Матвій мав намір довести, що кожен аспект розп'яття є виконанням пророцтва зі Старого Завіту. Так, він описав, як воїни дали Ісусові пити:
Мф. 27: 34. Дали Йому пити вина, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотів пити ...
Це звучить як ще одне жорстоке знущання над помираючим людиною. Насправді все навпаки. Оцет (по-французьки це означає «кисле вино») може в такому слововживанні буквально означати кисле вино, яке було загальноприйнятим напоєм для римських воїнів. Цей уривок перекладається в Виправленому стандартному перекладі як «вони дали Йому випити вина, змішаного з жовчю ...».
Сама жовч є надзвичайно гіркою, але в даному випадку може передбачатися деяка форма анестетика вмирання. Дійсно, в Євангелії від Марка не згадується про жовчі, але цей епізод описується наступним чином:
Мк. 15: 23. І давали Йому пити вина, із миррою ...
Якщо Матфей засновує своє опис на те, що сказано у Марка, то навіщо він замінює «гуманне» вино з спокійною, які давалися з явно благою метою полегшити болі, які відчувають Ісусом, і послабити йому муки вмирання, на «безсердечні» оцет з жовчю, що виглядає як додаткова катування? Навіщо без необхідності множити і так очевидні гріхи розпинателів? Мабуть, Матвій описав оцет з жовчю для того, щоб звернутися до уривку з псалмів, де псалмопевец описує своє власне лихо з поетичним пріувеліченія:
Пс. 68: 22. І дали мені в їжу жовч, і в спразі моїй напоїли мене оцтом.
Поділіться на сторінці