Нікола Тесла про вплив високочастотних струмів на організм
The Electrical Engineer - Feb. 11,1893
Ефекти, що спостерігаються паном Свінтон, не нові і впол-ні очікувані для тих, хто уважно читав те, що я писав з цього питання.
Але з деякими викладеними в статті його суж-новами я не можу погодитися.
Що стосується струмів з дуже високою різницею потенциа-лов, які використовувалися в моїх експериментах, я ніколи не розглядав просто ток, а розглядав потужність, яку людське тіло могло б отримати без шкоди, і висловив це досить ясно в декількох своїх роботах.
Наприклад, я заяв-вав, що «чим вище частота, тим більша кількість електрич-чеський потужності може пройти через тіло без серйозного дис-комфорту». А в іншому випадку, коли обмотка з високим напруги-ням замикалася на тіло експериментатора, я заявляв, що не-сприйнятливість має місце завдяки тому факту, що менше потужності підводилося до зовнішньої обмотці (до зовнішньої сторони обмотки). Це практично те, що пан Свінтон висловив трохи інакше, а саме: «з високочастотними струмами можливо напів-чить ефекти з надзвичайно малими струмами» і т. Д.
Що стосується експериментів з лампами розжарювання, я ду-травня, що висловив свої думки досить чітко. Я вказав на явища імпедансу, які в той час (1891) вважалися дуже нерівномірними, і я також вказав на велику важливість разре-женного газу, який оточує нитка розжарення, коли доводиться мати справу з струмами такої високої частоти. Нагрівання нитки напруження порівняно малим струмом не обумовлено, як думає пан Свін-тон, її повним опором або збільшеним провідникові, а обумовлений присутністю розрідженого газу в самій лампі розжарювання. Повна очевидність достовірності цього може бути досягнута в великій кількості експериментальних-тов.
Більш того, під час спостережень, зроблених, коли тіло експери-ментатора було включено в гілку розряду, на мою думку, мало місце не опір, а явище електричної ємко-сти. Адже помічено, що іскра між руками тим коротше, чим більше поверхня тіла, і ніякої іскри не буде, якщо поверхня тіла досить велика.
Я хотів би тут вказати на те, що існує імовірність-ність впасти в помилку, припускаючи, що іскра між двома не надто віддаленими один від одного крапками на провіднику получа-ється завдяки опору провідника. Це, звичайно так, ко-ли має місце ток значної сили. Але коли при надзвичайний-но високий потенціал на клемах котушки мають місце посто-янно підтримуються коливання уздовж дроту, а струм незна-ве, помітну роль починає грати бічне розсіювання. Внаслідок цієї диссипации швидке падіння потенціалу вздовж дроти і висока різниця потенціалів можуть існувати між точками, розташованими на короткій відстані один від одного. І це, звичайно, не можна плутати з тими речами потенци-ріалів, які спостерігаються між точками на тілі (в районі очеревини) і точками на провіднику.
Бічна диссипация (Рассея-ня), а не вплив шкіри, як я думаю, є причиною того, що така велика кількість енергії може проходити через тіло людини, не викликаючи дискомфорту.
Мені завжди приносить величезне задоволення помічати, що те, що я колись запропонував, використовується для досліджень-нізації або практичних цілей. Але мене можна вибачити за те, що я говорю про те, що спостереження, зроблені паном Свінтон і іншими експериментаторами, останнім часом представля-ються як основоположні, а обладнання, яке я запропонованого-жив і розробив, використовується неодноразово тими, хто , очевидний-но, повністю ігнорує те, що я зробив у цьому напрямку.