Міжстильова лексика є основою словникового фонду мови. До неї відносяться слова, однаково вільно вживаються в усіх функціональних стилях. Ці слова виконують номінативну функцію і не мають оцінного значення. До межстилевой лексики належать слова, які називають конкретні предмети, явища, абстрактні поняття: будинок, ліс, світ; якості та ознаки предметів: холодний, негативний; дії і стану: жити, плисти.
Виділення тих чи інших функціональних стилів, а також визначення їх стилістичної суті можливо на тлі лексики межстилевой, стилістично нейтральної, використовуваної для виконання функцій мови - спілкування, повідомлення або впливу. Зауважимо, що при цьому стилістична нейтральність слів нерідко зникає.
Лексика книжкова: офіційно-ділова, наукова, суспільно-публіцистична та ін.
У книжковому стилі виділяються додатково кілька функціонально-стильових різновидів: офіційно-ділова, наукова, газетно-публіцистична, кожна з яких має свої лексичні особливості. В цілому лексиці книжкових стилів властиві такі розпізнавальних ознак:
1) первинність письмової форми вираження;
2) абсолютна узаконеного значень уживаних слів;
3) наявність великої кількості абстрактної лексики;
4) чіткість використовуваних термінологічних систем;
5) рідкісні вкраплення іностілевие елементів;
6) активне використання в окремих стильових різновидах (наприклад, в газетно-публіцистичної мови) слів, що володіють особливими стилістичними властивостями (офіційних, урочистих, піднесених і т.д.). Однак кожної з різновидів книжкового стилю властиві свої особливості.
Науковий і діловий стилі позбавлені експресивності, характеризуються деякими подібними рисами: прагненням до точності, конкретності, лаконізму, суб'єктивності викладу. Ці риси визначають специфіку вживання межстилевой лексики в науковому та діловому стилях; слова використовуються в їх прямому, загальновживаному значенні. Для наукового і ділового стилю нехарактерно вживання слів у переносно-образному значенні і вкраплення іностілевие елементів: слів розмовних, діалектних, жаргонних.
Лексика наукового стилю являє собою відносно замкнуту систему. Однією зі специфічних рис цієї системи є вживання слів з абстрактної семантикою. У лексичній системі наукового стилю можна виділити т.зв. общенаучную лексику: аргументація, методологія, об'єкт. До особливостей лексики наукового стилю відноситься наявність термінів.
Термін - це слово (словосполучення), що вживається для точного найменування спеціальних понять в області виробництва, науки, мистецтва.
Термін характеризується точністю і прагненням до однозначності.
Основна функція терміна - определительная, дефінітивних.
Сукупність термінів певної галузі знання, виробництва утворює термінологічну систему (або термінологію). Термінологічна система легко піддається регулюванню і впорядкування. Вона швидко поповнюється новими термінами, що обумовлено екстралінгвістичними факторами: швидким розвитком науки і техніки, зростанням інформації в усіх галузях знання. Кожна наука має свою систему термінів.
Наприклад, в лінгвістиці є терміни: морфема, пропозиція, префікс.
В сучасних книжкових стилях все більшого розвитку набуває відділяється від наукового стилю виробничо-технічна лексика, пов'язана з найменуванням різного роду процесів, явищ, якостей прикладної техніки, різних професійно-виробничих операцій. Саме в цій лексичної різновиди виникають і вживаються більшість профессионализмов і жаргонно-професійних найменувань.
Діловий стиль має кілька різновидів: офіційно-діловий, канцелярско-діловий, юридичний, дипломатичний. Діловий стиль найбільш замкнутий з усіх функціональних стилів. Головні його риси - точність, лаконічність, конкретність, вживання слів тільки в прямому значенні, абсолютна неприпустимість емоційно забарвлених слів.
Основні лексичні групи ділового стилю: назви ділових паперів - заява, інструкція, пояснювальна; назви документів - диплом, паспорт, свідоцтво; ділова і виробничо-технічна термінологія - вантажообіг, постачання, медперсонал (як правило, терміни ділового стилю в інших стилях в якості термінів не вживаються); номенклатурні найменування (назви різних установ, посадових осіб) - генеральна дирекція, інспектор; для позначення номенклатурних найменувань в сучасному діловому стилі широко використовуються абревіатури - ЗАТ, КБ.
Основна функція публіцистичного стилю - це функція впливу; головною рисою публіцистики є політична загостреність, громадянськість, полемічний запал. Публіцистична лексика неоднорідна. Найбільш поширена в сучасній періодичній пресі суспільно-політична лексика: акціонування, демократія, реформа.
У газетно-публіцистичному стилі нерідкими є слова розмовні, що пожвавлюють тексти різних жанрів. Чимало в ньому слів офіційно-ділових і наукових, оскільки тематика газетних публікацій найрізноманітніша.
Отже, розглянуті лексичні пласти різних стилів мови не є строго замкнутими системами. З них лише в офіційно-ділового мовлення рідко зустрічаються іностілевие елементи.