До числа непарових попередників відносять зернобобові культури, вирощувані на зерно, ячмінь, озиму пшеницю та ін.
Поля після цих культур обробляють різними способами. Після збирання зернової культури проводять лущення стерпить дисковими культиваторами па глибину 5-7 см. Якщо стерня висока, то її слід прикатать, але не спалювати. У суху погоду хороші результати дає поверхнева обробка грунту, у вологу - оранка з боронуванням. При необхідності застосовують катки, дискові борони з метою знищення брил і вирівнювання поверхні поля.
За даними Воронезького сільськогосподарського інституту, поверхнева обробка грунту під озиму пшеницю після зернових дала надбавку врожайності в середньому за чотири роки 3,2 ц з 1 га в порівнянні з оранкою. Однак обробка грунту поверхнево дає позитивні результати тільки при низькій стерні, тому збирання зернових культур, після яких буде розміщуватися озима пшениця, слід проводити на низькому зрізі. Позитивні результати дає обробка грунту плоскорізами. Так, в дослідах Красноармійського опорного пункту (Ростовська область) Донського науково-дослідного інституту сільського господарства (Левченко, Захаров, 1972), де грунт була оброблена після зернових плоскорезами, виносу мелкозема під час пилових бур 1969 р не було. У варіанті з оранкою було видути до 8 см грунту. Швидкість вітру на ділянках зі стернею висотою 16-18 см знижувалася на 42%. Посіви озимих в 1969 р на ділянках, оброблених плоскорезами, збереглися на 82%, а па поораних плугом загинули.
Урожайність озимої пшениці па ділянках з поверхневою обробкою грунту в 1970 р склала 20,1 ц з 1 га і в 1971 р.- 10,5, при врожаї на контролі (з оранкою) відповідно 17,2 і 8,5 ц з 1 га.
На великій площі озиму пшеницю по непарових попередниках розміщують в ряді районів
України. Наприклад, у Ворошиловградській області більше половини посівів цієї культури висівають після озимих і ранніх ярових колосових культур. Основним способом обробки грунту під неї після колосових є оранка на глибину 18-20 см в агрегаті з катком і бороною. Але такий спосіб обробки грунту не завжди забезпечує отримання високого врожаю, особливо в посушливі роки, про що свідчать дані досліджень Ворошиловградської сільськогосподарської дослідної станції (Івашкін, Шабашов, Груздо, 1972). Тут вивчали протягом чотирьох років ефективність способів обробітку грунту під озиму пшеницю.
Дослідження показали, що при достатній вологості грунту (1963 і 1969 рр.) Поява сходів пшениці було одночасним при обох способах обробки. У посушливі роки (1967 і 1970) у варіанті з оранкою сходи з'явилися із запізненням на 20 днів. На думку дослідників, при поверхневій обробці неглибоко розташована щільна підошва краще акумулювала і утримувала вологу навіть короткочасних і невеликих опадів в передпосівний період, ніж зорана, створюючи тим самим кращі умови для своєчасного і дружного появи сходів. Під час експерименту же з оранкою ґрунт не встигала осісти, більше вивітрювалася і в кінці літа (до часу посіву) висихала па повну глибину орного шару. У варіанті з дискованием до періоду посіву вологи збереглося більше, тому польова схожість насіння і врожайність озимої пшениці були вище, ніж при оранці.
На виробничих площах експериментального господарства дослідної станції в 1968 р посів при 2-3-кратному лущении (на 8-10 см) дав прибавку врожайності на 4,2 ц з 1 га в порівнянні з оранкою. У несприятливому 1971 р врожайність пшениці по Колосовим попередникам при поверхневій обробці склала 15,4 ц з 1 га, тоді як посіви при оранці грунту загинули. У деяких господарствах попередником озимої пшениці буває ячмінь, після якого поля зазвичай засмічені. Грунт при оранці такого поля гірше кришиться, ніж після озимих. Тому (слідом за прибиранням ячменю або інший зерновий культури, якщо стоїть суха погода, необхідно провести лущення стерні, а потім, коли випадуть дощі і грунт зволожиться, провести оранку на глибину 20-22 см з коткуванням і боронуванням. Якщо грунт після збирання зернової культури волога, здатна кришитися, то відразу ж проводять оранку комбінованим орним агрегатом. В останні роки на Північному Кавказі і півдні України широко застосовується і дає хороші результати обробка грунту за типом напівпару (оранка після ранніх колосових і обр ботка поля до посіву озимих по типу пара -2-3 культивації з боронуванням).
У тих районах, де між прибиранням попередників і посівом озимої пшениці недовгий термін, а погода стоїть суха, можна обмежитися поверхневою обробкою з боронуванням.
Перед посівом необхідно провести культивацію з боронуванням на глибину загортання насіння.
Поділіться посиланням з друзями