Так як же нам змиритися перед Богом, щоб Він уві-справ це, щоб наше смирення доторкнулося до Його серд-цу, змусило Бога звернути особа на нас і спонукало Його безпосередньо зайнятися нашою долею? Подивимося, що про це говорить Писання:
«О, людина! Він говорив до тебе, що - добро, і чого вимагає від тебе Господь: діяти справедливий-во, і милосердя любити, і Богом ходити сумирно твоїм »(Михея 6: 8).
У цьому вірші пророк "накреслив" той шлях істини, жит-ні та порятунку, який угодний Богу. Кожна людина має досліджувати себе і перевіряти, наскільки він "вписується" в цей вузький шлях.
Перше, що Бог велить нам через пророка Міхея, - "діяти справедливо". Справедливо ми можемо чинити тільки в дусі. Думаннє і пліт-ські справи не можуть догодити Богові, бо вони неспра-ведлівого. Поступаючи по плоті, ви не зможете "любити справи милосердя", тобто любити ближнього свого, любити людей. Тільки проявляючи Божу любов, вилиття в наші серця Духом Святим, ми можемо приймати лю-дей, незважаючи на всі їхні дивацтва і недосконалості, і проявляти милосердя.
Далі написано: ". і Богом ходити сумирно твоїм ". Ви можете любити людей, вершити справи милосердя, а тільки чинити правосуддя і ходити в святості, але якщо ви не будете ходити перед Богом в змі-рении, ви втратите все. Покору - це дуже важлива якість. Гордий людина не може ходити перед Богом. Він постійно знаходить недоліки в людях і кри-тікует їх, замість того щоб судити себе.
На відсутність смирення вказує також раз-дражітельность. Гордий людина не може змиритися, тому що вважає себе вище і краще за інших. Гордість не дозволяє людині тверезо оцінити себе, подивитися на себе очима Бога. Якщо віруючий не навчився ходити сумирно перед Богом, то рано чи пізно він потрапить в оману, відступить від Господа. Але якщо ми хочемо дійти до Царства Небесного, успадковувати рай, закінчивши своє земне життя, нам потрібно зараз почати ходити з Богом.
Людина, у якого немає смирення, буде ходити в цер-ковь 2-3 рази на рік і зіб'ється з шляху. З іншого боку, при відсутності смиренності навіть в церкві люди знаходять спокуси, бо всіх порівнюють з собою. Але навіщо когось з кимось порівнювати? Адже люди ніког-та не будуть однаковими! Кожна людина - индивидуа-льон, в кожному є вкладене Богом насіння величі; у кожного - свій характер, тому всі ми по-різному реагуємо на ті чи інші події, речі. Якщо вам працю-но з цим погодитися - у вас серйозна проблема, ім'я якої "гординя".
Глибина Божого погляду
На відміну від людей, Бог дивиться на серце людино, на мотиви. тому Йому догодити можна
Як правило, людей цікавить зовнішня сторона жит-ні, тому їм і неможливо догодити. Бог же дивиться на серце людини, на мотиви, тому Йому догодити можна. Яскравий тому приклад - обрання царя в будинку Єссея. Перед пророком Самуїлом, який повинен був Огла-сить ім'я того, кого Бог обрав царем, стояло сім юно-шей. Самуїл підходив до кожного з них по черзі. У деяких в зовнішності він помічав щось "царський": у того зростання відповідний, у того постава (див. 1-я Царств 16), але Бог сказав пророку: ". Не дивись на обличчя його та висоту зросту його, бо Я відкинув його Собі Бог бачить не те, що бачить людина: бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце "(вірш 7).
Ніхто з семи братів ні обраний. Але виявилося, що на поле пасе вівці молодший - восьмий син Єссея. Нікому і в голову не прийшло покликати його, тому що ні-чого царського люди (в тому числі і батько) в цьому пастушці не бачили. А може, вони і зовсім забули про його існування. Але Бог пам'ятав про Давида і бачив те, що недоступ-но людському оку, - царський гідність, яке називається смиренням. На Давида не обертали внима-ня, а він усе без нарікання служив. Люди навіть не думали про те, що він може досягти чогось в житті, а Бог бачив в ньому претендента на престол.
Не бійтеся вгамовувати себе, не бійтеся бути занадто смиренним, не бійтеся принижувати себе, бо це якраз те, що зверне на вас увагу Бога; а ті, хто зловживає вашою здатністю миритися, впо-слідстві будуть служити вам.
Не бійтеся вгамовувати себе, не бійтеся бути занадто-ком смиренним, не бійтеся принижувати себе, бо це якраз те, що зверне на вас увагу Бога
Слово "покору" - складне существітель-ве, яке складається з двох слів: "смиренність" і "муд-кість". І я думаю, що це - ідеальна "пара", тому що смиренність - це і є мудрість. Якщо ви мудрий насправді, то будете смиренним. А за гордістю і за помилковою праведністю завжди стоять порожнеча, суєта і. дурість.
Згадайте, що перш, ніж ви змогли отримати спа-сеніе, ви схилили своє серце перед Богом, і в цьому - мудрість. А хто каже: "Спочатку доведіть мені, що Бог є, тоді я прийду до церкви", той гордовитий і надходить нерозумно. Такі люди, навіть отримавши доказ існування Бога, не повірять. Вони ніколи не будуть удов-летворени, навіть якщо комусь вдасться привести їх у цер-ковь, так як покаяння таких людей дуже поверхност-ве, а Бог дивиться на серце, тому, поки вони не змиряться по-справжньому, вони не отримають повноти спасе-ня. Сумно, але факт, що не всі ті, що каються отримують відродження: цю благодать Бог дає тільки смиренному, щиро кається серця.
Але повернемося до того, що смиренна людина володіє мудрістю, щоб реально оцінити свій стан перед Богом. Справа в тому, що смиренність відкриває духовні очі людини, і він здатний побачити себе очима Бога. А Бог бачить, що наша праведність перед Ним, як забруднений одяг. Якщо ви насправді смиренний чоло-вік, то завжди будете бачити, що не такий вже ви святий, як хотілося б, і завжди будете потребувати прощення Всемогутнього Бога.
«За покори і страху Господнього, бо-гатство і слава і життя» (Притчі 22: 4).
Ці слова Бога затверджені на небесах. Коли людина упокорюється перед Богом, він стає водимо страхом Божим. (Темі страху Божого присвячена наступна глава книги.) А ми знаємо, що тільки страх Божий спосо-бен вивести людину на шлях святості - шлях життя, і утримати його на цьому шляху, в кінці якого віруючий потрапляє прямо в обійми Ісуса.
Слідом за страхом Господнім до людини приходять слава, багатство і життя. Зверніть увагу на те, в ка-ком порядку записані ці Божі благословення, і не чекайте, що вони почнуть приходити в зворотному запи-санного порядку. Горді люди, в житті яких немає страху Божого, не можуть встояти, коли приходить слава, не можуть утримати ні багатство, ні зцілення, ні життя, тому що гріх все краде. Важливо також відзначити, що часом горді люди собі здаються смиренними і бого-боязненнимі. Але який сенс бути смиренним і богобояз-ненним в своїх очах. Важливо бути таким в очах Бога.
Істинне смирення перед Богом "розбиває" серце людини, відкриває його душу і дає їй тягар молитися, тягар плакати і ридати перед Богом, тягар принижувати-ся перед Ним, бажання просто сягати у Його ніг. Таке смирення привертає увагу Бога. Якщо ви не-коли не мали подібних переживань, шукайте їх - прагнете до такого смирення. Моліться, щоб Бог дав вам таке ж смиренне, як у Давида серце. Давид був настільки смиренним, що служив не тільки батькам, а й братам; він виконував за них роботу: пас овець, поки ті в будинку батька чекали визнання, слави і царського вінця.
Як визначити рівень смирення?
Досліджуйте своє серце і визначте рівень свого смирення. Якщо у вас істинне смирення, Бог знайде вас там, де ви знаходитеся, і знайде спосіб, як вас обога-тить і підняти. Люди будуть почитати і поважати вас. Бог знайде сотні способів, щоб прокласти вам дорогу в цьому житті, якщо ви зможете ходити перед Ним кожен день, упокорюючи себе, побоявшись і плачу перед Божим ве-наявністю, усвідомлюючи свою нікчемність: "Господи, я нагий перед Тобою і безсилий без Тебе, - але Ти моя сила, Ти - моя фортеця. Я на Тебе надіюсь, я покладаюся на Твою милість, на Твою благодать. Підніми мене, яви Твою славу наді мною. Господь, я підкоряюся волі Твоєї, по-тому що хочу догодити Тобі, ходити перед Тобою ".
Також якщо у вашому серці є істинний страх Божий - ви тремтіть перед Словом Божим, боїтеся грішити, боїтеся засмутити Бога, побожно ставитеся до Нього, - то Бог благословить вас всім необхідним для процвітання.