Неврологічні ускладнення виникають у 2-4% хворих на лейкоз. Ураження центральної нервової системи розвивається головним чином внаслідок інфільтрації лейкозних клітинами, проте воно може бути і результатом крововиливів, інфекцій, лікарської або променевої терапії, електролітних рас-стройств або порушення мозкового кровообігу внаслідок підвищеної в'язкості крові. Найбільш частою формою нейролейкеміі є менінгіт, виявляється голо-вной болем, блювотою, сонливістю, дратівливістю, епілептичними припадками, у важких випадках комою. Внаслідок інфільтрації шлуночкової системи може розвиватися обструктивна або сполучена гідроцефалія, нерідко спостерігаються застійні диски зорових нервів. Лейкемічні інфільтрати можуть здавлювати або инфильтрировать черепні нерви. Найбільш часто вражаючи-ються II, III, VI, VII і VIII нерви. Параліч окорухового нерва іноді може протікати зі збереженими зрач-ковимі реакціями.
Діагноз лейкемічного менінгіту встановлюється при виявленні в цереброспинальной рідини лейкозних клітин. У 90% випадків в ЦСР збільшується ко-личество лейкоцитів, а при центрифугуванні виявлено-ються бластні клітини. Тиск зазвичай підвищений, іноді спостерігається зниження вмісту глюкози при вище-ванні вмісту білка. У 10% випадків зміни в ЦСР відсутні.
Лейкемічний менінгіт зазвичай спостерігається при гострому лімфобластний лейкоз, рідше при гострих нелімфобластних лейкозі, хронічному лімфобластний лейкоз і мієлобластний лейкоз.
Можливість розвитку нейролейкеміі повинна орга-тельно враховуватися при визначенні тактики лікування. Нейролейкемія може розвиватися як в період ремісії, так і в гострій фазі захворювання. У цих випадках ендолюмбально вводять метотрексат в поєднанні з цитарабіном до зникнення неврологічних симптомів і санації ліквору.
Крім менінгіту, при лейкозі може розвиватися по-ражение речовини мозку. Залежно від локалізації лейкемических мас спостерігаються різні симптоми: геміплегія, афазія, гемианопсия, атаксія, коркова сліпота, епілептичні припадки. Іноді спостерігається ураження гіпоталамуса, що виявляється порушенням харчової поведінки, сонливістю, нецукровий діабет, ожиріння. Ре-же спостерігається ураження спинного мозку, зазвичай на груд-ном рівні, з розвитком синдромів повного поперечного ураження, синдрому Броун-Секара, переднього або заднього спінальних синдромів. Периферична невропатія при лейкемії зустрічається рідко, як правило, у вигляді изолиро-ванною або множинної мононевропатии. У важких випадках, зазвичай на тлі ДВС-синдрому, можуть розвиватися внутрішньочерепні крововиливи. При хронічному миело-владний лейкозі та інших типах лейкозів нерідко роз-ється синдром підвищеної в'язкості крові, що виявляє-ся головним болем, сонливістю, загальмованістю, нару-ням слуху, минущими порушеннями мозкового кро-вообращенія.
Нерідко спостерігаються вірусні, бактеріальні та гриб-кові ураження ЦНС. Описані випадки прогресуючої мультифокальної лейкоенцефалопатії, що розвивається на тлі ендолюмбального введення метотрексату і променевої терапії.
У хворих з вираженою тромбоцитопенією при люмбальної пункції може розвиватися спінальна субдуральна гематома, що здавлює спинний мозок або кінський хвіст.