, що в нинішньому році вперше бали зовнішнього оцінювання під час вступу множитися на коефіцієнти. Як це буде відбуватися?
- Такі коефіцієнти дійсно з'являться вперше. Практика минулого року показала, що ми повинні враховувати деякі особливості, щоб стимулювати надходження не тільки в центральні, а й в регіональні вузи. Тому було вирішено ввести регіональний коефіцієнт. Як це працює? Конкурсний бал вступника (в якому враховуються і результати ЗНО) в київські вузи не змінюється. А ось у тих, хто вибрав університети Дніпра, Львова, Одеси і Харкова, коефіцієнт становить 1,01 - тобто для тих, хто вступає до вузів в цих містах, бал трохи збільшиться. Для тих, хто збирається вступати до вузів Луганської та Донецької областей, коефіцієнт ще більше - 1,03. У всіх інших регіонах - 1,02. Таким чином створюються невеликі преференції вузам, які знаходяться не в столиці.
- А що таке сільський коефіцієнт?
- Він передбачений для абітурієнтів, зареєстрованих в сільській місцевості і там же закінчили школу в цьому році. Для них коефіцієнт складе 1,2 при вступі до будь-якого ВНЗ країни. Це передбачено для підтримки сільської молоді, у якої, в порівнянні з городянами менше можливостей отримати якісну середню освіту. Результати зовнішнього тестування сільських школярів в середньому нижче, ніж у випускників міських шкіл. Звичайно, глобально це проблему не вирішує. Набагато важливіше, що зараз Міністерство освіти ініціювало створення в регіонах опорних шкіл, йде робота по впровадженню профільної старшої школи. Але ці реформи потребують часу. Тому поки було вирішено підтримати дітей з села таким чином.
Є ще один коефіцієнт - галузевої. Їм можуть скористатися тільки ті абітурієнти, які обрали спеціальності технічного і природничо-наукового профілю (список цих спеціальностей є на сайті Міністерства освіти). Він спрацює тільки в тому випадку, якщо заявку на одну з перерахованих спеціальностей абітурієнт відзначить як перший пріоритет. Такі фахом не найпопулярніші серед абітурієнтів, і ми намагаємося скорегувати ситуацію.
- У минулому році можна було подати не більше 15 заяв на не більше ніж п'ять спеціальностей. Правила і тут змінилися?
- Якщо я, наприклад, вважаю найкращим варіантом англійську філологію в університеті імені Тараса Шевченка ...
- В такому разі ви привласнюєте цій заяві першу пріоритетність. Другу пріоритетність ви віддаєте заяви, за яким хотіли б вступити в тому випадку, якщо не потрапите за конкурсом на англійську філологію в університет Шевченка. До цього питання потрібно підходити дуже серйозно, тому що після подачі заяви змінити пріоритетності буде неможливо.
- Добре. А якщо я поступила на бюджет за першим пріоритетом, але раптом передумала і захотіла вчитися у вузі, який вказала другим пріоритетом. Чи зможу я це зробити?
- Таке можливо тільки при надходженні на контракт.
- Чи обов'язково вибирати спеціальності одного профілю або вони можуть бути різними? Наприклад: філологія, математика, менеджмент, юриспруденція?
- Спеціальності можуть бути різними. Головне, щоб їх було не більше чотирьох. Якщо людина точно знає, ким хоче стати, наприклад, фізиком, він вибирає цю спеціальність і подає заяви саме на неї в дев'ять різних університетів. Якщо ж абітурієнт з майбутньою професією ще не визначився, він може вибрати дві-три спеціальності або ж всі чотири можливих. Буває, що надходить важливі не стільки спеціальності, скільки можливість вчитися саме в Києві або, наприклад, в Чернівцях. В такому випадку він може подати всі свої заяви в столичні або чернівецькі вузи.
- Подавати заяви можна тільки по Інтернету?
- У минулому році, очевидно, перевантажили, тому що в перші дні вступної кампанії сайт «Електронний вступ» зависав, а часом і зовсім не завантажувався.
- Але, зауважте, не дивлячись на це, у нас не було жодної скарги від абітурієнтів, які не встигли подати документи до ВНЗ. В основному вони просили анулювати всі заяви, які подали, і дозволити їм зробити це заново, розставивши пріоритетності інакше. У цьому році можна анулювати одне або кілька заяв, але подати замість них інші неможливо. Наприклад, вже після подачі заяв надходить вирішив, що вчитися на спеціальності, яку вказав другий пріоритетністю, не хоче. В такому випадку ця заява анулюється і у нього залишаються перша і відразу третя пріоритетності. Але поставити на другу пріоритетність іншу заяву замість анульованого він вже не зможе.
- При вступі на контракт кількість заяв теж обмежена?
- Ні. На контрактну форму навчання абітурієнт може подавати стільки заяв, скільки вважатиме за потрібне.
- А що робити, якщо під час подачі заяв система дала збій, зависла?
- Якщо стався збій, потрібно трохи почекати і спробувати подати заяви заново. Якщо ж при збереженні даних сталася помилка, слід відразу звернутися на гарячу лінію держпідприємства «Інфоресурс» (www.inforesurs.gov.ua). Незабаром після того, як надходить подасть свої заяви, вони повинні з'явитися в поточному рейтингу абітурієнтів на ту чи іншу спеціальність або освітню програму. З цим рейтингом можна ознайомитися на сайті www.vstup.info.
Єдині, хто повинен особисто приходити до приймальної комісії, - це пільговики. Вони повинні принести оригінали підтверджуючих їх права документів.
- Вступати на бюджет поза конкурсом вони не можуть?
- Чи враховується при вступі середній бал шкільного атестата?
- Це вирішує керівництво вузу. Є університети, які від цього відмовляються і бал атестата не враховують, орієнтуючись виключно на результати ЗНО. Більш того, деякі вузи стали відмовлятися і від творчих конкурсів. Наприклад, в цьому році в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на спеціальність «журналістика» вже немає творчого конкурсу. Надходження відбувається тільки за результатами зовнішнього тестування. Це підтверджує довіру суспільства до системи ЗНО.
- Днями в ЗМІ з'явилася інформація про те, що під час вступу на медичні спеціальності у абітурієнта у всіх сертифікатах ЗНО повинно бути не менше 150 балів. Це правда?
- Так, але мова йде тільки про тих спеціальностях, де випускнику присвоюється лікарська кваліфікація. Це ініціатива Міністрества охорони здоров'я. Що стосується надходження на бюджет, то в медичних вузах і без цього завжди був високий прохідний бал - значно вище 150. Тут, швидше, йдеться про контрактників - щоб потім хворим людям було не страшно ставати їх пацієнтами. На інші спеціальності університети встановлюють мінімальний прохідний бал самостійно.
- В цьому році абітурієнтам дозволили поступати за сертифікатами ЗНО минулих років ...
- Це питання обговорюється, рішення поки не прийнято.
- При вступі на будь-яку спеціальність обов'язковим є сертифікат з української мови та літератури ...
- І ще по одному з трьох предметів: математики, історії України або біології - на розсуд вузу. Третій предмет визначає сам університет (або надає вступнику один з двох предметів на вибір). Важливо ще враховувати, що в цьому році зовнішнє тестування є обов'язковим для всіх випускників шкіл - незалежно від того, планують вони вступатимуть до вузів чи ні. Бали ЗНО будуть занесені в атестат як результати державної підсумкової атестації.
- Правда, що абітурієнти, які проживають на непідконтрольних українській владі територіях Донецької та Луганської областей, можуть вступати до вузів без зовнішнього оцінювання?
- Ні, вони теж повинні здавати ЗНО. Виняток становлять вузи, які знаходяться на території Донецької та Луганської областей або переміщені з цих областей навчальні заклади. У ці вузи такі абітурієнти можуть надходити на підставі вступних іспитів. Подробиці можна дізнатися в освітніх центрах «Донбас - Україна» або на сайті Міністерства освіти. Для абітурієнтів з Криму правила інші. Вони можуть закінчити українську школу екстерном або дистанційно, після чого скласти ЗНО і вступити в будь-який університет. Якщо з якоїсь причини вони не взяли участі в тестуванні, то зможуть скласти вступні іспити. Але тільки в тих вузах, в яких функціонують освітні центри «Крим Україна».
- Скільки абітурієнтів очікується в цьому році?
- За даними Українського центру оцінювання якості освіти, на ЗНО зареєструвалися близько 240 тисяч осіб. Це менше, ніж в минулому році. Але, з огляду на те, що вузи приймають сертифікати минулого року, складно сказати, скільки буде абітурієнтів. Можливо, серед них буде багато минулорічних випускників, які в цей раз вирішили тестування не здавати. Але навіть якщо абітурієнтів цього року буде менше, не факт, що їм буде легше вступити. Все залежить від кількості бюджетних місць. Обсяг держзамовлення ми поки не знаємо - зараз це питання узгоджується з Міністерством фінансів та Міністерством економічного розвитку і торгівлі.
- У минулому році місця держзамовлення розподіляли за новою схемою - все залежало від того, скільки абітурієнтів з високими балами зовнішнього оцінювання претендували на місце в тому чи іншому вузі. Найбільше бюджетних місць отримали столичні вузи?
- Зовсім ні. Звичайно, на вступ до таких ВНЗ, як Львівська політехніка, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, КПІ імені Сікорського або Харківський університет імені Каразіна, претендувало багато абітурієнтів з високими балами - відповідно, кількість бюджетних місць там виросло. Але така ситуація була далеко не у всіх київських вузах. А багато абітурієнтів з високими балами вибирали регіональні університети. Тому кількість бюджетних місць там теж збільшилася.