Такі риби, як, наприклад, карась, плотва, щука, короп, водяться практично в кожному російською прісному водоймі (якщо він, звичайно, не остаточно отруєний стоками заводів). А ось назви всіх цих риб залишаються незрозумілими. Я так припускаю, що вони відносяться корінням до якихось дуже древнім словами, бо отримали ці назви дуже давно. Може, хтось розповість, що означають назви найпоширеніших риб російських водойм.
І, до речі, окремо цікавить білий амур. Чому білий, зрозуміло, а ось чому - амур? Мова про далекосхідної річці або божество любові?
заданий 6 Лютого '15 о 8:42
Багато назви риб, що зустрічаються на Північно-Заході Росії, мають фіно-угорські корені: спочатку ці слова проникли в російські діалекти, потім були перенесені в Сибір, на Далекий Схід і закріпилися в російській літературній мові.
Так, з прибалтійсько-фінських мов запозичені такі назви риб: кілька (естонське kilu), корюшка (вепської koreh, карельське kuoreh), кумжа (карельське kumžu, в свою чергу, з саамського), ряпушка (естонське rääbuskas), салака (фінське silakka «салака», salakka «уклейка», лівскую salak «корюшка»), сиг (естонське, вепської siig), харіус (карельське harjus).
З саамського: камбала (kambel), мойва (majv «молодь риби»), навага (navaig), пікша (tehhssa), пінагор (pinna-garra), сайда (saide).
Назви морських риб саамського походження були засвоєні слов'янами на узбережжі Білого і Баренцового морів, а слова - сиг, харіус, ряпушка, корюшка - ще в басейні Балтійського моря.
Лосось був відомий індоєвропейських народів з найдавніших часів. Багато народів зберегли це слово: древнеиндийское laksa, німецьке Lachs, норвезьке, данське, ісландський laks, литовське lasisa - лосось, в тохарском мовою, який загубився в століттях і в китайському Туркестані, це означало рибу взагалі. Це слово походить від кореня «лак» - пляма, крапля, що пояснюється легко зовнішнім виглядом риби. Можна додати, що в північних говорах лосось називають пестряк, пістрянка.
Вугор. Це слово відоме багатьом народам: литовське angis - вже, anguis - змія, латинське anguilla - вугор, anguis - змія. Ці всі слова походять від одного індоєвропейського кореня оgrь - змієподібний, змія.
Спірним залишається походження слів судак, густера, короп.
У російській мові слово «судак» вперше зафіксовано в 1547 р в формі судочіна, судок', в південних говорах російської мови - сула. чеськ. candát, польск. sandacz, кашуб, sendacz, укр. судак, Сандак, сандач. - іноді зводять до значення загального кореня "пісок" - водиться в піску.
Назва сазан запозичене у тюркських народів. Цим самим ім'ям позначають Cyprinuscarpio, наприклад, волзькі татари, казахи, каракалпаки, узбеки, азербайджанці. Тим самим терміном користуються і російські на Волзі, на Курі, в Середній Азії, на Амурі, також місцями греки в Греції. Однак у південновеликорусів ця риба має назву короп, короп, короп, у поляків karp, у кашубів karp, karpie, у болгар крап'.
Общеславянский характер мають назви язь і ялець. Їх об'єднує не тільки біологічне споріднення, але і загальна праслов'янська форма аз, яз і ял, їв відповідно. Ці слова пов'язані праслов'янським язьпь - ясний, світлий, що відповідає забарвленню цих двох риб.
Осетер - гострий; латинське acipencer. Від останнього наукова назва. Воно походить від індоєвропейського кореня «ек / ак» - гострий, що цілком зрозуміло, гострі кісткові жучки покривають тіло риби.
Російське лящ - похідне від звуконаслідувального - лещата - плескатися. Можна порівняти з древнечешского dlesc, латиським leste.
Плотва - сербське назва цієї риби пловак, українське сплотва явно вказує на зв'язок зі словами плисти і пліт. Основа «пліт» спочатку означало мальків всіх без винятків риб.
Власне російськими слова за походженням вважають зазвичай ті, які виникли в XVI столітті і пізніше. Ці назви зазвичай прозорі і не вимагають додаткових пояснень, у всякому разі, для рибалки: білуга - біла, кликач - ікластий, горбиль - горбатий, пузанок - пузатий, зубатка - зубата, бичок нагадує тезку непропорційно великою головою. У цій групі назв можна зустріти багато словосложении типу краснопірка, хвостокол. Особливої назви заслуговує слово «бестер», назва і саму рибу отримали шляхом схрещування білуги і стерляді.
Язь, у нього рот косою, як би в уїдливою посмішці. Лящ НЕ хлюпається, риба глибоководна, зверху не ходить. Іноді муть зграями з дна піднімає, бульбашки йдуть, ось тоді булькання, а й то на плескіт не схоже. Про ельца окремо. У німецькому це Wei # 223; fisch, біла риба, Виходить калька з пропуском літери Б, ялець часто і плутають з білорибицею, дуже схожі. Варіант в німецькому і є калька, белорибіца там у них не водиться. Сазан, Saza спотворення російської саса, причетний або схожий. Очевидно так форму карася назвали, вже дуже карась цікава риба, злучається з усіма коропоподібних. - petro 8 Лютого '15 в 8:22
Окунь, та поплавок занурить моментально при гарному клюванні. Це раз, а потім, як кінь кидається.
Щука, сука, Вовк водяний. А ловлять сук на на приманку.
Плотва, з берега хорошою плотви НЕ виловиш, на глибині пліт потрібен. Ще назва плотви - сорога, по шляху як сміття ловиться. Погане риба, погано чистиш, гірко є.
Уклейка - одночасно і клює шалено, і слизька що не Певна що.
Лящ - бідолаха, сплющений як горіх ліщини. тут не зрозуміло, що вперед.
Судак, судячи з вигляду, окунь, але крутіше. Пане.
Таймень - риба тиха і мало ловиться. Таємно і мало. Крадькома шукати. І так можна і ще. Риб багато, і всі більш-менш прозоро з назвами.
Амур два види чорний і білий. Це як лящ і подлещик. Взагалі-то це амурський плотва, різновид європейської, під назвою річки і названа, завезена в центр Росії. Окрема історія з назвою річки, що не від Китайоза. На далекому сході, не знаю, чому, все велике, наші сороки там в два рази більше.