Обстеження - метод навчання і в той же час одне із завдань навчання. Оволодіння дитиною доступним способом сприйняття формує у нього художню позицію: в пошуку способу зображення йти від сприйняття зображуваного предмета (самому ставити задачу: добре розглянути, що виразніше зобразити). Можливість формування такої позиції до кінця дошкільного віку має велике значення для становлення, самостійності дитини в изодеятельности, в перекладі її на самодіяльний, творчий рівень, коли дитина стає суб'єктом своєї діяльності. Оволодіння умінням дивитися і бачити в більшій мірі знімає почуття невпевненості, страху перед
зображенням ( «Не вмію, не зможу»), дозволяє йому сміливо ставити різноманітні образотворчі завдання і активно шукати способи їх вирішення. Такі прояви дітей можна назвати творчими. Правильно проведене обстеження сприяє більш успішному вирішенню приватних завдань конкретного знання, робить процес навчання дитини більш активним і самостійним. Справа в тому, що в процесі обстеження у дітей формується не просто осмислене уявлення про предмет, про його зовнішніх наочних ознаках, але в якійсь мірі і «образотворче» уявлення, тобто уявлення майбутнього образу і способів його створення. Адже порядок обстеження збігається з послідовністю зображення, а обстежують жести не тільки допомагають виокремити особливості форми, а й за характером руху збігаються з формотворними образотворчими рухами (як окреслюємо круглу форму по контуру - так і малюємо як обхоплюємо, обмацуємо, пальцями об'ємну форму - так і ліпимо). Все це робить показ способів зображення педагогом додатковим прийомом навчання, а на наступних етапах стає необов'язковим. При постійному використанні обстеження діти розуміють зв'язок між обстеженням і способами зображення, стають все більш самостійними. Нарешті, тільки за допомогою і в процесі обстеження можливо виокремлення та усвідомлення подібних ознак в предметах одного типу (будинки, транспорт і т.д.). Виокремлення та пояснення зовнішніх ознак, порівняння предметів за цими ознаками, встановлення і пояснення подібності, а потім і узагальнення дозволяють формувати узагальнену уявлення про групу подібних предметів. Н.П.Сакуліна і Т.С.Комарова показали, що успішне формування образотворчої діяльності, а значить, і розвиток дитини залежить не тільки від оволодіння образотворчими вміннями, а й від формування системних знань. В основі системи - зв'язок між зовнішнім виглядом предмета і його функціональним призначенням. Таким чином, в процесі спостереження, обстеження йде осмислене вичленення зовнішніх образотворчих ознак, а потім формування узагальнених уявлень, що полегшують процес самостійного пізнання інших конкретних предметів з тієї чи іншої типової групи.
На основі узагальнених уявлень формується і узагальнений спосіб зображення предметів одного типу. Подібність в зовнішньому вигляді підводить дошкільнят до висновку про подібність способу зображення і допомагає
перенести засвоєний спосіб зображення на відносно новий предмет.