Обточування конічних поверхонь можна здійснювати раз-особистими способами в залежності від величини конусності, від конфігурації і розмірів оброблюваної деталі:
Поворотом верхніх санчат супорта (рис. 200, а). Санчата / верхнього супорта повертають навколо вертикальної осі супорта на кут конусності а.
Обточування конічної поверхні здійснюють вручну пе-переміщених різця вздовж котра утворює конуса шляхом обертання махо-вічка 2. Цим способом обробляють як зовнішні, так і вну-тертя поверхні з будь-яким кутом конусності а з довжиною обра-лення менше, ніж величина ходу верхніх санчат супорта.
Зсув корпусу задньої бабки (рис. 200, б). Корпус задньої бабки зміщують в поперечному напрямку щодо санчат на величину ft, в результаті чого вісь заготовки, встановленої в центрах, утворює з лінією центрів, а отже, з направ-ленням поздовжньої подачі супорта кут конусності обрабат-ваемой поверхні а. Утворює конічної поверхні при такій установці розташовується паралельно поздовжньої подачі різця.
При довжині конічної поверхні / і довжині заготовки L величину необхідного зсуву корпусу задньої бабки визна-ділячи по формулі
Мал. 200. Схеми обробки конічних поверхонь
При малих значеннях a. sina ≈tga, отже,
Цей спосіб застосовують для обточування пологих конічних поверхонь (кут а не більше 8 °).
Недолік цього способу полягає в тому, що внаслідок непра-вильного положення центрових отворів оброблюваної деталі на центрах верстата центрові отвори деталі і самі центру швидко зношуються.
Для виготовлення точних конічних поверхонь цей спосіб не годиться.
За допомогою конусної або копіювальної лінійки (рис. 200, в). Конусная лінійка / зміцнюється з заднього боку верстата на крон-штейн 2. Лінійка встановлюється під заданим кутом а. На лінійці вільно сидить ползушки 3, поєднана з поперечного-ними санчатами супорта. Поперечні санчата супорта предва-редньо від'єднуються від нижньої каретки супорта шляхом вивін-чування поперечного ходового гвинта.
При поздовжньому переміщенні супорта різець отримує резуль-тірующее рух: поряд з поздовжнім поперечне переміщень-ня, обумовлене рухом ползушки 3 по лінійці /. Резуль-тірующее рух направлено вздовж котра утворює конічної поверхні.
Цей метод застосовують для обточування конічних поверхонь під кутом до 12 °.
За допомогою широких фасонних різців. Леза різця встановлюють під кутом конусності а оброблюваної поверхні до лінії центрів верстата паралельно утворює коніч-ської поверхні.
Обточування можна здійснювати як поздовжньої, так і поперечного-ної подачею.
Цей спосіб придатний для обробки коротких зовнішніх і внутрішніх конічних поверхонь з довжиною утворює не більше 25 мм, так як при великих довжинах утворює виникають вібрації, що призводять до отримання обробленої поверхні низької якості.
Обробка фасонних поверхонь
Короткі фасонні поверхні (довжиною не більше 25-30 мм) обробляють фасонними різцями: круглими, призматичними і тангенціальними.
Точність обробки фасонних поверхонь призматическими круглими фасонними різцями, які працюють однією точкою по центру і з базою, паралельної осі деталі, залежить від точності корекційного розрахунку профілю інструменту за профілем деталі (зазвичай точність корекційного розрахунку становить до 0,001 мм). Однак ця розрахункова точність відноситься тільки до вузловим точ-кам профілю різця.
На конусному ділянці обробленої деталі будуть кріволіней-ні утворюють з сумарною помилкою Δ. Сумарна помилка Δ складається з двох складових Δ 1 і Δ 2. Помилка Δ1 при-суща фасонним різцям внаслідок установки тільки однієї точ-кою на висоті центру і розташування інших точок нижче лінії центру, що призводить до утворення на деталі гиперболоида замість циліндра або конуса. Для усунення помилки Δ 1 необ-обхідно ріжуче лезо усіма точками встановлювати по центру, т. Е. В одній площині з віссю деталі.
Помилка Δ 2 виникає тільки при роботі круглими різцями. Так, круглий різець для обробки конічної поверхні перед- ставлять собою усічений конус, пересічений площиною (перед-няя поверхню), паралельної осі конуса, але не проходить через вісь. Тому лезо різця має опуклу гіперболічний-ську форму. Ця опуклість і є помилка Δ 2. У призматич-ського різця помилка Δ 2 дорівнює нулю. В середньому помилка Δ 2 в 10 раз більше величини Δ 1. При високих вимогах до точності обра-лення слід застосовувати призматичні різці.
Тангенціальні різці застосовують в основному при чистової обробки довгих нежорстких деталей, так як обробка від-ходить не відразу по всій довжині деталі, а поступово.
Довгі фасонні профілі обробляють за допомогою механи-чеських копіювальних пристроїв, що встановлюються з заднього боку станини на спеціальному кронштейні так само, як копірних лінійка (рис. 200, в). У цих випадках копір має фасонний про-філь.
Механічні копіювальні пристрої мають такі недо-статки, як складність виготовлення термічно обробленого копіра, значні зусилля в місці контакту сухарика або ро-лику копіювального пристрою з робочою поверхнею копіра.
Це призвело до широкого поширення гідравлічних і електромеханічних копіювальних пристроїв зі стежить приводом.
У гідравлічних копіювальних пристроях в місці кон-такту важільного наконечника і копіра виникають незначний-ні зусилля, що дозволяє виготовляти копір з м'яких мате-ріалів.
Гідравлічні копіювальні пристрої забезпечують точ-ність копіювання від ± 0,02 до ± 0,05 мм. 284