Обструкція (лат. Obstructio - перешкода) - штучне, навмисне створення перешкод, перешкод, навмисний зрив небажаних заходів (засідань, зборів, лекцій) шумом, зачиненням, затоптування, затягуванням виступів; один з поширених методів парламентської боротьби опозиційних груп з неприйнятними для них законопроектами, проектами, рішеннями.
Обструкція, -і, ж. (Кін. XIX - поч. XX ст.). Метод боротьби (переважно парламентський), що складається в затягуванні або зриві засідань, голосувань, галасливих вигуках з місць під час виступу оратора. Парламентська обструкція. Влаштувати обструкцію.
Обструкціонного, -а, -е.
- Франц. obstruction 4 обструкція <лат. obstructio — преграда, помеха, от obstruere — загораживать постройкой, препятствовать, от ob— пред- и struere — строить.
Обструкція - навмисний зрив будь-якого заходи (збори, лекції, виступи, акції протесту і т. Д.). До обструкції нерідко вдаються в боротьбі між парламентськими групами і фракціями на засіданнях (сесіях) парламенту з метою поховати той чи інший законопроект, дискредитувати оратора або його «партійну» позицію.
Обструкція (лат. Obstructio - перешкода, перешкода) - 1) спосіб вираження протесту, один з методів парламентської боротьби, спрямований на зрив обговорення і прийняття парламентом законопроекту, неприйнятного для провідної обструкцію опозиційної групи; 2) взагалі дії, демонстративно спрямовані на припинення, зрив будь-якого пропозиції, заходи.
Короткий політичний словник. М. 1988, с. 286.