Глава 20. Як воювати недбальство?
Щоб не впасти тобі в тяжке зло недбальства, яке припинить твоє протягом до досконалості і зрадить тебе в руки ворогів твоїх, належить тобі бігати всякого роду допитливості (розвідування, що там, що тут, праздношатайства, розмов порожніх, глазерства), всякого приліплена до чого -або земному і всякого проізвольноделанія або що-хочу-діяння, зовсім невідповідного до твого стану, а навпаки, повинно тобі всіляко спонукати себе до охоче і швидкого виконання будь-якого доброго керівництва і всякого веління настоятелів твоїх і дух овних батьків і робити кожну справу в той час і таким чином, як їм бажано.
До будь-якої справи, яке маєш робити, аж ніяк не замешківай приступати, тому що перше недовгий мешкання приведе тебе до другого, більш довгому, а друге - до третього, ще більш довгому, і так далі. Від цього справа починається занадто пізно і не встигає свого часу або зовсім залишається як обтяжливе. Скуштувавши одного разу солодощі неделанія, почнеш ти любити його і бажати більше діяння, а задовольняючи це бажання, дійдеш ти мало-помалу до навички не робити або до лінощів, в якій пристрасть байдикування до того опанує тобою, що ти навіть і усвідомлювати перестанеш, як це ні з чим безглуздо і злочинно; хіба тільки коли, обтяжити самою цією лінощами, знову з повним запалом візьмешся за справи свої. Тоді з соромом побачиш, як був ти нерадив перед цим і скільки пропустив належних справ заради порожнього і непотрібного що-хочу-діяння.
Це недбальство, розпочавшись ледь помітно, проникає в усі і отрутою своїм вражає не тільки волю, вселяючи в неї огиду від всякого роду праці та від усякого духовного діяння і слухняності, але засліплює і розум, не даючи йому побачити всю нерозумність і брехливість помислів, на яких тримається такий настрій волі, не допускаючи його представити свідомості ті здорові судження, які були б сильні спонукати цю розледачіли волю як можна швидше і з повним запалом виконати належне річ, не відкладаючи його до іншого часу. Бо не досить робити справи скоро, але має кожна справа робити в своє йому час, яке потрібно по властивості його, і з усією увагою і ретельністю, щоб воно стало в можливому досконало. Слухай, що написано: Проклятий усякий, творяй діло Господнє з байдужістю (Єр. 48, 10). І такій біді піддаєш ти себе, тому що лінуєшся подумати про гідність і ціною передлежачого тобі справи, щоб спонукати себе зробити його свого часу і з такою рішучістю, яка розвіює б всякі навіваються лінощами помисли про пов'язаних з ним труднощі, щоб відхилити тебе від нього .
Та не відходить убо від думки твоєї переконання, що одне приношення розуму до Бога і одне смиренне колінопреклоніння на славу і честь Бога незрівнянно цінніше, ніж всі скарби світу; і що всякий раз, як, прогнавши недбальство, спонукати ми себе старанно здійснювати своє належне справа, Ангели на небесах готують нам вінець славної перемоги; і що, навпаки, для недбайливих не тільки немає у Бога вінців, але що Він мало-помалу бере назад від них ті дари, які дав раніше за старанне перш служіння Йому, а нарешті, позбавить їх і Царства Свого, якщо зостануться в недбальстві, як в казці про званих
на вечір і полінувалися прийти сказав: кажу вам яко ні єдиний чоловіків тих покликаних скуштує Моєї вечері (Лк. 14, 24). Така доля недбайливих; тим же, які тщаліви і нудить себе без саможаління до всякого доброго діла, Господь примножує Свої благодатні дари тут і готує вечноблаженную життя в Царстві Своєму Небесному, як сказав: Царство Боже нудиться, і нуждніци захоплюють е (Мф. 11, 12).
Якщо злий помисел, посилюючись увергнути тебе в недбальство, стане представляти тобі, що для наживи чесноти, яку полюбив ти і забажав мати, неминуче тобі підняти найбільший працю, і до того ж багато днів, що вороги твої сильні і численні, а ти один і немічний, що тобі належить зробити багато, і до того ж великих справ, щоб досягти такої мети, якщо, кажу, помисел недбальства стане представляти тобі все таке, не слухай його; навпаки, так уявляй собі справу, що, звичайно, треба робити тобі справи, але не багато, що і праця належить тобі підняти, але дуже малий і не багато днів, що і ворогів зустрінеш, але не багато, а тільки одного якогось, і цей, хоч проти одного тебе і сильний був би, але з Божою поміччю, яка завжди притаманна тобі заради великого твого на неї сподівання, ти незрівнянно сильнішим від нього. Якщо будеш так чинити, то недбальство почне відступати від тебе, замість же нього, під дією благих помислів і почуттів, почне входити в тебе мало-помалу тщалівая про всім належному ревнощі і заволодіє нарешті всіма силами своєї душі і тіла твого.
Так і у всьому поступай і знай, що якщо ти не візьмешся за розум і не станеш так воювати почуттів прітрудності і обтяжливість, які представляє тобі ворог, від передлежачих тобі належних справ, то недбальство зовсім нарешті здолає тебе, так що ти не тільки коли буде передлежаче тобі будь-якої праця, а й коли ще він далеко попереду бачиться, будеш відчувати, як ніби у тебе гора на плечах, будеш перейматися тим і мучитися, подібно невільникам, в безвихідному невільництві складається. Так і під час спокою не будеш ти мати спокою, і без справ будеш відчувати себе обтяженим справами.
Знай також, чадо моє, що ця хвороба лінощів і недбальства отрутою своїм невидимо мало-помалу розтліває не тільки початкові і малі ще коріння, з яких могли з часом вирости навички добродійні, а й ті, які давно вже заглибилися і служать основою всіх порядків доброї життя. Як черв'як мало-помалу істачівает дерево, так вона, продовжуючись, невідчутно снідати і винищує самі нерви духовного життя. За допомогою її диявол вміє розстеляти мережі і мережі спокус для будь-якої людини, що з особливою турботою і лукавою хитрістю намагається він влаштовувати для ревнителів про духовне життя, знаючи, що ледачий і недбайливий зручно піддається похотям і падає, як написано: в похотех є всяк дозвільний ( притч. 13, 4).
Будь же завжди пильний, молися і добре тримай тщание про доброго, як личить мужньому борцеві: руки бо мужніх в старанності (Притч. 13, 4). Не сиди склавши руки, відкладаючи зшити собі шлюбного хітона до того моменту, коли треба буде в повному прикрашення виходити назустріч прийдешньому Нареченому, Христа Господа. Нагадуй собі кожен день, що нині в наших руках, а завтра в руках Божих і що Що дав тобі ранку не пов'язав Себе через те обіцянкою, що дасть і вечір. Тому аж ніяк не слухай диявола, коли він буде тобі нашіптувати: віддай мені нині. а Богу віддаси завтра. Ні ні; всі години життя твоєї проводь так, щоб це було приємне для Господа, місти в думки, що після цього години не буде тобі дано іншого і що за кожну хвилину цієї години ти повинен будеш віддати найдокладніший звіт. Пам'ятай, що ціни немає того часу, яке ти маєш на руках своїх, і що якщо даремно витратиш його, прийде час, коли будете шукати його і не знайдеш. Вважай втраченим той день, в який хоч і робив добрі справи, але не долав своїх худих схильностей і побажань.
Кінчаю мої тобі про це уроки, повторюючи апостольську заповідь: подвизайся добрим подвигом завжди (1 Тим. 6, 12). Бо нерідко бувало, що одна година ревного праці стяжевал рай, як і навпаки - одна година недбальства позбавляв його. Будь старанний, якщо бажаєш засвідчити, наскільки твердо перед Богом надія порятунку твого. Бо хто сподівається на Господа, в старанності буде (Притч. 28, 25).